НМТ з предмета «Історія України», 11 червня: відповіді та розбір

На цій сторінці зібрано всі 30 завдань варіанта разом із правильними відповідями. Покрокові пояснення редакції «Зливи НМТ» є до 24 із 30 завдань; решту ми поступово доповнюємо. Типи завдань: з однією правильною відповіддю — 20; на встановлення відповідності — 4; на встановлення послідовності — 3; з кількома правильними відповідями — 3.

Як працювати з розбором

  1. Спершу пройдіть варіант самостійно, без підглядання у відповіді, — так розбір покаже реальні прогалини, а не впізнавання знайомих завдань.
  2. Для кожної помилки визначте причину: не знали правило чи факт, помилилися в обчисленні або неуважно прочитали умову.
  3. Прочитайте пояснення й перепишіть ключовий крок своїми словами. Через два-три дні розв’яжіть завдання ще раз на чистому аркуші.

Завдання 1

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«...Після походу перського царя Дарія про цей народ стало достеменно відомо грекам. Описано їхню назву, кочовий побут, звичаї та криваві жертвоприношення богам... Вони не будують міст, живуть у кибитках, а найбільшою доблестю вважають убивство ворога...»

Про який народ ідеться в уривку?

  1. А

    кіммерійців

  2. Б

    скіфів

    (правильна відповідь)
  3. В

    сарматів

  4. Г

    греків

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — в уривку описано кочовий побут, звичаї та воєнні протистояння з перським царем Дарієм I (його відомий похід 514 р. до н. е.), що є класичними характеристиками скіфів, які детально зафіксував давньогрецький історик Геродот.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: кіммерійці жили раніше за скіфів, і перський цар Дарій проти них не воював.
• В: сармати витіснили скіфів значно пізніше й не застали військових походів Дарія І.
• Г: греки самі були авторами цих історичних хронік, вели осілий спосіб життя та будували міста-держави (поліси), а не мешкали в кибитках.

Завдання 2

з однією правильною відповіддю

Проаналізуйте картосхему. Укажіть, для якого періоду часів Київської держави характерна ця картосхема.

Ілюстрація до завдання 2
  1. А

    Олега

  2. Б

    Святослава

  3. В

    Володимира Великого

  4. Г

    Ярослава Мудрого

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 3

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«...князь Дмитро Вишневецький... поставив замок на острові Хортиці...», відбулося це 1556 року.

Яку подію описано в уривку джерела?

  1. А

    створення реєстрового козацтва

  2. Б

    заснування першої Запорозької Січі на о. Мала Хортиця

    (правильна відповідь)
  3. В

    укладення Люблінської унії

  4. Г

    заснування Київського братства

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — у 1556 році український православний князь Дмитро Вишневецький (Байда) спорудив на острові Мала Хортиця дерев'яно-земляний замок, який вважається прототипом першої Запорозької Січі.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: реєстрове козацтво було створене пізніше за ініціативи польського короля Сигізмунда II Августа (1572 р.) та Стефана Баторія (1578 р.).
• В: Люблінська унія, яка об'єднала Королівство Польське та Велике князівство Литовське в Річ Посполиту, була укладена у 1569 році.
• Г: Київське Богоявленське братство було засноване культурно-просвітницькими діячами значно пізніше — близько 1615 року.

Завдання 4

з однією правильною відповіддю

«...Міста, що отримували цей привілей, звільнялися від влади та суду місцевих воєвод і каштелянів. Міщани виводилися із загальної системи оподаткування, отримували право на власні засновані для них суди (лава), вибірні органи влади (магістрат) та можливість вільно вести ремесло й торгівлю...»

Які привілеї надавало міщанам запровадження описаного права?

  1. А

    міщани отримували право на самоврядування та власний судочинний орган

    (правильна відповідь)
  2. Б

    жителі міст зобов'язувалися регулярно відробляти панщину на користь намісника

  3. В

    міста повністю звільнялися від сплати будь-яких податків та зборів на користь держави

  4. Г

    міське населення позбавлялося особистої свободи й підпорядковувалося приватним землевласникам

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: А — в уривку йдеться про впровадження Магдебурзького права (міського самоврядування), яке звільняло міщан від влади й суду місцевих феодалів (воєвод) і надавало право обирати власні органи влади — магістрат та судовий орган (лаву).

