НМТ з предмета «Історія України», 16 червня: відповіді та розбір

На цій сторінці зібрано всі 30 завдань варіанта разом із правильними відповідями. Покрокові пояснення редакції «Зливи НМТ» є до 29 із 30 завдань; решту ми поступово доповнюємо. Типи завдань: з однією правильною відповіддю — 20; на встановлення відповідності — 4; на встановлення послідовності — 3; з кількома правильними відповідями — 3.

Як працювати з розбором

Спершу пройдіть варіант самостійно, без підглядання у відповіді, — так розбір покаже реальні прогалини, а не впізнавання знайомих завдань.
Для кожної помилки визначте причину: не знали правило чи факт, помилилися в обчисленні або неуважно прочитали умову.
Прочитайте пояснення й перепишіть ключовий крок своїми словами. Через два-три дні розв’яжіть завдання ще раз на чистому аркуші.

Пройти тест онлайн Гайд з предмета

Завдання 1

з однією правильною відповіддю

На фото показано хустку «Les cavaliers d’or» / «Золоті вершники» з колекції модного дому Hermès, дизайн якої створив художник українського походження Володимир Рибальченко у 1975 році.

Укажіть, носіями якої культури надихалися дизайнери для створення цієї прикраси.

А
трипільці
Б
сармати
В
скіфи
(правильна відповідь)
Г
слов’яни

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: скіфи — на шовковій хустці модного дому Hermès чітко відтворено витончені золоті орнаменти, центральним елементом яких є знаменита скіфська пектораль із кургану Товста Могила, а також фігури вершників у знаменитому «звіриному стилі». Володимир Рибальченко у своєму дизайні надихався саме шедеврами ювелірного мистецтва скіфів.

Чому інші варіанти не підходять:
• трипільці: відомі насамперед своєю унікальною розписною керамікою (орнаментами чорного, червоного та білого кольорів), а не золотими виробами чи зображеннями вершників.
• сармати: хоч і були кочовими племенами, у їхньому мистецтві переважав «поліхромний стиль» (інкрустація кольоровим камінням та емаллю), а зображені на хустці образи є прямим цитуванням саме скіфських знахідок.
• слов’яни: мали зовсім інший тип культури та прикрас (наприклад, скроневі кільця, лунниці, шийні гривні), які візуально суттєво відрізняються від витонченого золотого шитва кочовиків.

Завдання 2

з однією правильною відповіддю

Після розгрому якого кочового народу за князювання Ярослава Мудрого було збудовано Софійський собор у Києві?

А
хозарів
Б
печенігів
(правильна відповідь)
В
половців
Г
монголів

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. Софійський собор у Києві був збудований Ярославом Мудрим у 1037 році на місці остаточної переможної битви з печенігами, яка відбулася в 1036 році.

Чому інші варіанти не підходять:
• хозари: Хозарський каганат розгромив київський князь Святослав Ігорьович ще у 965 році.
• половці: Це нове кочове плем'я з'явилося на кордонах Русі пізніше, активна боротьба з ними велася за часів синів Ярослава Мудрого та Володимира Мономаха.
• монголи: Монгольська навала на українські землі відбулася значно пізніше — у 1239–1241 роках.

Завдання 3

з однією правильною відповіддю

На фото зображено поштову марку.

Укажіть факт, що стосується життя та діяльності зображеного історичного діяча.

А
засновник першої греко-слов’янської школи в Острозі
Б
першодрукар, видавець «Апостола» та «Букваря» у Львові
В
перший ректор Київської братської школи
Г
доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету
(правильна відповідь)

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: доктор медицини й філософії, ректор Болонського університету — на поштовій марці зображено першого українського вчення європейського рівня — Юрія Дрогобича (Котермака). Він здобув наукові ступені доктора медицини та філософії в Італії, де згодом став ректором Болонського університету, а також увійшов до історії як автор першої друкованої книги українського автора («Прогностична оцінка поточного 1483 року»).

Чому інші варіанти не підходять:
• засновник першої греко-слов’янської школи в Острозі: це князь Костянтин-Василь Острозький, який у 1576 році заснував Острозьку академію.
• першодрукар, видавець «Апостола» та «Букваря» у Львові: це відомий діяч культури Іван Федоров (Федорович).
• перший ректор Київської братської школи: цю посаду обіймав видатний письменник-полеміст та церковний діяч Іов Борецький у 1615 році.

Завдання 4

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«На місце старшого, який більше не буде [вибиратись] зсеред козаків, ми будемо ставити старшого комісара, від сейму до сейму, за рекомендацією гетьманів коронних... Цьому комісарові мусять коритися осавули, полковники, сотники, як і все військо...»

