НМТ з предмета «Історія України», 8 червня: відповіді та розбір

На цій сторінці зібрано всі 30 завдань варіанта разом із правильними відповідями. До кожного завдання є покрокове пояснення редакції «Зливи НМТ». Типи завдань: з однією правильною відповіддю — 20; на встановлення відповідності — 4; на встановлення послідовності — 3; з кількома правильними відповідями — 3.

Як працювати з розбором

  1. Спершу пройдіть варіант самостійно, без підглядання у відповіді, — так розбір покаже реальні прогалини, а не впізнавання знайомих завдань.
  2. Для кожної помилки визначте причину: не знали правило чи факт, помилилися в обчисленні або неуважно прочитали умову.
  3. Прочитайте пояснення й перепишіть ключовий крок своїми словами. Через два-три дні розв’яжіть завдання ще раз на чистому аркуші.

Завдання 1

з однією правильною відповіддю

На рисунку зображено Євразійський степовий коридор, яким пересувалися народи під час Великого переселення народів та Великого розселення слов'ян. Ці історичні процеси були зумовлені переселенням якого народу?

Ілюстрація до завдання 1
  1. А

    кіммерійців

  2. Б

    сарматів

  3. В

    антів

  4. Г

    гунів

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Правильна відповідь: гунів. Велике переселення народів (IV–VII ст.) в Європі розпочалося саме під тиском гунів — кочового народу, який прийшов із процесу азійських степів і зрушив інші племена, зокрема готів, що зрештою запустило ланцюгову реакцію міграцій.

Чому інші варіанти не підходять:
• кіммерійців: це перші кочовики на території України, але вони жили значно раніше (IX–VII ст. до н. е.) і не мають стосунку до Великого переселення народів.
• сарматів: іраномовні кочовики, які панували у причорноморських степах у III ст. до н. е. — III ст. н. е., тобто до початку цих масштабних міграцій.
• антів: це слов'янські племена, які самі переселялися під час Великого розселення слов'ян, а не були першопричиною, що запустила цей процес.

Завдання 2

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою..., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся...»

У якому році відбулася подія, описана в уривку

  1. А

    1054 р.

  2. Б

    1197 р.

  3. В

    1113 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1199 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: 1113 р.. Саме у 1113 році після смерті Святополка Ізяславича в Києві спалахнуло народне повстання. Щоб навести лад, київська боярська верхівка запросила на престол переяславського князя Володимира Мономаха, із приходом якого заколот улігся.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1054 р.: це рік смерті Ярослава Мудрого та початку правління тріумвірату Ярославичів.
• 1197 р.: кінець XII століття, доба роздробленості, період правління інших князів (наприклад, Рюрика Ростиславича).
• 1199 р.: у цьому році волинський князь Роман Мстиславич об'єднав Галичину і Волинь, утворивши Галицько-Волинську державу.

Завдання 3

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«...У цей час [володар] від’єднався від Золотої Орди. Велика Литва надала йому військово-політичну підтримку, що дозволило зміцнити нову державу в Причорноморських степах і Криму та започаткувати власну міцну династію...»

Про якого історичного діяча йдеться в уривку?

  1. А

    Свидригайла

  2. Б

    Хаджі Ґерая

    (правильна відповідь)
  3. В

    Дмитра Вишневецького

  4. Г

    Василя-Костянтина Острозького

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Хаджі Ґерая. В уривку йдеться про засновника незалежного Кримського ханства та династії Ґераїв — Хаджі Ґерая. У першій половині XV ст. за підтримки Великого князівства Литовського (зокрема Вітовта) він зміг відокремити Крим від Золотої Орди.

Чому інші варіанти не підходять:
• Свидригайла: це литовський князь, який змагався за великокнязівський престол і очолював «Велике князівство Руське», а не державу в Криму.
• Дмитра Вишневецького: це православний князь, який у XVI ст. збудував першу Запорозьку Січ на острові Мала Хортиця.
• Василя-Костянтина Острозького: видатний культурний і політичний діяч другої половини XVI — початку XVII ст., засновник Острозької академії.

Завдання 4

з однією правильною відповіддю

Проаналізуйте зображення історичних джерел (печаток Київського та Чернігівського магістратів, печатки київських цехів).

Про поширення якого права на українських землях свідчать наведені історичні пам'ятки?

Ілюстрація до завдання 4
  1. А

    кріпосного права

  2. Б

    магдебурзького права

    (правильна відповідь)
  3. В

    звичаєвого права

  4. Г

    сервітутного права

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: магдебурзького права. Наявність магістратів (органів міського самоврядування) та поділ міського населення на цехи (об'єднання ремісників), які мали власні печатки, є прямим свідченням поширення магдебурзького права — німецького міського права на самоврядування.