Чому інші варіанти не підходять:
• Б: відробляння панщини було обов'язком залежних селян, а не вільних міщан, які користувалися міським правом.
• В: міста не звільнялися повністю від усіх державних податків, вони лише виводилися із загальної системи й сплачували фіксовані збори на користь власного самоврядування та казни.
• Г: навпаки, Магдебурзьке право закріплювало особисту свободу міського населення та захищало його від свавілля приватних землевласників.

Завдання 5

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«...кримський хан залишив поле бою, а Богдана Хмельницького підступно затримав при собі й зв’язав. Козацьке військо, позбавлене провідника, опинилося в оточенні. Щоб врятувати табір від повної поразки, козаки терміново обрали наказного гетьмана, який і організував вихід з оточення...»

Який мирний договір було укладено внаслідок описаних подій через три місяці після цієї битви?

  1. А

    Зборівський договір

  2. Б

    Білоцерківський договір

    (правильна відповідь)
  3. В

    Переяславські статті

  4. Г

    Гадяцький договір

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — описані події стосуються трагічної для козацького війська Берестецької битви (червень 1651 р.), де через підступну зраду кримського хана Богдан Хмельницький потрапив у полон, а наказний гетьман Іван Богун організував вихід з оточення. Внаслідок поразки через три місяці (вересень 1651 р.) було укладено жорсткий Білоцерківський договір.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: Зборівський договір уклали у 1649 році після успішної для козаків битви, де Хмельницького не брали під варту.
• В: Переяславські статті були підписані значно пізніше сином гетьмана Юрієм Хмельницьким у 1659 році з московським урядом.
• Г: Гадяцький договір уклав Іван Виговський у 1568 році про входження України до складу Речі Посполитої як Князівства Руського.

Завдання 6

з однією правильною відповіддю

Як писав М. Грушевський, «16 вересня минулого [1908] року сповнилося 250 літ від підписання так званої Гадяцької унії України з Польщею, що розривала Переяславський акт 1654 р. 24 жовтня минуло 200 літ від переходу гетьмана Мазепи до Карла XII, що маніфестував той же розрив з московською зверхністю».

Що було спільним для подій, про які йдеться в уривку?

  1. А

    об’єднання Правобережної та Лівобережної Гетьманщини в одній державі

  2. Б

    укладення договорів зі Швецією про спільну боротьбу проти Османської імперії

  3. В

    визнання зверхності московського царя над українськими землями

  4. Г

    намагання вийти з-під впливу Москви та мати власний вектор розвитку

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Правильна відповідь: Г — і Гадяцька унія Івана Виговського (1658 р.), і воєнний союз Івана Мазепи зі шведським королем Карлом XII (1708 р.) мали спільну мету — розірвати підпорядкування Московському царству (Переяславську угоду) та забезпечити незалежний вектор розвитку для українських земель.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: ці події безпосередньо не ставили за головну мету територіальне об'єднання Правобережжя та Лівобережжя, основний акцент цитати — ліквідація московської зверхності.
• Б: Виговський укладав договір з Річчю Посполитою (Польщею), а не зі Швецією, і спільна боротьба велася проти Москви, а не проти Османів.
• В: навпаки, обидві події повністю заперечували та скасовували визнання будь-якої зверхності московського царя.

Завдання 7

з однією правильною відповіддю

Одне з історичних видань підготувало матеріал про гетьманів Правобережної України доби Руїни.

Кого з позначених діячів недоречно згадувати як гетьмана Правобережної України?

  1. А

  2. Б

  3. В

    (правильна відповідь)
  4. Г

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: В — на портреті під літерою В зображений Іван Брюховецький, який був гетьманом Лівобережної України (1663–1668 рр.), обраним на Чорній раді в Ніжині. Його недоречно згадувати серед очільників Правобережжя доби Руїни.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: Павло Тетеря очолював саме Правобережну Україну у 1663–1665 роках.
• Б: Петро Дорошенко — видатний гетьман Правобережної України (1665–1676 рр.), названий в історії «Сонцем Руїни».
• Г: Михайло Ханенко був пропольським гетьманом Правобережної України у 1669–1674 роках.

Завдання 8

з однією правильною відповіддю

Катерина ІІ випустила зазначену монету з метою увіковічення царської політики.

Чому присвячена монета?