Після яких подій було ухвалено документ, уривок із якого наведено?

А
доби героїчних походів
Б
козацьких повстань 1637-1638 рр.
(правильна відповідь)
В
Національно-визвольної війни українського народу
Г
періоду «золотого спокою»

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. В уривку процитовано «Ординацію Війська Запорозького реєстрового», ухвалену польським сеймом у 1638 році. Вона скасовувала виборність козацької старшини й призначала урядового комісара. Цей документ був каральним наслідком жорстокого придушення козацьких повстань 1637-1638 років під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні.

Чому інші варіанти не підходять:
• доба героїчних походів: Охоплює перші десятиліття XVII ст., коли козаки здійснювали морські походи та мали значні вольності.
• Національно-визвольна війна: Почалася у 1648 році. Саме невдоволення «Ординацією» стало однією з причин майбутнього виступу Хмельницького.
• період «золотого спокою»: Це десятиліття (1638–1648), яке настало якраз після ухвалення цього документа і тимчасового припинення збройних виступів.

Завдання 5

з однією правильною відповіддю

Яке місто було столицею Української козацької держави за гетьманування Богдана Хмельницького?

А
Київ
Б
Переяслав
В
Чигирин
(правильна відповідь)
Г
Зборів

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: В. Столицею молодої Української козацької держави (Гетьманщини) за часів Богдана Хмельницького було місто Чигирин. Тут розташовувалася гетьманська резиденція, де приймали іноземних послів і вирішували державні справи.

Чому інші варіанти не підходять:
• Київ: Був духовним, релігійним та культурним центром, але не адміністративною столицею Гетьманщини в той період.
• Переяслав: Відомий насамперед Переяславською радою 1654 року, проте статусу столиці ніколи не мав.
• Зборів: Це місто, біля якого відбулася битва та було підписано Зборівський договір 1649 року.

Завдання 6

з однією правильною відповіддю

Розгляньте карту.
Діяльність якого гетьмана відображено на карті?

А
Івана Виговського
Б
Петра Дорошенка
(правильна відповідь)
В
Дем’яна Многогрішного
Г
Івана Мазепи

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Петра Дорошенка — на карті відображено військові походи та політичні кроки гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка (1665–1676 рр.), якого прозвали «Сонцем Руїни». Карта ілюструє його прагнення об'єднати під своєю булавою Правобережжя та Лівобережжя, союз із Османською імперією та події навколо його резиденції в місті Чигирин.

Чому інші варіанти не підходять:
• Івана Виговського: його діяльність (1657–1659 рр.) пов'язана з ухваленням Гадяцького договору та Конотопською битвою, що відображається іншими географічними векторами.
• Дем’яна Многогрішного: він був гетьманом Лівобережної України (1669–1672 рр.), підписав Глухівські статті з Москвою і не здійснював таких масштабних дій на Правобережжі.
• Івана Мазепи: період його гетьнування припадає на кінець XVII — початок XVIII ст. і пов'язаний насамперед із подіями Північної війни, Полтавською битвою та союзом зі Швецією.

Завдання 7

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з іноземної газети XVIII ст.

«Імператриця призначила генерала Румянцева до управління Україною. Повідомляють, що граф Розумовський, гетьман Малоросії, вирішив подорожувати іноземними країнами й скласти з себе посаду, яку, як кажуть, буде скасовано...»

Укажіть газетний заголовок, що відповідає часу описаних подій.

А
Б
(правильна відповідь)
В
Г

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. У тексті джерела йдеться про ліквідацію гетьманства Катериною II у 1764 році. Тоді останній гетьман Кирило Розумовський змушений був скласти свої повноваження, а управління українськими землями передали новоствореній Другій Малоросійській колегії на чолі з генералом Петром Рум'янцевим.

Чому інші варіанти не підходять:
• Ця подія чітко маркує політику Російської імперії на повне знищення української автономії у другій половині XVIII століття, тому будь-які заголовки про розширення прав чи козацькі перемоги цього періоду є помилковими.

Завдання 8

з однією правильною відповіддю

На фото зображено палац. Укажіть архітектурний стиль цієї пам’ятки.

А
класицизм
(правильна відповідь)
Б
готика
В
романтизм
Г
бароко

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: класицизм — на фото зображено видатну пам'ятку архітектури — палац Кирила Розумовського в Батурині (або палацовий комплекс у Качанівці). Цій будівлі притаманні всі класичні ознаки класицизму: сувора симетрія, чіткі геометричні форми, масивний портик із колонами античного зразка та трикутний фронтон над входом.