Чому інші варіанти не підходять:
• кріпосного права: це система юридичної залежності селян від феодала, яка стосувалася аграрних відносин, а не міського самоврядування.
• звичаєвого права: це неписані закони, що базувалися на багатовікових традиціях і звичаях суспільства, а магістрати діяли на основі офіційних грамот.
• сервітутного права: це право користуватися чужою власністю (наприклад, лісом чи пасовищем), яке зазвичай регулювало відносини між селянами й поміщиками.

Завдання 5

з однією правильною відповіддю

Яким роком датовані події, описані в уривку з історичного джерела?

«...Брацлавський, Полтавський, Уманський та Кропив'янський полки повністю відмовилися від присяги московському цареві, виявивши непокору волі гетьмана Богдана Хмельницького та його старшини...»

  1. А

    1648 р.

  2. Б

    1651 р.

  3. В

    1654 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1657 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: 1654 р.. У січні 1654 року відбулася Переяславська рада та підписання Березневих статей із московським царем. Далеко не всі козаки підтримали цей союз — ціла низка полків (серед яких Брацлавський, Уманський, Полтавський) та деякі полковники (наприклад, Іван Богун) відмовилися присягати.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1648 р.: це рік початку Національно-визвольної війни та перших перемог козаків (Жовті Води, Корсунь, Пилявці), коли союзу з Москвою ще не було.
• 1651 р.: рік битви під Берестечком та укладення Білоцерківського договору, козаки ще не вели мови про присягу московському царю.
• 1657 р.: рік смерті Богдана Хмельницького та обрання гетьманом Івана Виговського, коли конфлікти з Москвою перейшли вже в іншу фазу.

Завдання 6

з однією правильною відповіддю

На яких українських землях у XVII ст. визначальну роль у процесі їхнього заселення відігравало звичаєве право «займанщини»?

  1. А

    Правобережжя

  2. Б

    Поділля

  3. В

    Слобожанщина

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Запоріжжя

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Слобожанщина. Саме на Слобожанщині (сучасна Харківщина, Сумщина тощо) у XVII ст. масово діяло право «займанщини». Оскільки це були незаселені території на кордоні з Диким Полем, переселенці мали право привласнювати стільки землі, скільки могли фізично обробити.

Чому інші варіанти не підходять:
• Правобережжя: ці землі вже були давно освоєні та перебували під жорстким контролем польських магнатів і шляхти, де діяло офіційне законодавство Речі Посполитої.
• Поділля: давній освоєний регіон Речі Посполитої з виразною магнатською власністю та кріпацтвом, де вільне захоплення земель було неможливим.
• Запоріжжя: тут козацькі землі належали всьому Війську Запорозькому (Кішу), і господарство базувалося на зимівниках, а не на масовому селянському праві займанщини.

Завдання 7

з однією правильною відповіддю

Укажіть назву споруди, зображеної на ілюстрації.

Ілюстрація до завдання 7
  1. А

    Іллінська церква в Суботові

  2. Б

    Церква Святого Пантелеймона

  3. В

    Троїцький собор у Новомосковську

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Троїцький собор у Новомосковську. На ілюстрації зображено знаменитий Троїцький собор у Новомосковську (Дніпропетровська область). Це унікальний шедевр українського дерев'яного зодчества XVIII ст. (доби козацького бароко), збудований майстром Якимом Погребняком без жодного залізного цвяха.

Чому інші варіанти не підходять:
• Іллінська церква в Суботові: це мурована (кам'яна) церква-усипальниця Богдана Хмельницького, що має зовсім інший архітектурний вигляд.
• Церква Святого Пантелеймона: це давньоруський білокам'яний храм кінця XII століття, розташований у Галичі, виконаний у романському стилі.
• Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві: це мурований п'ятибанний храм у стилі українського бароко, зведений з цегли, а не з дерева.

Завдання 8

з однією правильною відповіддю

«У 1830–1835 рр. повстанський рух, у якому брало участь понад 20 тис. одчайдухів, охопив Поділля, а також окремі райони Волині, Київщини та Бессарабії. Повстанці нападали на поміщицькі маєтки, розправлялися з представниками влади та користувалися підтримкою місцевого населення.»

Під проводом якого діяча відбувався описаний в уривку повстанський рух?

  1. А

    Максим Залізняк

  2. Б

    Устим Кармалюк

    (правильна відповідь)
  3. В

    Олекса Довбуш

  4. Г

    Лук'ян Кобилиця

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Устим Кармалюк. Описаний повстанський рух селян на Поділлі у 1830–1835 рр. очолював Устим Кармалюк, якого народ часто називав «українським Робін Гудом» за боротьбу проти поміщиків та захист бідних.

Чому інші варіанти не підходять:
• Максим Залізняк: один із керівників повстання Коліївщини (1768 р.) на Правобережжі проти панування Речі Посполитої у XVIII столітті.
• Олекса Довбуш: найвідоміший керівник руху опришків у Карпатах (Прикарпаття, Буковина, Закарпаття), який діяв у першій половині XVIII століття.
• Лук'ян Кобилиця: керівник селянських виступів на Буковині у 1840-х роках, який захищав права українських гуцулів.