Ілюстрація до завдання 8
  1. А

    приєднанню Криму до Росії

  2. Б

    поділам Речі Посполитої

    (правильна відповідь)
  3. В

    придушенню «Коліївщини»

  4. Г

    ліквідації Гетьманщини

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — російська імператриця Катерина ІІ випустила медаль (монету) із пропагандистським імперським гаслом «Отторженная возвратихъ» («Відторгнуте повернула») на честь поділів Речі Посполитої (1772, 1793, 1795 рр.), внаслідок яких Росія анексувала Правобережну Україну, Волинь та Поділля.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: приєднанню Криму (1783 р.) присвячувалися інші пам'ятні знаки з картою Тавриди, без згаданого гасла.
• В: придушення гайдамацького повстання «Коліївщина» (1768 р.) було спільною каральною акцією з Польщею на її території і не увіковічувалося карбуванням таких загальнодержавних монет.
• Г: ліквідація інституту гетьманства (1764 р.) оформлювалася царськими маніфестами і не позиціонувалася в імперській ідеології як «повернення відторгнутих земель».

Завдання 9

з однією правильною відповіддю

Прочитайте характеристику історичного діяча та вкажіть його ім’я.

«Вчений, винахідник, агроном та видатний громадський діяч. Завдяки його наполегливості, клопотанням та збору коштів серед місцевого дворянства у 1805 році було відкрито Харківський університет. Хоча сам він через конфлікт із царською владою так і не обійняв Homo ректора чи професора у своєму дітищі, його внесок у розвиток української науки є неоціненним...»

  1. А

    Пантелеймон Куліш

  2. Б

    Василь Каразін

    (правильна відповідь)
  3. В

    Петро Гулак-Aртемовський

  4. Г

    Михайло Максимович

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — в уривку охарактеризовано Василя Каразіна, видатного вченого, винахідника та громадського діяча, за наполегливою ініціативою та завдяки збору коштів якого у 1805 році було відкрито Харківський університет.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: Пантелеймон Куліш — видатний письменник, автор першого українського історичного роману «Chорна рада», який діяв значно пізніше у складі Кирило-Мефодіївського братства.
• В: Петро Гулак-Артемовський — відомий байкар та поет, який дійсно працював у Харківському університеті та згодом став його ректором, але не був його першозасновником.
• Г: Михайло Максимович — видатний природознавець та історик, який став першим ректором Київського університету Святого Володимира (відкритого в 1834 р.).

Завдання 10

з однією правильною відповіддю

У якому регіоні України під час «весни народів» громадсько-політична діяльність українців була найактивнішою?

  1. А

    Галичина

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Слобожанщина

  3. В

    Волинь

  4. Г

    Бессарабія

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: А — європейська революція «Весна народів» (1848–1849 рр.) охопила саме Австрійську імперію, до складу якої входила Галичина. Там українці заснували свій перший політичний орган — Головну руську раду, та почали видавати першу українську газету «Зоря Галицька».

Чому інші варіанти не підходять:
• Б, В, Г: Слобожанщина, Волинь та Бессарабія належали Російській імперії, де панував жорсткий самодержавний режим Миколи І. Будь-які масові громадсько-політичні рухи там суворо придушувалися поліцією, і революційні події туди не дійшли.

Завдання 11

з однією правильною відповіддю

У другій половині ХІХ ст. Балта стала важливим залізничним вузлом на півдні України.

З яким містом її з’єднала одна з перших залізничних ліній на українських землях?

Ілюстрація до завдання 11
  1. А

    Київ

  2. Б

    Одеса

    (правильна відповідь)
  3. В

    Жмеринка

  4. Г

    Фастів

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — перша залізнична лінія в Наддніпрянській Україні, збудована у 1865 році, з'єднала портове місто Одесу зі станцією Балта. Вона мала стратегічне значення для швидкого транспортування українського збіжжя до Чорного моря.

Чому інші варіанти не підходять:
• А, В, Г: залізничне сполучення між Києвом, Фастовом та Жмеринкою з'явилося дещо пізніше (наприкінці 1860-х та у 1870-х роках) під час подальшої розбудови внутрішньоукраїнської мережі магістралей.

Завдання 12

з однією правильною відповіддю

До статті про зображену споруду потрібно дібрати найдоречніший заголовок.

Колотнеча за проєкт

Перше приміщення______. Проєкт у стилі італійського неоренесансу розробив харківський архітектор Федір Ниценко. Невелика будівля дуже скоро перестала задовольняти потреби відомства. 1895-го журнал "Зодчий" розмістив проєкт цивільного інженера Олександра Максимова. Той пропонував спорудити для земства велику неокласичну будівлю, але проєкт не втілили. 1901 року земський архітектор Олександр Ширшов представив своє бачення цієї споруди у стилі французького неоренесансу.