Чому інші варіанти не підходять:
• готика: характеризується стрімкими вертикальними шпилями, стрільчастими арками та великими вітражними вікнами (на кшталт середньовічних соборів).
• романтизм: в архітектурі виявлявся через копіювання середньовічних оборонних замків із зубчастими стінами та вежами.
• бароко: відзначається пишністю, великою кількістю декоративних елементів, ліпнини, хвилястими лініями та динамічними формами.

Завдання 9

з однією правильною відповіддю

У багатьох селах Галичини й до сьогодні збереглися пам’ятні хрести та знаки, датовані 1848 роком.
На честь якої події їх було встановлено?

А
проголошення першої конституції Австрійської імперії та надання українцям права вибору
Б
остаточного скасування панщини та особистої залежності селян у ході революції
(правильна відповідь)
В
запровадження реформ імператриці Марії-Терезії та імператора Йосифа ІІ
Г
створення Головної руської ради та відкриття першої української газети «Зоря Галицька»

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. У 1848 році під час революції в Австрійській імперії (яку ще називають «Весною народів») на західноукраїнських землях було офіційно скасовано панщину. Для селян це була епохальна подія, на честь якої вони масово встановлювали пам’ятні хрести, значна частина яких збереглася в галицьких селах досі.

Чому інші варіанти не підходять:
• проголошення першої конституції: Хоча конституційні права були надані тоді ж, хрести символізували для народу саме звільнення від важкої кріпацької праці.
• реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ: Ці так звані «освічені реформи» відбувалися значно раніше, у 1770-1780-х роках.
• створення Головної руської ради: ГРР дійсно утворилася в 1848 році, але народна традиція встановлення хрестів стосувалася соціального звільнення селянства, а не політичних інституцій.

Завдання 10

з однією правильною відповіддю

Використання людського ресурсу українських земель Російською імперією у 1853-1856 рр. було зумовлено

А
Кримською війною
(правильна відповідь)
Б
Національно-визвольною війною українського народу
В
скасуванням кріпацтва в Російській імперії
Г
польським повстанням

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: А. У 1853–1856 роках тривала Кримська війна, у якій Російська імперія воювала проти коаліції Османської імперії, Великої Британії та Франції. Оскільки бойові дії велися на Кримському півострові, українські землі стали найближчим тилом: Росія масово використовувала українців як рекрутів, а також вилучала продовольство та транспорт для забезпечення своєї армії.

Чому інші варіанти не підходять:
• Національно-визвольна війна: Відбувалася у середині XVII століття (з 1648 року).
• скасування кріпацтва: Ця реформа відбулася пізніше, у 1861 році.
• польське повстання: Найбільші польські повстання відбулися в інші роки — 1830–1831 рр. та 1863–1864 рр.

Завдання 11

з однією правильною відповіддю

Розгляньте газетну вирізку.

Унаслідок ухвалення якого документа стало можливим видання української періодичної преси, про що свідчить наведена вирізка?

А
Маніфесту Олександра ІІ про скасування кріпацтва
Б
Емського указу
В
Маніфесту Миколи ІІ 17 жовтня 1905 р.
(правильна відповідь)
Г
Валуєвського циркуляра

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Маніфесту Миколи ІІ 17 жовтня 1905 р. — на вирізці представлена перша щоденна українська громадська газета Наддніпрянщини («Громадська думка», 1906 р.). Її видання стало можливим виключно завдяки Маніфесту 17 жовтня 1905 року, виданому російським імператором під час революції. Документ декларував свободу слова, друку та зборів, що тимчасово нівелювало суворі заборони Емського указу.

Чому інші варіанти не підходять:
• Маніфесту Олександра ІІ про скасування кріпацтва: ухвалений у 1861 році, він регулював лише земельні та особисті права селян, не торкаючись преси.
• Емського указу: указ 1876 року навпаки накладав повну і сувору заборону на друк будь-яких періодичних видань та книг українською мовою.
• Валуєвського циркуляра: таємний документ 1863 року забороняв видання українською мовою релігійної, навчальної та наукової літератури.

Завдання 12

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок.

«Під час цієї війни українці опинилися по різні боки фронту. Організація, створена емігрантами з Наддніпрянщини, діяла на боці Австро-Угорщини та проводила роботу серед військовополонених українців російської армії...»

Яку організацію описано в уривку?