Завдання 9

з однією правильною відповіддю

Яке твердження можна сформулювати на основі наведеної діаграми?

Ілюстрація до завдання 9
  1. А

    більшість українських депутатів рейхстагу представляли Королівство Галичини та Володимирії (Лодомерії).

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Українці становили більшість депутатів австрійського рейхстагу.

  3. В

    всі українські землі Австрійської імперії були представлені в рейхстазі.

  4. Г

    греко-католицьке духовенство мало вирішальний вплив на вибори українських депутатів.

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: більшість українських депутатів рейхстагу представляли Королівство Галичини та Володимирії (Лодомерії).. Під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії було скликано перший парламент (рейхстаг). Переважна більшість українських земель імперії входила саме до складу Галичини, яка й дала найбільшу кількість депутатів від українців.

Чому інші варіанти не підходять:
• Українці становили більшість депутатів австрійського рейхстагу: це невірно, більшість у парламенті мали представники австрійських, німецьких чи чеських земель, українців була меншість.
• всі українські землі Австрійської імперії були представлені в рейхстазі: Закарпаття підпорядковувалося Угорському королівству і не посилало своїх депутатів до віденського рейхстагу.
• греко-католицьке духовенство мало вирішальний вплив на вибори українських депутатів: хоча духовенство (як Головна Руська Рада) було активним, сама діаграма відображає суто територіальний або кількісний розподіл місць, а не релігійний вплив.

Завдання 10

з однією правильною відповіддю

Упродовж другої половини ХІХ ст. на українських землях у складі Російської імперії частка дворянського землеволодіння скоротилася з 80 % до 50 %, натомість частка селянської приватної власності на землю зросла з 5 % до 20 %. Із чим пов'язані зазначені зміни в структурі аграрних відносин?

  1. А

    здійсненням промислового перевороту

  2. Б

    появою та розвитком перших мануфактур

  3. В

    проведенням селянської реформи 1861 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    реалізацією столипінської аграрної реформи

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: проведенням селянської реформи 1861 р.. Скорочення дворянського (поміщицького) землеволодіння та збільшення селянської приватної власності стало прямим наслідком селянської реформи 1861 року (скасування кріпацтва), коли селяни отримали право купувати землю у власність та засновувати особисті господарства.

Чому інші варіанти не підходять:
• здійсненням промислового перевороту: промисловий переворот — це перехід від мануфактури до фабрики, він впливав на розвиток міст і техніки, а не безпосередньо на перерозподіл власності на землю.
• появою та розвитком перших мануфактур: мануфактури в Україні розвивалися значно раніше (кінець XVIII — перша половина XIX ст.) і базувалися переважно на кріпацькій праці поміщицьких селян.
• реалізацією столипінської аграрної реформи: ця реформа розпочалася лише в 1906 році (на початку ХХ ст.), що виходить за межі вказаного періоду «друга половина XIX ст.».

Завдання 11

з однією правильною відповіддю

«Після запровадження загального виборчого права для чоловіків постає питання про надання таких самих політичних прав і жінкам. Настав час поширити принцип представництва на все доросле населення держави...»

У якому році відбулася подія, про яку йдеться в уривку?

  1. А

    1890 р.

  2. Б

    1905 р.

  3. В

    1907 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1911 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: 1907 р.. Загальне виборче право для чоловіків в Австро-Угорській імперії (до складу якої входили Галичина, Буковина та Закарпаття) було запроваджено в 1907 році. Одразу після цього розгорнулася боротьба за емансипацію та права жінок.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1890 р.: рік створення першої української політичної партії — Русько-української радикальної партії (РУРП) в Галичині, виборча система тоді залишалася куріальною.
• 1905 р.: рік початку першої російської революції, яка вплинула на Наддніпрянщину, але загального виборчого права в Австрії тоді ще не ухвалили.
• 1911 р.: у цьому році в Австро-Угорщині відбувалися чергові вибори до парламенту, але саме право було впроваджено раніше — у 1907 р.

Завдання 12

з однією правильною відповіддю

Розгляньте зображення пам'ятної монети.

До якої групи митців належить діяч, зображений на монеті?

Ілюстрація до завдання 12
  1. А

    художники

  2. Б

    композитори

    (правильна відповідь)
  3. В

    письменники

  4. Г

    актори

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: композитори. На монеті зображений видатний український діяч культури (найімовірніше, Микола Лисенко, Семен Гулак-Артемовський або Соломія Крушельницька у контексті опери), який належить до когорти композиторів або музичних діячів, котрі заклали основи української класичної музики.

Чому інші варіанти не підходять:
• художники: до цієї групи відносяться митці на кшталт Т. Шевченка, С. Васильківського, М. Пимоненка, чия діяльність пов'язана з образотворчим мистецтвом.
• письменники: до них належать автори літературних творів (І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський), а не музичних партитур чи опер.
• актори: представники театрального мистецтва (М. Заньковецька, М. Садовський), які втілювали образи на сцені, а не створювали музику.