Ілюстрація до завдання 12
  1. А

    «Будинок із химерами — зразок київського модерну»

  2. Б

    «Будівля, що започаткувала український архітектурний модерн»

    (правильна відповідь)
  3. В

    «Палац доби класицизму на українських землях»

  4. Г

    «Архітектура конструктивізму міжвоєнної доби»

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — на фото зображено Будинок Полтавського губернського земства (архітектор В. Кричевський, 1903–1908 рр.). Проєкт тривалий час викликав суперечки («колотнечу») з прихильниками класичних європейських стилів, але саме ця будівля стала перлиною та започаткувала український архітектурний модерн (УАМ).

Чому інші варіанти не підходять:
• А: «Будинок із химерами» зведений В. Городецьким у Києві та має зовсім інший вигляд із великою кількістю бетонових скульптур міфічних потвор та тварин.
• В: класицизм панував наприкінці XVIII — на початку XIX ст. і вирізняється суворими античними колонами та симетрією (наприклад, палац К. Розумовського в Батурині).
• Г: конструктивізм — це стиль міжвоєнної доби (1920–1930-ті рр.), заснований на суворих геометричних залізобетонних формах без жодного декору (як-от Держпром у Харкові).

Завдання 13

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок зі спогадів генерала В. Петріва.

«...Ще недавно ми воювали проти них у лавах російської армії, а тепер мусили діяти з ними пліч-о-пліч...»

Унаслідок укладення якого договору стала можливою описана ситуація?

  1. А

    Берестейського мирного договору

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Варшавської угоди

  3. В

    Ризького мирного договору

  4. Г

    Акта Злуки УНР і ЗУНР

Правильна відповідь

  • А

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 14

з однією правильною відповіддю

В якому році поляки розповсюджували поданий плакат?

На плакаті написано: «Бий більшовика».

Ілюстрація до завдання 14
  1. А

    1914 р.

  2. Б

    1917 р.

  3. В

    1920 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1923 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: В — польський агітаційний плакат із гаслом «Bij bolszewika» («Бий більшовика») активно поширювався у 1920 році під час польсько-радянської війни, коли Червона армія загрожувала незалежності Польщі та здійснювала наступ на Варшаву.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: у 1914 році розпочалася Перша світова війна, і більшовиків як державної чи воєнної сили ще не існувало (вони захопили владу в Росії лише наприкінці 1917 року).
• Б: у 1917 році в Росії тільки відбувалися революційні перевороти, Польща ще не мала відновлених регулярних збройних сил для ведення повномасштабної війни з більшовиками.
• Г: у 1923 році війна вже давно закінчилася підписанням Ризького мирного договору (1921 р.), тож активна воєнна плакатна пропаганда проти більшовиків була неактуальною.

Завдання 15

з однією правильною відповіддю

Польська влада у міжвоєнний період провела репресивну поліцейсько-каральну акцію «умиротворення», яка була спрямована проти українського національного руху.

Укажіть рік, коли вона сталася.

  1. А

    1923 р.

  2. Б

    1938 р.

  3. В

    1930 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    1925 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: В — репресивна військово-поліцейська акція польського уряду проти українського цивільного населення Галичини, яка отримала офіційну назву «Пацифікація» (умиротворення), була проведена восени 1930 року за наказом Юзефа Пілсудського у відповідь на саботажі ОУН.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: у 1923 році Рада послів Антанти лише юридично затвердила рішення про остаточне приєднання Східної Галичини до складу Польщі.
• Г: у 1925 році було створено УНДО (Українське національно-демократичне об'єднання) — провідну легальну політичну партію українців, акцій насильства цього року не проводили.
• Б: у 1938 році відбувалися інші утиски українців (руйнування православних храмів на Холмщині), але сама масштабна каральна акція під назвою «Пацифікація» відбулася саме у 1930 році.

Завдання 16

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«Після приєднання західноукраїнських земель до СРСР за пактом Молотова — Ріббентропа сталінський режим негайно розпочав кардинальну перебудову краю. За вказівкою Сталіна було ліквідовано всі українські партії та гуртки, націоналізовано промисловість, а на селі почалося примусове створення колгоспів, що супроводжувалося депортацією “неблагонадійних” верств населення...»