А
Союз визволення України
(правильна відповідь)
Б
Товариство українських поступовців
В
Революційна українська партія
Г
Українська соціал-демократична робітнича партія

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: А. В уривку йдеться про Союз визволення України (СВУ). Цю політичну організацію заснували в серпні 1914 року емігранти з Наддніпрянщини (зокрема Д. Донцов, В. Дорошенко). СВУ діяв на території Австро-Угорщини та ставив за мету здобуття незалежності України в разі поразки Росії, проводячи активну просвітницьку роботу в таборах серед військовополонених українців російської армії.

Чому інші варіанти не підходять:
• Товариство українських поступовців: Діяло в Російській імперії та на початку Першої світової війни закликало до підтримки Росії, а пізніше зайняло нейтральну позицію.
• Революційна українська партія: Була заснована ще в 1900 році і до початку війни вже припинила своє існування, розколовшись на інші партії.
• Українська соціал-демократична робітнича партія: Діяла на Наддніпрянщині, не була емігрантською організацією в Австро-Угорщині.

Завдання 13

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок.

«Ми вже визволяли Крим: у 1918 році прапори УНР уже були в Криму...»

Із діяльністю якого військового діяча пов’язані події, про які йдеться в уривку?

А
Павла Скоропадського
Б
Нестора Махна
В
Петра Болбочана
(правильна відповідь)
Г
Євгена Коновальця

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: В. У квітні 1918 року війська Української Народної Республіки під командуванням полковника Петра Болбочана здійснили блискучий військовий рейд — Кримський похід. Запорізька дивізія прорвала оборону більшовиків на Чонгарі та звільнила Сімферополь, хоча згодом під тиском німців мусила покинути півострів.

Чому інші варіанти не підходять:
• Павло Скоропадський: Став гетьманом Української Держави 29 квітня 1918 року, похід на Крим відбувався ще за правління Центральної Ради.
• Нестор Махно: Був лідером селянського повстанського (анархістського) руху і воював як проти денікінців, так і проти УНР.
• Євген Коновалець: Командував корпусом Січових Стрільців, брав активну участь в обороні Києва, але Кримською операцією не керував.

Завдання 14

з однією правильною відповіддю

Розгляньте радянський агітаційний плакат.

Запровадження якого заходу більшовицької влади відображено на плакаті?

А
нової економічної політики
Б
політики коренізації
В
політики воєнного комунізму
(правильна відповідь)
Г
суцільної колективізації

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: політики воєнного комунізму — радянський агітаційний плакат містить чіткий напис російською мовою «Всеобщая трудовая повинность» (Загальна трудова повинність). Це була одна з головних складових жорсткої соціально-економічної політики «воєнного комунізму» (1919–1921 рр.), коли більшовики примусово залучали все працездатне населення до роботи, мілітаризували промисловість і заборонили вільну торгівлю.

Чому інші варіанти не підходять:
• нової економічної політики: НЕП (запроваджений з 1921 р.) навпаки скасував загальну трудову повинність, повернув вільний найм робочої сили, ринкові відносини та грошову оплату праці.
• політики коренізації: це курс радянського керівництва у 1920-х роках на розвиток національних мов та культур (в Україні — українізація), що не стосується мілітаризації праці.
• суцільної колективізації: розпочалася наприкінці 1920-х років і передбачала примусове створення колгоспів серед селянства, а не загальнодержавну загальну повинність міського та промислового типу.

Завдання 15

з однією правильною відповіддю

Укажіть український регіон, який у 1920-1930-х рр. перебував у складі Румунії та зазнав жорсткої політики румунізації й соціально-економічних утисків з боку влади.

А
Закарпаття
Б
Північна Буковина
(правильна відповідь)
В
Галичина
Г
Волинь

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. У 1920-1930-х роках до складу Королівства Румунія входили українські землі: Північна Буковина, Хотинщина та Південна Бессарабія. Румунський уряд проводив жорстку політику асиміляції (румунізації), закривав українські школи, утискав права селян та утримував ці території в умовах воєнного стану.

Чому інші варіанти не підходять:
• Закарпаття: У цей час перебувало у складі Чехословаччини, де умови для національно-культурного розвитку українців були найсприятливішими.
• Галичина: У міжвоєнний період перебувала у складі Польщі (Другої Речі Посполитої).
• Волинь: Також знаходилася під владою Польщі.

Завдання 16

з однією правильною відповіддю

Розгляньте зображення обкладинки книжки Ярослава Стецька, виданої 1967 року в Канаді.

Якій події присвячено цю працю?