Завдання 13

з однією правильною відповіддю

Проаналізуйте представлені карикатури доби Української революції.

Що ілюструють наведені карикатури?

Ілюстрація до завдання 13
  1. А

    суперечності в Українській Центральній Раді щодо проголошення незалежності УНР

  2. Б

    ставлення Тимчасового уряду до делегації Української Центральної Ради

    (правильна відповідь)
  3. В

    підтримку Тимчасовим урядом діяльності Генерального Секретаріату

  4. Г

    реакцію українського суспільства на більшовицький ультиматум Раднаркому

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: ставлення Тимчасового уряду до делегації Української Центральної Ради. Карикатури літа 1917 року ілюструють складні перемовини між Петроградом (Тимчасовим урядом) та Києвом (УЦР). Тимчасовий уряд намагався всіляко обмежити автономні прагнення України, що й висміювалося в тогочасній пресі.

Чому інші варіанти не підходять:
• суперечності в Українській Центральній Раді щодо проголошення незалежності УНР: карикатури показують зовнішній конфлікт із російською владою, а не внутрішні дискусії між українськими партіями.
• підтримку Тимчасовим урядом діяльності Генерального Секретаріату: російський уряд не підтримував, а навпаки, затягував визнання Генерального Секретаріату та звужував його повноваження («Інструкція» серпня 1917 р.).
• реакцію українського суспільства на більшовицький ультиматум Раднаркому: ультиматум Раднаркому (більшовиків) було висунуто значно пізніше — у грудні 1917 року, коли Тимчасового уряду вже не існувало.

Завдання 14

з однією правильною відповіддю

Які заходи здійснювало радянське керівництво задля реалізації політики «воєнного комунізму» та суцільної колективізації на українських землях?

  1. А

    впровадження політичної багатопартійності

  2. Б

    розширення заходів політики коренізації

  3. В

    реалізація нової економічної політики (НЕПу)

  4. Г

    насильницькі методи

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Правильна відповідь: насильницькі методи. Як політика «воєнного комунізму» (1919–1921 рр.) із її продрозкладкою, так і суцільна колективізація (кінець 1920-х — 1930-і рр.) із розкуркуленням та Голодомором здійснювалися радянським режимом за допомогою тотального державного терору та насильницьких методів.

Чому інші варіанти не підходять:
• впровадження політичної багатопартійності: радянська система була тоталітарною однопартійною диктатурою КП(б)У і жорстоко знищувала будь-яку політичну опозицію.
• розширення заходів політики коренізації: коренізація (українізація) була тимчасовим культурним компромісом у 1920-х роках, але вона не була інструментом економічного примусу в колгоспи чи реквізиції хліба.
• реалізація нової економічної політики (НЕПу): НЕП (1921–1928 рр.) базувався на ринкових елементах та добровільності (продподаток), і його згортання якраз передувало насильницькій колективізації.

Завдання 15

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«...Після проголошення незалежності Карпатської України постало питання її міжнародного визнання та захисту від зовнішньої агресії. Однак уже невдовзі молода держава була окупована угорськими військами...»

Яка подія відбулася того самого року, що й описана в уривку?

  1. А

    утворення Організації українських націоналістів (ОУН)

  2. Б

    укладення пакту Молотова—Ріббентропа

    (правильна відповідь)
  3. В

    проголошення Акта відновлення Української Держави

  4. Г

    напад Німеччини на СРСР

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: укладення пакту Молотова—Ріббентропа. Проголошення незалежності Карпатської України та її окупація Угорщиною відбулися у березні 1939 року. Того ж самого року (23 серпня 1939 р.) було підписано сумнозвісний пакт Молотова—Ріббентропа між Німеччиною та СРСР.

Чому інші варіанти не підходять:
• утворення Організації українських націоналістів (ОУН): ОУН була створена на Першому Конгресі українських націоналістів у Відні значно раніше — у 1929 році.
• проголошення Акта відновлення Української Держави: ця подія відбулася у Львові 30 червня 1941 року, після нападу Німеччини на СРСР.
• напад Німеччини на СРСР: німецькі війська перейшли кордон СРСР 22 червня 1941 року, тобто через два роки після подій на Закарпатті.

Завдання 16

з однією правильною відповіддю

Розгляньте картосхему.

Укажіть роки, події яких відображено на картосхемі.

Ілюстрація до завдання 16
  1. А

    1939–1940 рр.

  2. Б

    1941–1942 рр.

  3. В

    1943–1944 рр.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1946–1947 рр.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: 1943–1944 рр.. На картосхемі показано масштабні наступальні операції Червоної армії (Визволення Києва, Корсунь-Шевченківська, Проскурівсько-Чернівецька, Львівсько-Сандомирська та Яссько-Кишинівська операції), які призвели до повного вигнання нацистських окупантів із території України у 1943–1944 роках.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1939–1940 рр.: у цей період відбувався початок Другої світової війни, радянська анексія Західної України та Північної Буковини, бойових дій такого масштабу всередині України не було.
• 1941–1942 рр.: це період відступу радянських військ, оборонних боїв (Київська, Одеська, Севастопольська оборонні операції) та встановлення нацистського окупаційного режиму.
• 1946–1947 рр.: повоєнні роки, період голоду та відбудови народного господарства, коли ніяких фронтових воєнних операцій уже не проводилося.