Яку назву в історії отримав цей комплекс заходів радянської влади?

  1. А

    пацифікація

  2. Б

    радянізація

    (правильна відповідь)
  3. В

    «новий порядок»

  4. Г

    націоналізація

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — примусове насадження радянського політичного ладу, ліквідація некомуністичних партій, націоналізація приватної власності та насильницьке створення колгоспів на західноукраїнських землях після їх приєднання за пактом Молотова-Ріббентропа отримали в історії назву радянізація (перший етап якої тривав у 1939–1941 рр.).

Чому інші варіанти не підходять:
• А: пацифікація — це каральна акція польської влади проти українського населення Галичини у 1930 році.
• В: «новий порядок» — жорстокий нацистський окупаційний режим, встановлений гітлеівською Німеччиною на захоплених територіях СРСР під час Другої світової війни.
• Г: націоналізація — це лише один економічний елемент загального процесу (перехід приватного майна у власність держави), тоді як уривок описує всеохопну кардинальну перебудову життя краю.

Завдання 17

з однією правильною відповіддю

Розгляньте картосхему.

В якому році відбулася подія, що спричинила такі зміни?

Ілюстрація до завдання 17
  1. А

    1939 р.

  2. Б

    1944 р.

    (правильна відповідь)
  3. В

    1954 р.

  4. Г

    1961 р.

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — у 1944 році здійснено депортацію кримських татар, що і відображено на зображенні.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: у 1939 році відбулося приєднання Західної України (Волині та Галичини) до УРСР внаслідок підписання пакту Молотова — Ріббентропа.
• Б: у 1954 році відбулася передача Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР, що ніяк не вплинуло на відсоток кримських татар.
• Г: у 1961 році в СРСР відбулася грошова реформа.

Завдання 18

з однією правильною відповіддю

На фото зображено мисткиню та одну з її картин.

Укажіть ім’я авторки.

Ілюстрація до завдання 18
  1. А

    Катерина Білокур

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Тетяна Яблонська

  3. В

    Алла Горська

  4. Г

    Марія Примаченко

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: А — на світлині зображено видатну українську майстриню народного декоративного живопису Катерину Білокур (1900–1961 рр.) та її відоме полотно «Хата в Богданівці» (1955 р.), яке вражає надзвичайно деталізованим та пишним зображенням квітів та рідної природи.

Чому інші варіанти не підходять:
• Б: Тетяна Яблонська — відома радянська і українська художниця, представниця класичного соцреалізму (авторка знаменитих картин «Хліб», «Льон»).
• В: Алла Горська — художниця-монументалістка доби «шістдесятництва», відома своїми мозаїками, вітражами та правозахисною діяльністю, а не народним живописом.
• Г: Марія Примаченко — також представниця наївного мистецтва, але її самобутній стиль легко впізнати за яскравими образами вигаданих фантастичних звірів та чудовиськ, а не реалістичними квітковими краєвидами.

Завдання 19

з однією правильною відповіддю

Яку політику почало керівництво УРСР у 1970-80-х рр.?

  1. А

    пацифікація

  2. Б

    русифікація

    (правильна відповідь)
  3. В

    націоналізація

  4. Г

    коренізація

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Б — у 1970–1980-х роках (період «застою» під керівництвом В. Щербицького в УРСР) радянське керівництво посилило ідеологічний тиск і здійснювало жорстку політику русифікації, спрямовану на витіснення української мови з освіти, науки та культури.

Чому інші варіанти не підходять:
• А: пацифікація — каральна репресивна акція польського уряду на Західній Україні в 1930 році.
• В: націоналізація — перетворення приватної власності на державну, що було тотально здійснено ще у перші десятиліття радянської влади.
• Г: коренізація — радянська політика розвитку місцевих культур і мов, яка проводилася у 1920-х роках (в Україні — українізація), але була повністю ліквідована Сталіним у 1930-х.

Завдання 20

з однією правильною відповіддю

На зображеннях представлено радянські кооперативи: торговельний та медичний.

Коли могли з’явитися зображені фото?

Ілюстрація до завдання 20
  1. А

    наприкінці 1960-х рр.

  2. Б

    наприкінці 1970-х рр.