А
проголошенню Акта відновлення Української Держави у Львові
(правильна відповідь)
Б
створенню Організації українських націоналістів
В
утворенню Української повстанської армії
Г
проголошенню Акта незалежності України

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: операція «Вісла» — на інфографіці чітко видно карту із напрямками депортації з південно-східних прикордонних округів Польщі (українські етнічні землі: Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя) на північні та західні території, що відійшли до Польщі після війни. Це військово-політична операція «Вісла» (1947 рік), проведена польським комуністичним режимом для асиміляції українців та знищення тилової бази УПА.

Чому інші варіанти не підходять:
• операція «Захід»: масова депортація цивільного населення Західної України до Сибіру, яку провели радянські органи МДБ у жовтні 1947 року.
• операція «Ост»: загальний нацистський секретний план із колонізації, винищення та вивезення народів Східної Європи під час окупації Третім Рейхом.
• операція «Барбаросса»: стратегічний план блискавичного збройного нападу нацистської Німеччини на СРСР, розпочатий 22 червня 1941 року.

Завдання 17

з однією правильною відповіддю

Розгляньте інфографіку.

Яку депортаційну операцію відображено на інфографіці?

А
операція «Захід»
Б
операція «Вісла»
(правильна відповідь)
В
операція «Ост»
Г
операція «Барбаросса»

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: наблизити управління промисловістю до регіонів і врахувати місцеві господарські особливості — у 1957 році радянський лідер Микита Хрущов здійснив реформу управління економікою: замість ліквідованих центральних галузевих міністерств у Москві були створені територіальні органи — ради народного господарства (раднаргоспи). Це допомогло децентралізувати управління й врахувати економічний потенціал окремих регіонів України.

Чому інші варіанти не підходять:
• посилити централізоване управління...: реформа мала протилежну мету — децентралізацію та перенесення керівництва безпосередньо на місця.
• скоротити фінансування державного апарату...: реформа змінювала структуру управління, а не ставила за пряму мету перерозподіл коштів на користь фундаментальної науки.
• передати промислові підприємства в приватну власність...: у радянській командно-адміністративній системі приватна власність була повністю заборонена законом, економіка лишалася цілковито державною.

Завдання 18

з однією правильною відповіддю

З якою метою в СРСР у 1957 р. було створено ради народного господарства - раднаргоспи?

А
посилити централізоване управління промисловістю через союзні міністерства
Б
наблизити управління промисловістю до регіонів і врахувати місцеві господарські особливості
(правильна відповідь)
В
скоротити фінансування державного апарату й спрямувати кошти на розвиток науки
Г
передати промислові підприємства в приватну власність трудових колективів

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: Б. У 1957 році керівництво СРСР на чолі з Микитою Хрущовим провело економічну реформу: галузеві міністерства скасували, а для управління промисловістю за територіальним принципом створили ради народного господарства (раднаргоспи). Головна мета — децентралізація, наближення керівництва до місцевих підприємств та усунення бюрократії з центру.

Чому інші варіанти не підходять:
• посилити централізоване управління: Реформа навпаки передбачала децентралізацію економіки.
• скоротити фінансування державного апарату: Хоча управлінський апарат змінювався, гроші не спрямовували спеціально на науку за рахунок цього; метою була оптимізація економіки.
• передати підприємства в приватну власність: У Радянському Союзі приватна власність на підприємства була заборонена; економіка залишалася державною.

Завдання 19

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок із розмови голови КДБ УРСР В. Нікітченка з українським дисидентом І. Світличним.

«Раніше ви діяли поодинці, розрізнено, а тепер ви набралися сміливості, бо у вас є свій журнал. Ви стали політичною організацією...»

Про яке періодичне видання українського дисидентського руху йдеться в уривку?

А
«Український вісник»
(правильна відповідь)
Б
«Інтернаціоналізм чи русифікація?»
В
«Возз’єднання чи приєднання?»
Г
«Лихо з розуму»

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: А. В уривку йдеться про позацензурний самвидавний журнал «Український вісник», який почав виходити у 1970 році за ініціативи В'ячеслава Чорновола (Іван Світличний також був одним з активних діячів цього руху). Журнал став головним рупором дисидентів, публікуючи інформацію про порушення прав людини та репресії в УРСР.

Чому інші варіанти не підходять:
• «Інтернаціоналізм чи русифікація?»: Це не журнал, а відома фундаментальна праця (книга) Івана Дзюби 1965 року.
• «Возз’єднання чи приєднання?»: Це історична стаття Михайла Брайчевського про хибність радянського трактування Переяславської ради.
• «Лихо з розуму»: Це збірник матеріалів про репресованих українських інтелігентів, укладений В. Чорноволом, а не періодичне видання.

