Державний переворот 29 квітня 1918 р., Українська Держава П. Скоропадського, внутрішня й зовнішня політика, культурні здобутки та падіння режиму.
29 квітня 1918 р. на Хліборобському конгресі в Києві Павла Скоропадського проголосили гетьманом; постала Українська Держава.
Влада спиралася на німецькі й австро-угорські війська та заможні верстви, відновила приватну власність.
Гетьман розбудовував державний апарат, армію, освіту й науку.
Режим упав у грудні 1918 р. після поразки Німеччини та повстання Директорії.
Центральна Рада не виконувала зобов'язань перед Німеччиною щодо постачання хліба, а також проводила радикальні аграрні заходи. Німецьке командування підтримало переворот. 29 квітня Рада розпущена, ухвалено «Грамоту до всього українського народу» та «Закони про тимчасовий державний устрій»: влада зосереджувалась у руках гетьмана, уряд очолював отаман-міністр (прем'єр).
Прем'єр-міністри: Федір Лизогуб (травень–листопад 1918), Сергій Гербель (листопад–грудень). Керівник МЗС — Дмитро Дорошенко.
| Напрям | Що зроблено |
|---|---|
| Економіка | відновлено приватну власність на землю, скасовано земельні комітети |
| Армія | готували регулярну армію, формували Сердюцьку дивізію й корпуси |
| Освіта й наука | було створено 2 державні університети (Київ, Кам'янець-Подільський), Українську академію наук (14 листопада 1918, перший президент Володимир Вернадський), Національну бібліотеку, Український драматичний театр, архів |
| Мова | українська як державна, відкрито сотні гімназій |
Було встановлено відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Болгарією, Швейцарією та іншими державами. Тривали переговори з Радянською Росією про кордони й мирний договір. Окремою проблемою був Крим, де діяв уряд Сулькевича, та Чорноморський флот, який Україна так і не отримала повністю.
Проти гетьмана виступили селяни (через реквізиції і повернення поміщиків), політичні партії — вони створили Український національний союз (Винниченко). Після капітуляції Німеччини (11 листопада 1918 р.) гетьман 14 листопада оголосив грамоту про федерацію з небільшовицькою Росією. Це спричинило остаточний розрив з національними силами.
Директорія ухвалила рішення про повстання в Білій Церкві, повстанські загони під проводом Симона Петлюри рухалися на Київ. 14 грудня 1918 р. Скоропадський зрікся влади й виїхав до Німеччини.
Порада. Хронологічний орієнтир: кінець квітня 1918 — Хліборобський конгрес; листопад — федерація і Академія наук; грудень — зречення.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Що було підставою для переходу влади до Скоропадського 1918 р.?
А поразка німецької армії
Б Хліборобський конгрес і підтримка німецького командування
В Універсал Центральної Ради
Г рішення з'їзду Рад у Харкові
Розвʼязання. Гетьманом Скоропадського проголосив Хліборобський конгрес 29 квітня за підтримки німців. Поразка Німеччини була пізніше.
Відповідь: Б.
Установіть відповідність між діячем і посадою або заслугою.
А прем'єр-міністр Української Держави
Б перший президент Української академії наук
В керівник зовнішньої політики
Г гетьман
Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Б.
Розвʼязання. Скоропадський — гетьман; Лизогуб — перший прем'єр; Дорошенко — МЗС; Вернадський — перший президент академії.
Що з переліченого було досягненням доби Гетьманату?
А ліквідація приватної власності
Б заснування Української академії наук
В проголошення незалежності
Г скликання Трудового конгресу
Розвʼязання. Приватну власність відновили, незалежність проголосив IV Універсал, Трудовий конгрес — 1919 р. Академію наук створено 1918 р.
Відповідь: Б.
Плутають Українську Державу (Гетьманат) з УНР. Назви різні.
Вважають, що Академію наук заснувала Директорія.
Датують зречення гетьмана листопадом. Він зрікся 14 грудня 1918 р.
Вважають, що гетьман був послідовним противником України. Насправді він проводив українізацію освіти й культури.
| Подія | Дата |
|---|---|
| Переворот, Хліборобський конгрес | 29 квітня 1918 |
| Прем'єр Лизогуб | травень 1918 |
| Капітуляція Німеччини | 11 листопада 1918 |
| Грамота про федерацію | 14 листопада 1918 |
| Українська академія наук | листопад 1918 |
| Зречення гетьмана | 14 грудня 1918 |