Завдання 17

з однією правильною відповіддю

Події якого періоду історії України відображає наведений агітаційний плакат?

Ілюстрація до завдання 17
  1. А

    післявоєнної відбудови

  2. Б

    десталінізації

    (правильна відповідь)
  3. В

    застою

  4. Г

    перебудови

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: десталінізації. Плакат відображає добу «хрущовської відлиги» або десталінізації (1953–1964 рр.). Для цього періоду характерна критика «культу особи» Сталіна, помірна лібералізація, а також заклики до розвитку сільського господарства (наприклад, «кукурудзяна кампанія» чи освоєння цілини).

Чому інші варіанти не підходять:
• післявоєнної відбудови: це період 1945–1953 рр. (пізній сталінізм), коли панував жорсткий ідеологічний контроль («ждановщина»), а візуальний стиль пропаганди прославляв виключно Сталіна.
• застою: період правління Л. Брежнєва (1965–1985 рр.), що характеризувався консервацією радянської системи, придушенням інакомислення та наростанням економічної кризи.
• перебудови: період 1985–1991 рр. під керівництвом М. Горбачова, ознаменований політикою «гласності», запровадженням елементів ринку та де things, що призвели до розпаду СРСР.

Завдання 18

з однією правильною відповіддю

Розгляньте афіші театральних постановок.

Творчості якої письменниці присвячено наведені вистави?

Ілюстрація до завдання 18
  1. А

    Ліни Костенко

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Євгена Сверстюка

  3. В

    Івана Драча

  4. Г

    Василя Стуса

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: Ліни Костенко. Наведені театральні афіші створені за мотивами відомих творів видатної української поетеси та письменниці-шістдесятниці Ліни Костенко (наприклад, її історичного роману у віршах «Маруся Чурай» чи поезій).

Чому інші варіанти не підходять:
• Євгена Сверстюка: це видатний український дисидент, філософ і літературознавець, есеїст, який не писав драматичних чи поетичних творів для широкої театральної сцени.
• Івана Драча: поет, кіносценарист, один із лідерів Руху, автор балад, проте зазначені вистави не базуються на його ключових творах.
• Василя Стуса: геніальний поет-дисидент, який загинув у радянських таборах; його поезія є глибоко ліричною та філософською, але він не є автором цих конкретних п'єс.

Завдання 19

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела та виконайте завдання.

«У зв’язку зі спробою державного перевороту в СРСР... виходячи зі смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною... продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні... Верховна Рада Української РСР урочисто проголошує...»

Який документ ухвалив український парламент безпосередньо після подій, згаданих в уривку?

  1. А

    Декларацію про державний суверенітет України

  2. Б

    Закон «Про економічну самостійність УРСР»

  3. В

    Акт проголошення незалежності України

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Конституцію України

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Акт проголошення незалежності України. Наведена цитата є початком історичного документа, ухваленого позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року (відразу після провалу серпневого путчу ГКЧП у Москві) — Акта проголошення незалежності України.

Чому інші варіанти не підходять:
• Декларацію про державний суверенітет України: її ухвалили раніше — 16 липня 1990 року, ще до спроби державного перевороту в Москві.
• Закон «Про економічну самостійність УРСР»: цей документ також був ухвалений влітку 1990 року (3 серпня) задля забезпечення економічного підґрунтя суверенітету.
• Конституцію України: Основний Закон незалежної України був ухвалений значно пізніше — під час знаменитої «конституційної ніч» 28 червня 1996 року.

Завдання 20

з однією правильною відповіддю

Який процес відображено на наведеній карикатурі?

Ілюстрація до завдання 20
  1. А

    люстрація

    (правильна відповідь)
  2. Б

    лібералізація

  3. В

    десталінізація

  4. Г

    приватизація

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: люстрація. Карикатура висміює процес люстрації — законодавчо встановленої заборони діячам колишнього режиму (особливо часів Януковича або радянських спецслужб) обіймати посади в органах державної влади сучасної України.

Чому інші варіанти не підходять:
• лібералізація: це пом'якшення державного контролю у політичній чи економічній сферах (наприклад, скасування цензури чи відпущення цін).
• десталінізація: процес ліквідації спадщини сталінського режиму, що відбувався в СРСР у 1950–1960-х роках за Микити Хрущова.
• приватизація: процес передачі об'єктів державної власності у приватну власність (акціонування підприємств, продаж заводів тощо).

Завдання 21

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між князем Київської Русі та уривком з історичного джерела.

  1. 1

    Олег

  2. 2

    Ігор

  3. 3

    Святослав

  4. 4

    Володимир Великий

  1. А

    «І повісив щит свій на воротах Царгорода на знак перемоги, і пішов від нього до Києва, несучи золото, паволоки, овочі й вина та всякі узороччя...»