Завдання 20

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного джерела.

«Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки, вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї...»

Укажіть держави, що надали Україні гарантії безпеки за цитованим документом.

А
Росія, США, Велика Британія
(правильна відповідь)
Б
Росія, Велика Британія, Франція
В
Бразилія, США, Німеччина
Г
Казахстан, США, Росія

Правильна відповідь

Пояснення

Правильна відповідь: А. У цитаті йдеться про Будапештський меморандум, підписаний у грудні 1994 року. Відповідно до цього документа, Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу і приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Натомість гарантії безпеки їй надали три ядерні держави: США, Російська Федерація та Велика Британія.

Чому інші варіанти не підходять:
• Усі інші варіанти пропонують неправильний перелік країн. Франція та Китай пізніше надали окремі гарантії, але вони не були основними підписантами Будапештського меморандуму у 1994 році, як та визначена трійка держав.

Завдання 21

на встановлення відповідності

Установіть відповідність зображених пам’яток та періодом історії, з яким вони пов’язані.

А
Розквіт трипільської культури
Б
Антична колонізація
В
Період Русі-України
Г
Період Галицько-Волинської держави
Д
Період існування Великої Скіфії

Правильна відповідь

1 — Б; 2 — В; 3 — А; 4 — Д

Пояснення

Правильна відповідь:
• 1 — Г: зображено видатного письменника й мислителя Івана Франка, який у 1890 році став одним із засновників і першим очільником Русько-української радикальної партії (РУРП) — першої української політичної партії.
• 2 — А: зображено лідера західноукраїнського духовного відродження Маркіяна Шашкевича, засновника та натхненника культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця».
• 3 — Б: зображено відомого історика Миколу Костомарова, який виступив автором програмних документів (зокрема «Книги буття українського народу») та співзасновником таємного Кирило-Мефодіївського братства.
• 4 — В: зображено визначного вченого-історика Володимира Антоновича, лідера Київської «Старої Громади», який очолював історичну секцію у Південно-Західному відділі Російського географічного товариства.

Чому зайвий варіант не підходить:
• Варіант Д (Революційна українська партія) є зайвим, оскільки лідерів чи засновників РУП (наприклад, Миколи Міхновського чи Дмитра Антоновича) на наведених портретах немає.

Завдання 22

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між зображеними історичними діячами та організаціями / установами, з діяльністю яких вони пов’язані.

А
Руська трійця
Б
Кирило-Мефодіївське братство
В
Південно-Західний відділ Російського географічного товариства
Г
Русько-українська радикальна партія
Д
Революційна українська партія

Правильна відповідь

1 — Г; 2 — А; 3 — Б; 4 — В

Пояснення

Правильна відповідь:
• остарбайтери — 4: цивільні особи з окупованих територій, які були примусово вивезені на каторжні роботи до Третього Рейху.
• бандерівці — 3: члени та прихильники революційного крила ОУН під проводом С. Бандери, що чинили збройний опір нацистському та радянському режимам.
• чорносвитники — 1: примусово мобілізоване радянською владою цивільне чоловіче населення, яке без належної підготовки та обмундирування кидали у бій проти німців.
• колаборанти — 0: особи, які свідомо чи під примусом співпрацювали з окупантами на шкоду власній державі.

Чому зайвий варіант не підходить:
• Визначення під номером 2 стосується поняття «осадники» — польських військових та цивільних колоністів на західноукраїнських землях у міжвоєнний період, якого немає серед термінів завдання.

Завдання 23

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.

1
остарбайтери
2
бандерівці
3
чорносвитники
4
колаборанти

А
особи, які добровільно чи під примусом співпрацювали з окупаційною владою в роки Другої світової війни на шкоду власній державі
Б
цивільне населення, примусово мобілізоване до Червоної армії на щойно відвойованих територіях без належної військової підготовки й обмундирування
В
польські військові й цивільні поселенці на західноукраїнських землях у 1920-1930-х рр., які отримували земельні наділи
Г
члени та прихильники революційного крила Організації українських націоналістів, які вели боротьбу проти нацистського та радянського режимів
Д
цивільні особи, примусово вивезені на роботи до Німеччини та інших країн Третього рейху в роки окупації

Правильна відповідь

1 — Д; 2 — Г; 3 — Б; 4 — А

Пояснення

Правильні відповіді:
• остарбайтери — це цивільні особи, примусово вивезені на важкі роботи до Німеччини в роки Другої світової війни.
• бандерівці — члени та прихильники революційного крила ОУН (під проводом С. Бандери), які вели боротьбу проти нацистського та радянського режимів.
• чорносвитники — цивільне населення, яке радянська влада примусово мобілізовувала на щойно відвойованих територіях і кидала в бій без зброї, підготовки та військового обмундирування (у цивільних свитках).
• колаборанти — особи, які добровільно співпрацювали з окупаційною владою на шкоду власній державі.

