Доба Руїни: гетьмани Виговський, Дорошенко, Брюховецький, Самойлович, Гадяцька угода, Конотопська битва, Андрусівське перемир'я та поділ України.
Після смерті Хмельницького (1657 р.) почалася Руїна: боротьба старшини, втручання Польщі, Москви, Османської імперії та Криму.
Гетьман Іван Виговський переміг під Конотопом (1659 р.) і уклав Гадяцьку угоду (1658 р.) з Польщею.
Андрусівське перемир'я (1667 р.) поділило Україну по Дніпру на Лівобережну та Правобережну.
Петро Дорошенко прагнув об'єднати обидва береги, спираючись на Османську імперію.
1686 р. «Вічний мир» закріпив поділ; гетьман Самойлович правив на Лівобережжі до 1687 р.
Після Хмельницького не було лідера з такою владою; старшина ділилася на угруповання, а Московська держава та Польща підтримували своїх прихильників. Козацька державність була слабкою, ресурси виснажені війною, а зовнішні сили прагнули розірвати Гетьманщину.
Іван Виговський (1657–1659 рр.) обраний після Богдана Хмельницького на старшинській раді. Він укладав союз із Польщею проти Москви. Гадяцька угода (вересень 1658 р.) передбачала створення Великого князівства Руського з Київщиною, Брацлавщиною й Чернігівщиною як третього члена Речі Посполитої, а також скасування унії; сейм ухвалив її в урізаному вигляді. У червні 1659 р. козацько-татарське військо під Конотопом розбило московську армію князя Трубецького. Проте внутрішня опозиція змусила Виговського піти з посади. Гетьманом став Юрій Хмельницький (1659–1663 рр.), який підписав Переяславські статті 1659 р. — вони скасували права, надані за Богдана.
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1663 | Поділ на Лівобережну (Іван Брюховецький) і Правобережну (Павло Тетеря) гетьманщини |
| 1665 | Московські статті Брюховецького: воєводи й податки в містах |
| 1667 | Андрусівське перемир'я Польщі й Москви |
| 1668 | Повстання проти Москви; убивство Брюховецького |
| 1669 | Васальна залежність Дорошенка від султана |
| 1672 | Бучацький мир: Поділля до Османської імперії; Конотопські статті |
| 1676 | Дорошенко склав булаву |
| 1686 | «Вічний мир» Росії та Польщі |
| 1687 | Гетьманом став Іван Мазепа (Коломацькі статті) |
Андрусівське перемир'я (1667 р.): Лівобережжя та Київ (на 2 роки, потім назавжди) — Москві; Правобережжя — Польщі; Запоріжжя — у спільне володіння. Козацька Україна не брала участі в переговорах.
Петро Дорошенко (1665–1676 рр.) був гетьманом Правобережжя; 1668 р. його визнали гетьманом обох берегів. Шукав захисту в Османської імперії (1669 р.), що зробило його непопулярним. Ліве узбережжя очолили Дем'ян Многогрішний (1669–1672 рр.) та Іван Самойлович (1672–1687 рр.), який намагався об'єднати Україну під владою Москви. Правобережжя спустошили війни; тут Османська імперія тримала Поділля (1672–1699 рр.). Козаки на чолі з Іваном Сірком воювали з татарами. У 1677–1678 рр. турецькі походи на Чигирин були відбиті. Самойловича усунули після невдалого Кримського походу 1687 р.
Тікаючи від війни, люди заселяли Слобідську Україну (Харківщина, Сумщина), де формувалися слобідські полки з містами Харків, Суми, Охтирка.
Порада. Усе, що пов'язане з «поділом по Дніпру», — це Андрусівське перемир'я 1667 р.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Яка подія відбулася 1667 р.?
А) Гадяцька угода; Б) Конотопська битва; В) Андрусівське перемир'я; Г) Бучацький мир.
Розв'язання. Гадяцька угода — 1658 р., Конотоп — 1659 р., Бучацький мир — 1672 р. Андрусівське перемир'я підписали 1667 р.
Відповідь: В.
Добери діяча до події: 1 — Іван Виговський; 2 — Петро Дорошенко; 3 — Іван Брюховецький; 4 — Іван Самойлович. А — Московські статті 1665 р.; Б — перемога під Конотопом; В — союз з Османською імперією; Г — гетьман Лівобережжя після Многогрішного.
Розв'язання. Виговський — Конотоп (Б); Дорошенко — Османська імперія (В); Брюховецький — Московські статті (А); Самойлович — гетьман з 1672 р. (Г).
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.
Яку умову передбачала Гадяцька угода 1658 р.?
А) приєднання до Османської імперії; Б) створення Великого князівства Руського у складі Речі Посполитої; В) поділ Гетьманщини по Дніпру; Г) приєднання Лівобережжя до Росії.
Розв'язання. Поділ по Дніпру — це Андрусівське перемир'я. Гадяцька угода пропонувала Україні статус автономії у складі Речі Посполитої.
Відповідь: Б.
Плутають Гадяцьку угоду (1658) та Андрусівське перемир'я (1667).
Вважають, що Дорошенко був гетьманом Лівобережжя. Він правив на Правобережжі.
Думають, що Конотоп — перемога Москви. Виговський переміг московське військо.
Забувають, що Поділля 1672–1699 рр. належало Османській імперії.
Плутають «Вічний мир» (1686) з перемир'ям 1667 р.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1657–1659 | Гетьман Виговський |
| 1658 | Гадяцька угода |
| 1659 | Конотопська битва |
| 1663 | Поділ на два береги |
| 1667 | Андрусівське перемир'я |
| 1669 | Васалітет Дорошенка |
| 1672 | Бучацький мир |
| 1686 | «Вічний мир» |
| 1687 | Мазепа — гетьман |