  2. Б

    «І сказали дружинники: "Отроки Свенельжі ізодяглися зброєю і одягом, а ми нагі. Піди, княже, з нами по данину". І послухав їх Ігор, пішов до деревлян по данину і додав до попередньої нову...»

  3. В

    «Не любо мені сидіти в Києві, хочу жити в Переяславці на Дунаї, бо там середина землі моєї, туди сходяться всі блага: із Греків — золото, паволоки, вина і овочі різні, з Чехів і Угрів — срібло й коні, а з Русі — хутро, віск, мед і челядь...»

  4. Г

    «І охрестився він у Корсуні. Віддав Корсунь грекам як віно за царицю, а сам повернувся в Київ. Повернувшись до Києва, наказав повалити ідолів — одних порубати, інших спалити. А Перуна наказав прив'язати до хвоста коня і тягнути з гори до Дніпра...»

  5. Д

    «Він почав сіяти книжковими словами серця вірних людей, а ми пожинаємо, приймаючи вчення книжкове»

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.
• Князь Олег у 907 р. здійснив успішний похід на Візантію і повісив свій щит на воротах Царгорода (А).
• Князь Ігор загинув у 945 р. від рук деревлян, коли за намовою дружини пішов збирати повторну, надмірну данину (Б).
• Князь Святослав був воїном і хотів перенести столицю ближче до Балкан — у Переяславець на Дунаї (В).
• Князь Володимир Великий у 988 р. охрестився в Корсуні (Херсонесі) та охрестив Русь, скинувши язичницьких ідолів (Г).

Чому інші варіанти не підходять:
• Варіант Д («Він почав сіяти книжковими словами...») — це літописна характеристика Ярослава Мудрого, якого немає у списку князів.

Завдання 22

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між періодом історії України та поняттями й явищами, характерними для нього.

  1. 1

    Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

  2. 2

    Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

  3. 3

    Українські козацькі землі в 50– 80-х рр. XVII ст.

  4. 4

    Українські землі наприкінці XVII — на початку XVIII ст.

  1. А

    «золотий спокій», «Ординація Війська Запорозького», фільварок

  2. Б

    Берестецька битва, Білоцерківський договір, Зборівський договір

  3. В

    Руїна, Чорна рада, Андрусівське перемир'я

  4. Г

    Коліївщина, опришки, гайдамаки

  5. Д

    Малоросійська колегія, козацьке бароко, Конституція Пилипа Орлика

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — В; 4 — Д

Пояснення

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Д.
• Перша половина XVII ст. — це доба «золотого спокою» для Польщі після придушення козацьких повстань та ухвалення «Ординації Війська Запорозького» (А).
• Національно-визвольна війна (середина XVII ст.) супроводжувалася Зборівським, Білоцерківським договорами та Берестецькою битвою (Б).
• 50–80-ті рр. XVII ст. — період громадянських воєн та розколу Гетьманщини, відомий як Руїна, що супроводжувався Чорною радою та Андрусівським перемир'ям (В).
• Кінець XVII — початок XVIII ст. — час гетьманування І. Мазепи та П. Орлика (автора Конституції) та розквіту архітектурного стилю козацького бароко (Д).

Чому інші варіанти не підходять:
• Варіант Г (Коліївщина, опришки) стосується другої половини XVIII століття, цього періоду немає в лівій колонці.

Завдання 23

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між історичним діячем та його характеристикою.

  1. 1

    Семен Палій

  2. 2

    Кость Гордієнко

  3. 3

    Пилип Орлик

  4. 4

    Павло Полуботок

  1. А

    Полковник Фастівського полку, керівник козацького повстання на Правобережній Україні

  2. Б

    Кошовий отаман Запорозької Січі, який підтримав Івана Мазепу та уклав союз зі шведським королем

  3. В

    Автор документа «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», гетьман в еміграції

  4. Г

    Наказний гетьман Лівобережної України, який обстоював автономні права Гетьманщини

  5. Д

    Гетьман, який очолив козацьку державу після смерті Богдана Хмельницького

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.
• Семен Палій був полковником Фастівського полку і лідером великого антипольського повстання на Правобережжі на межі XVII–XVIII ст. (А).
• Кость Гордієнко — славетний кошовий отаман Запорозької Січі, який разом із Мазепою перейшов на бік шведського короля Карла XII (Б).
• Пилип Орлик — генеральний писар Івана Мазепи, який в еміграції став гетьманом і уклав першу українську Конституцію 1710 року (В).
• Павло Полуботок — наказний гетьман, який захищав автономію Лівобережжя і за це був ув'язнений Петром I у Петропавлівській фортеці (Г).

Чому інші варіанти не підходять:
• Варіант Д описує Івана Виговського, який очолив державу одразу після Богдана Хмельницького в 1657 році.