Чому зайвий варіант не підходить:
• «польські військові й цивільні поселенці...» — це визначення поняття «осадники», які отримували землі на Західній Україні в 1920-1930-х роках. Цього терміна немає у списку.

Завдання 24

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між роком та уривком з історичного джерела.

1
1991 р.
2
1995 р.
3
1996 р.
4
2014 р.

А
«Верховна Рада України постановляє: прийняти Конституцію України. Визнати такою, що втратила чинність, Конституцію (Основний Закон) України від 20 квітня 1978 року...»
Б
«Підтверджуючи відданість України ідеалам та принципам, які є спільним надбанням європейських народів... Верховна Рада України постановляє: приєднатися від імені України до Статуту Ради Європи...»
В
«Верховна Рада України постановляє: ввести в дію Закон України “Про Збройні Сили України” з моменту його прийняття. Доручити Кабінету Міністрів України розробити пропозиції щодо загальної структури Збройних Сил України...»
Г
«Політичну частину документа сторони підписали ще навесні, а сьогодні у Брюсселі відбулося скріплення підписами економічної частини Угоди про асоціацію, яка передбачає створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом...»
Д
«Після тривалих і складних багаторічних переговорів Генеральна рада організації у Женеві ухвалила протокол про приєднання. Президент підписав закон, і Україна офіційно стала повноправним 152-м членом Світової організації торгівлі, що відкриває нові ринки для нашого експорту...»

Правильна відповідь

1 — В; 2 — Б; 3 — А; 4 — Г

Пояснення

Правильні відповіді:
• 1991 рік — ухвалення Закону «Про Збройні Сили України» (6 грудня 1991 року).
• 1995 рік — приєднання України до Статуту Ради Європи (наша держава стала повноправним членом РЄ).
• 1996 рік — прийняття Конституції України (28 червня 1996 року), яка остаточно скасувала дію старої радянської.
• 2014 рік — підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Чому зайвий варіант не підходить:
• «...офіційно стала повноправним 152-м членом Світової організації торгівлі...» — вступ України до СОТ відбувся у 2008 році, якого немає серед запропонованих дат.

Завдання 25

на встановлення послідовності

Установіть послідовність битв козацької доби.

А
Батозька битва
Б
Жовтоводська битва
В
Хотинська битва
Г
Конотопська битва

Правильна відповідь

В → Б → А → Г

Пояснення

Правильна послідовність:
1. Хотинська битва (1621 р.) — перемога об'єднаного козацько-польського війська (козаками керував Петро Конашевич-Сагайдачний) над армією Османської імперії.
2. Жовтоводська битва (травень 1648 р.) — перша велика перемога Богдана Хмельницького на самому початку Національно-визвольної війни.
3. Батозька битва (1652 р.) — блискуча перемога війська Б. Хмельницького під час розпалу визвольних змагань.
4. Конотопська битва (1659 р.) — битва вже в період Руїни, коли гетьман Іван Виговський розгромив московські війська.

Логіка розв'язання: Хронологічно спочатку йде битва початку XVII ст. (Хотин), далі події Національно-визвольної війни (спочатку Жовті Води, потім Батіг), і наостанок — битва періоду Руїни після смерті Хмельницького (Конотоп).

Завдання 26

на встановлення послідовності

Установіть послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел.

А
«Ми, українці Галичини, з радості, що нам дозволено створити власну національну військову частину в австрійській армії, масово рушили на збірні пункти. Перші сотні наших стрільців уже складають присягу на вірність Україні на Маківці та в Стрию...»
Б
«...Микитка розпочав наступ. Поляки тікали, як зайці. Офензива розвивалася блискавично: за кілька днів було визволено Чортків, Тернопіль, Бучач. Галицька армія продемонструвала високий бойовий дух...»
В
«...Був скликаний Сойм, який проголосив самостійність Карпатської України. Організація народної оборони “Карпатська Січ” чинила героїчний опір чеським, а згодом угорським окупаційним військам на Красному полі під Хустом...»
Г
«...На Волині з’явилися збройні загони, які не підпорядковувалися радянському партизанському рухові й вели боротьбу як проти німецької окупаційної влади, так і проти радянських партизанів. Ці загони дістали назву Українська повстанська армія...»