  3. В

    наприкінці 1980-х рр.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    наприкінці 1990-х рр.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: В — фотографії приватних торговельних та медичних кооперативів могли з'явитися в СРСР лише наприкінці 1980-х років, коли під час горбачовської «Перебудови» було ухвалено Закон «Про кооперацію в СРСР» (1988 р.), що легалізував перші елементи приватного підприємництва.

Чому інші варіанти не підходять:
• А, Б: наприкінці 1960-х та 1970-х років у СРСР панувала тотальна державна монополія, а створення приватних комерційних чи медичних кооперативів суворо каралося законом як кримінальний злочин.
• Г: наприкінці 1990-х років Радянського Союзу вже не існувало (він розпався у 1991 р.), Україна була незалежною державою, і термін «радянські кооперативи» втратив будь-який сенс.

Завдання 21

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між подією, описаною в уривку з історичного джерела, та її наслідком.

  1. 1

    «...І була рада всіх князів у Києві, і порадилися вони так: “Лучче б нам зустріти їх на чужій землі, аніж на своїй...”»

  2. 2

    «У се літо Ольгерд переміг трьох царків татарських з ордами їхніми: Котлубаха, Качея, Дмитра; і з того часу з Поділля вигнав владу татарську...»

  3. 3

    «У той же рік прийшов Батий до Києва з великою силою, множеством сили своєї, оточив город. І обступила сила татарська, і був город в облозі великій. І пробував Батий коло міста, а вої його облягали город...»

  4. 4

    «Хозари вийшли супроти нього з каганом своїм. І ступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва...»

  1. А

    поразка руських князів у битві на річці Калці

  2. Б

    уходження українських земель до складу Великого князівства Литовського

  3. В

    виникнення на південних кордонах Русі печенізької загрози

  4. Г

    установлення залежності руських князівств від Золотої Орди

  5. Д

    розширення кордонів Русі за рахунок приєднання червенських міст

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — Г; 4 — В

Пояснення

Правильна відповідь: 1—А, 2—Б, 3—Г, 4—В — кожна літописна цитата Русі логічно пов'язана з її прямим історичним наслідком.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1—А: з'їзд князів у Києві для обговорення битви з монголами на чужій території описує події 1223 р., які завершилися першою трагічною поразкою руських князів на річці Калці.
• 2—Б: розгром татарських орд князем Ольгердом на Синіх Водах (1362 р.) забезпечив вигнання татар з Поділля та входження українських земель до складу Великого князівства Литовського.
• 3—Г: навала хана Батия та руйнування Києва у 1240 р. призвели до знищення суверенітету та установлення залежності руських князівств від Золотої Орди.
• 4—В: розгром Святославом Хозарського каганату (взяття Ітіля) ліквідував хозарську державу на сході, через що на південних кордонах Русі виникла печенізька загроза.
• Зайвий варіант Д (приєднання червенських міст) стосується діяльності князів Володимира Великого (981 р.) та Ярослава Мудрого (1030–1031 рр.).

Завдання 22

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між назвами суспільно-політичних рухів XIX ст. та уривками з історичних джерел, які їх характеризують.

  1. 1

    «Київська козаччина»

  2. 2

    хлопомани

  3. 3

    громадівський рух

  4. 4

    «Похід у Таврію по волю»

  1. А

    «...вони заявили, що народність правобережного селянства — руська, і вони, як чесні люди... мусять повернутися до своєї народності. Польська шляхта звинувачувала їх, ніби цей “польський народ” підступно втирається в довіру до селян...»

  2. Б

    «...головною їхньою діяльністю було видання підручників, збирання фольклору, відкриття недільних шкіл для народу та організація культурно-просвітницької праці...»

  3. В

    «..масовий антикріпосницький селянський рух в Україні, викликаний чутками про те, що нібито царський уряд закликає бажаючих переселятися на спустілий після Кримської війни регіон.»

  4. Г

    «...масовий антикріпосницький селянський рух, приводом до якого став царський маніфест про створення ополчення..»

  5. Д

    «...програмний документ товариства “Книга буття українського народу” закликав до створення федерації вільних слов’янських республік...»