Завдання 24

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між подією (явищем) періоду «відлиги» (1953–1964 рр.) та її основним наслідком для суспільно-політичного й культурного життя УРСР.

  1. 1

    Повстання в'язнів радянських таборів

  2. 2

    Створення Клубу творчої молоді «Сучасник»

  3. 3

    Утворення Української робітничо-селянської спілки

  4. 4

    ХХ з'їзд КПРС

  1. А

    Початок ліквідації системи ГУТАГу

  2. Б

    Зародження руху шістдесятників

  3. В

    Зародження дисидентського руху

  4. Г

    Лібералізація суспільно-політичного життя

  5. Д

    Перехід більшості правозахисників до збройних методів боротьби проти радянської влади

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь: 1-А, 2-Б, 3-В, 4-Г.
• Повстання в'язнів ГУТАГу (Норильське, Воркутинське, Кенгірське) змусили владу розпочати ліквідацію цієї страшної системи та звільнити людей (А).
• Клуб творчої молоді «Сучасник» у Києві став центром єднання та зародження покоління шістдесятників у культурі (Б).
• Українська робітничо-селянська спілка Л. Лук'яненка (1959 р.) стала першою дисидентською організацією ненасильницького спрямування (В).
• ХХ з'їзд КПРС (1956 р.), де Хрущов зачитав доповідь про культ особи Сталіна, започаткував офіційну лібералізацію життя (Г).

Чому інші варіанти не підходять:
• Варіант Д абсолютно невірний, оскільки українські правозахисники та дисиденти принципово відмовилися від збройної боротьби, обравши мирний, конституційний шлях.

Завдання 25

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій.

  1. А

    занепад Великої Скіфії

  2. Б

    антична колонізація Північного Причорномор'я

  3. В

    Велике розселення слов'ян

  4. Г

    розселення племен трипільської культури на території України

Правильна відповідь

  • Г → Б → А → В

Пояснення

Правильна відповідь: розселення племен трипільської культури на території України -> антична колонізація Північного Причорномор'я -> занепад Великої Скіфії -> Велике розселення слов'ян.
Логіка хронології:
1. Трипільська культура — це доба енеоліту (IV–III тис. до н. е.).
2. Антична колонізація Причорномор'я розпочалася у VII ст. до н. е.
3. Велика Скіфія занепала під ударами сарматів у III ст. до н. е.
4. Велике розселення слов'ян відбувалося у V–VII ст. н. е. (найпізніша подія).

Чому інші варіанти не підходять:
Будь-яке інше розташування порушує лінійний хід історичного процесу від найдавніших часів (кам'яно-мідного віку) до Середньовіччя.

Завдання 26

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність укладення міжнародних договорів другої половини XVII ст., уривки з яких наведено нижче.

  1. А

    «А ті міста і землі, які в минулій війні від Корони Польської і Великого князівства Литовського завойовані були, залишаються у володінні і в державі його царської величності… Запороги та козаки, що там живуть… мають бути в послуху та під високою рукою обох Великих государів…»

  2. Б

    «Уся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського, і належних до них провінцій відновлюється цілком такою, як була перед війною…»

  3. В

    «...кордону бути по річці Дніпро… Кримським татарам вільно по обидві сторони Дніпра кочувати… козакам Низовим і городовим війська Запорозького плавати Дніпром… Київ має бути на стороні Його царської величності…»

  4. Г

    «Нехай не учинить ані султан турецький, ані хан татарський миру з королем польським і з царем московським, союзу дружества нехай не творить без відома та згоди нашого гетьмана і всього козацького війська…»

Правильна відповідь

  • Б → А → Г → В

Пояснення

Правильна відповідь: Гадяцький договір (1658) -> Андрусівське перемир'я (1667) -> Бахчисарайський мирний договір (1681) -> «Вічний мир» (1686).
Ідентифікація та хронологія уривків:
1. Варіант Б — Гадяцький договір (1658 р.) про створення Великого князівства Руського у складі Речі Посполитої.
2. Варіант А — Андрусівське перемир'я (1667 р.) між Москвою та Польщею про поділ України по Дніпру.
3. Варіант Г — Бахчисарайський договір (1681 р.) між Московською державою та Османською імперією.
4. Варіант В — «Вічний мир» (1686 р.) між Польщею та Росією, який закріпив Київ за Москвою.

Чому інші варіанти не підходять:
Будь-яка інша послідовність переплутає логіку історичних подій періоду Руїни та взаємовідносин козацької держави із сусідніми імперіями.

Завдання 27

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій, відображених в уривках з історичних джерел.

  1. А

    «Заслухавши доповідь Голови Верховної Ради України про Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, Верховна Рада України постановляє: 1. Створити Збройні Сили України...»

  2. Б

    «Україна подала заявку на членство в Раді Європи та до набуття членства стала стороною кількох європейських конвенцій. Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив резолюцію про запрошення України стати членом організації. Україна стала членом Ради Європи.»

  3. В

    «Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, на основі здійсненого українською нацією, всім Українським народом права на самовизначення, приймає цю Конституцію — Основний Закон України.»