Правильна відповідь

  • 1 — Г; 2 — А; 3 — Б; 4 — В

Пояснення

Правильна відповідь: 1—Г, 2—А, 3—Б, 4—В — наведені уривки з джерел точно характеризують сутність відомих суспільних рухів ХІХ століття.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1—Г: приводом до масового антикріпосницького селянського руху «Київська козаччина» (1855 р.) став царський маніфест про створення ополчення під час Кримської війни.
• 2—A: уривок описує «хлопоманів» (на чолі з В. Антоновичем) — студентів польського походження, які вирішили повернутися до корінної української («руської») народності та служити селянам.
• 3—Б: громадівський рух другої половини ХІХ ст. спеціалізувався саме на культурно-просвітницькій роботі: відкритті недільних шкіл, збиранні фольклору та виданні книг для народу.
• 4—В: чутки про безкоштовне виділення землі у Криму після війни викликали масовий селянський рух «Похід у Таврію по волю» (1856 р.).
• Зайвий варіант Д характеризує діяльність Кирило-Мефодіївського братства через його головний програмний документ («Книга буття українського народу»).

Завдання 23

на встановлення відповідності

На карті зображено та пронумеровано адміністративні окупаційні зони, утворені на території України в часи Другої світової війни (1939-1945 рр.). До кожної з зон доберіть плакат, призначений для агітаційно-пропагандистського впливу окупантів на місцеве населення цієї території.

Ілюстрація до завдання 23
  1. 1

  2. 2

  3. 3

  4. 4

  1. А

  2. Б

  3. В

  4. Г

  5. Д

Правильна відповідь

  • 1 — Б; 2 — А; 3 — В; 4 — Д

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 24

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між групами історичних понять, термінів та періодами в історії України, для яких вони були характерними.

  1. 1

    «Операція “Вісла”», «космополітизм», «ждановщина»

  2. 2

    «асиміляція», «пацифікація», «осадництво»

  3. 3

    «культ особи», «відлига», «десталінізація»

  4. 4

    «розвинутий соціалізм», «застій», «самвидав»

  1. А

    Україна в міжвоєнний період

  2. Б

    Україна в перші післявоєнні роки

  3. В

    Україна в умовах десталінізації

  4. Г

    Україна в період загострення кризи радянської системи

  5. Д

    Відновлення незалежності України

Правильна відповідь

  • 1 — Б; 2 — А; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь: 1—Б, 2—А, 3—В, 4—Г — історичні поняття та специфічні терміни безпомилково групуються за відповідними хронологічними періодами.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1—Б: ідеологічна кампанія «ждановщина», боротьба з «космополітизмом» та депортаційна операція «Вісла» (1947 р.) відбулися в перші післявоєнні роки.
• 2—А: «пацифікація», «осадництво» та примусова «асиміляція» — це реалії життя українців під владою Польщі у міжвоєнний період (1920–1930-ти рр.).
• 3—В: терміни «відлига», «десталінізація» та розвінчання «культу особи» Сталіна характеризують добу правління М. Хрущова (умовах десталінізації).
• 4—Г: поняття «застій», «розвинутий соціалізм» та дисидентський «самвидав» притаманні періоду кризи радянської системи (доба Л. Брежнєва).
• Зайвий варіант Д (Відновлення незалежності) характеризується термінами «перебудова», «гласність», «багатопартійність», «Народний Рух України».

Завдання 25

на встановлення послідовності

Розтягніть зображені літописні сюжети в хронологічній послідовності.

  1. А

  2. Б

  3. В

  4. Г

Правильна відповідь

  • А → Г → В → Б

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 26

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел.

  1. А

    «...наслідки воєнного комунізму та продрозкладки виявилися катастрофічними. З України беззастережно вивозили зерно до Росії, що на тлі посухи стало головною причиною жахливого голоду на півдні України...»

  2. Б

    «...Дискусії про те, як об’єднувати республіки, затягнулися. Зрештою Сталін наполіг на своєму, фактично безапеляційно заявивши: досить думати, негайно утворюємо єдиний Союз Радянських Соціалістичних Республік...»

  3. В

    «...Виступаючи з доповіддю, Сталін зазначив, що на цьому з’їзді ми остаточно ухвалюємо курс на коренізацію, яка має на меті залучити місцеве населення до управління радянськими республіками їхніми ж мовами...»

  4. Г

    «...Йосип Сталін на з’їзді різко обірвав дискусії та заявив, що відтепер партія офіційно бере курс на форсовану індустріалізацію, і цей крок є життєво необхідним для порятунку радянської промисловості...»

Правильна відповідь

  • А → Б → В → Г

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 27

на встановлення послідовності

Установіть послідовність подій, описаних в уривках, у житті та діяльності зображеного діяча.