  4. Г

    «У зв'язку з самоусуненням Президента України від виконання конституційних повноважень та враховуючи обставини, що загрожують керованості держави, Верховна Рада України постановляє покласти на Голову Верховної Ради України виконання обов'язків Президента України.»

Правильна відповідь

  • А → Б → В → Г

Пояснення

Правильна відповідь: Створення Збройних Сил України (1991) -> Вступ України до Ради Європи (1995) -> Ухвалення Конституції України (1996) -> Самоусунення Януковича під час Революції Гідності (2014).
Хронологічний розбір подій:
1. Перший уривок — Постанова про створення ЗСУ від 11 жовтня 1991 року.
2. Другий уривок — Офіційний вступ України до Ради Європи у листопаді 1995 року.
3. Третій уривок — Преамбула Конституції України, ухваленої 28 червня 1996 року.
4. Четвертий уривок — Постанова Верховної Ради під час Революції Гідності у лютому 2014 року.

Чому інші варіанти не підходять:
Порушення цього порядку суперечить реальній хронології розвитку подій в історії незалежної України від 1991 року до сьогодення.

Завдання 28

з кількома правильними відповідями

Укажіть події, що відбулися на українських землях у XIV ст.

  1. А

    Битва під Оршею

  2. Б

    Битва на річці Сині Води

    (правильна відповідь)
  3. В

    Кревська унія

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Утворення Кримського ханства

  5. Д

    Захоплення більшої частини земель Галицько-Волинської держави Польщею та Великим князівством Литовським

    (правильна відповідь)
  6. Е

    Перша письмова згадка про українських козаків

  7. Є

    Остаточна ліквідація Київського князівства

Правильна відповідь

  • Б, В, Д

Пояснення

Правильна відповідь: Битва на річці Сині Води, Кревська унія, Захоплення більшої частини земель Галицько-Волинської держави Польщею та Великим князівством Литовським.
Усі ці три події відбулися в XIV столітті:
• Битва на Синіх Водах відбулася в 1362 році.
• Кревська унія між Литвою та Польщею була укладена в 1385 році.
• Боротьба за спадщину Галицько-Волинської держави тривала у 1340–1380-х роках.

Чому інші варіанти не підходять:
• Битва під Оршею відбулася в 1514 р. (XVI ст.).
• Утворення Кримського ханства відбулося в 1441 р. (XV ст.).
• Перша згадка про козаків датується 1489 р. (XV ст.).
• Остаточна ліквідація Київського князівства відбулася в 1471 р. (XV ст.).

Завдання 29

з кількома правильними відповідями

Які поняття пов'язані з розвитком дисидентського руху в Україні у 1960–1970-х рр.?

  1. А

    «дефіцит»

  2. Б

    «самвидав»

    (правильна відповідь)
  3. В

    «люстрація»

  4. Г

    «правозахисник»

    (правильна відповідь)
  5. Д

    «гласність»

  6. Е

    «тамвидав»

    (правильна відповідь)
  7. Є

    «розвинений соціалізм»

Правильна відповідь

  • Б, Г, Е

Пояснення

Правильна відповідь: «самвидав», «правозахисник», «тамвидав».
Саме ці поняття складають основу дисидентського руху 1960–1970-х років:
• «самвидав» — копіювання та поширення забороненої літератури власноруч.
• «тамвидав» — публікація творів українських авторів за кордоном та таємне повернення їх в СРСР.
• «правозахисник» — людина, що вела ненасильницьку боротьбу за дотримання конституційних прав та свобод.

Чому інші варіанти не підходять:
• «дефіцит» та «розвинений соціалізм» — це загальні соціально-економічні характеристики доби «застою», які прямо не визначали опозиційний рух.
• «люстрація» — термін сучасної політичної історії (після 2014 року).
• «гласність» — елемент політики «перебудови» Михайла Горбачова (друга половина 1980-х років).

Завдання 30

з кількома правильними відповідями

Розгляньте картосхему. Укажіть зображення, які доцільно використати для створення музейної експозиції, присвяченої державному утворенню, територію якого позначено на картосхемі

Ілюстрація до завдання 30
  1. А

  2. Б

    (правильна відповідь)
  3. В

  4. Г

  5. Д

    (правильна відповідь)
  6. Е

  7. Є

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Б, Д, Є

Пояснення

Правильна відповідь: Варіанти експонатів, що безпосередньо відображають історію Запорозької Січі та Гетьманщини. На картосхемі жирною лінією окреслено межі української козацької держави середини XVII століття (Війська Запорозького / Гетьманщини). Для створення її експозиції підходять козацька зброя, клейноди або портрети гетьманів.

Чому інші варіанти не підходять:
• Решта варіантів зображень демонструють пам'ятки інших епох, наприклад, археологічні знахідки скіфів/трипільців, предмети давньоруського часу або радянські плакати, які територіально або хронологічно не збігаються з козацькою державою Богдана Хмельницького.