Ілюстрація до завдання 27
  1. А

    «...був ініціатором створення Української робітничо-селянської спілки, яка виступала за право України на вихід зі складу СРСР...»

  2. Б

    «...після арешту був засуджений до розстрілу, 72 дні провів у камері смертників, згодом вирок було замінено на 15 років ув’язнення...»

  3. В

    «...став одним із засновників Української Гельсінської групи, що виступала на захист прав людини в УРСР...»

  4. Г

    «...став народним депутатом України, був одним з авторів Акта проголошення незалежності України...»

Правильна відповідь

  • А → Б → В → Г

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 28

з кількома правильними відповідями

Серед наведених ілюстрацій оберіть ті, що відображають особливості господарського, суспільного та культурного життя носіїв трипільської культури.

  1. А

    (правильна відповідь)
  2. Б

  3. В

    (правильна відповідь)
  4. Г

  5. Д

  6. Е

  7. Є

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • А, В, Є

Пояснення

Правильна відповідь: 1, 3, 7 — ці ілюстрації безпосередньо відображають унікальну матеріальну і духовну культуру трипільців енеолітичної доби (мідно-кам'яний вік).

Чому інші варіанти не підходять:
• 2: скіфська монета із зображенням вершника (царя Атея), що належить до залізного віку.
• 4: золота скіфська пектораль із кургану Товста Могила — шедевр античного ювелірного мистецтва для скіфської знаті (IV ст. до н.е.).
• 5: давньогрецька чорнофігурна амфора із зображенням бігунів, виготовлена в античних містах-державах.
• 6: мізинський браслет із меандровим орнаментом, виготовлений із бивня мамонта в епоху палеоліту (кам'яний вік).

Завдання 29

з кількома правильними відповідями

Укажіть явища, характерні для соціально-економічного становища українських земель у роки Першої світової війни.

  1. А

    інфляція

    (правильна відповідь)
  2. Б

    збільшення імпорту сільськогосподарської продукції

  3. В

    мілітаризація економіки

    (правильна відповідь)
  4. Г

    демографічний вибух

  5. Д

    зменшення обсягів виробництва

    (правильна відповідь)
  6. Е

    масова націоналізація промислових підприємств

  7. Є

    запровадження загальної трудової повинності з 18 років

Правильна відповідь

  • А, В, Д

Пояснення

Правильна відповідь: 1, 3, 5 — саме ці соціально-економічні явища (знецінення грошей, переорієнтація заводів на потреби фронту та загальний спад промисловості) були викликані Першою світовою війною на українських землях у 1914–1918 роках.

Чому інші варіанти не підходять:
• 2: імпорт продукції не зростав, а сільське господарство переживало кризу через брак техніки та коней.
• 4: замість демографічного вибуху спостерігалися колосальні людські втрати, мобілізація мільйонів чоловіків та падіння народжуваності.
• 6: масова націоналізація приватних заводів почалася пізніше, після приходу до влади більшовиків у ході політики «воєнного комунізму».
• 7: загальну трудову повинність з 18 років масово впроваджував саме радянський уряд у 1919–1920 рр., а не царська чи австрійська влада під час ПСВ.

Завдання 30

з кількома правильними відповідями

Укажіть події, що відбулися в Україні у 2013–2014 рр.

  1. А

    Революція на граніті

  2. Б

    Євромайдан

    (правильна відповідь)
  3. В

    Революція Гідності

    (правильна відповідь)
  4. Г

    ухвалення Закону України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні»

  5. Д

    запровадження гривні як національної валюти України

  6. Е

    початок Антитерористичної операції на сході України

    (правильна відповідь)
  7. Є

    кампанія протестів «Україна без Кучми»

Правильна відповідь

  • Б, В, Е

Пояснення

Правильна відповідь: 2, 3, 6 — ці історичні події (початок масових протестів за євроінтеграцію, усунення Януковича та відповідь на російську агресію на Донбасі) відбулися в Україні у зазначений період 2013–2014 років.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1: Революція на граніті (голодування українського студентства за незалежність) відбулася у жовтні 1990 року.
• 4: Закон України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» був ухвалений Верховною Радою значно раніше — у 2006 році.
• 5: національну валюту гривню було запроваджено під час проведення грошової реформи у вересні 1996 року.
• 7: кампанія масових протестів громадянського суспільства «Україна без Кучми» тривала у 2000–2001 роках.