Правильна відповідь

А → Б → В → Г

Пояснення

Правильна послідовність:
1. Створення Легіону УСС (1914 р.) — уривок про добровольців у Галичині, які масово рушили на збірні пункти на початку Першої світової війни.
2. Чортківська офензива (1919 р.) — успішний наступ Галицької армії під командуванням генерала О. Грекова під час українсько-польської війни.
3. Події Карпатської України (1939 р.) — героїчний опір «Карпатської Січі» на Красному полі під Хустом напередодні Другої світової війни.
4. Створення УПА (1942 р.) — уривок про збройні загони на Волині, які боролися проти обох тоталітарних режимів під час Другої світової війни.

Логіка розв'язання: Події розвиваються від початку Першої світової (1914), через визвольні змагання 1917-1921 рр. (офензива УГА), до напередодня Другої світової (Закарпаття 1939) і розгортання повстанського руху в роки самої війни (УПА 1942).

Завдання 27

на встановлення послідовності

Установіть послідовність подій, зображених на фото.

Правильна відповідь

Г → Б → А → В

Пояснення до цього завдання ще готується. Спробуйте самостійно записати правило або крок, який веде до правильної відповіді.

Завдання 28

з кількома правильними відповідями

Розгляньте карту.

Укажіть, які процеси / явища можна визначити за картою.

А
напрямки Великого розселення слов’ян
(правильна відповідь)
Б
прабатьківщину слов’ян
(правильна відповідь)
В
події, пов’язані з переселеннями народів у V-VII ст.
(правильна відповідь)
Г
території грецької колонізації Північного Причорномор’я
Д
межі розквіту Великої Скіфії
Е
напрямки походів князів Русі-України
Є
територію поширення трипільської культури

Правильна відповідь

А, Б, В

Пояснення

Правильна відповідь: 1, 2, 3 — на карті стрілками наочно показано масштабне Велике розселення слов’ян, яке тривало у V–VII століттях нашої ери. Стрілки розходяться з їхньої історичної прабатьківщини (Полісся, басейни річок Дніпро, Прип’ять, Вісла) у напрямку Балканського півострова, Центральної та Східної Європи.

Чому інші варіанти не підходять:
• 4 (грецька колонізація): обмежувалася виключно прибережною смугою Чорного та Азовського морів.
• 5 (межі Великої Скіфії): скіфська держава існувала набагато раніше (V–IV ст. до н.е.) у степах Причорномор'я і мала зовсім інші кордони.
• 6 (напрямки походів князів): воєнні походи київських князів відображалися б стрілками, що ведуть безпосередньо з Києва на Візантію чи Хазарію.
• 7 (територія трипільців): трипільська культура існувала в епоху енеоліту (IV–III тис. до н.е.) і займала значно менший ареал між правобережним Дніпром та Карпатами без таких стрілок міграції.

Завдання 29

з кількома правильними відповідями

Укажіть факти, що стосуються громадсько-політичної діяльності зображеного діяча.

А
був головою Української Центральної Ради
Б
очолював Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради
(правильна відповідь)
В
був головою Директорії Української Народної Республіки
(правильна відповідь)
Г
був автором програмної брошури «Самостійна Україна»
Д
був автором багатотомної «Історії України-Руси»
Е
був одним з авторів універсалів Української Центральної Ради
(правильна відповідь)
Є
заснував Революційну українську партію

Правильна відповідь

Б, В, Е

Пояснення

Правильна відповідь: 2, 3, 6 — на фото зображено відомого політичного діяча та письменника Володимира Винниченка. До фактів його діяльності належать: керівництво першим українським урядом (Генеральним Секретаріатом УЦР) у 1917 році, співавторство в укладанні Універсалів Центральної Ради, а також головування у вищому органі влади — Директорії УНР після повалення Гетьманату.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1 (голова УЦР) та 5 (автор «Історії України-Руси»): ці факти стосуються видатного історика та очільника Центральної Ради Михайла Грушевського.
• 4 (автор брошури «Самостійна Україна»): цю ідеологічну працю написав і видав у 1900 році адвокат Микола Міхновський.
• 7 (заснував Революційну українську партію): засновником РУП у Харкові була група студентів (Д. Антонович, М. Русов та ін.), а Винниченко долучився до неї трохи пізніше.

Завдання 30

з кількома правильними відповідями

Укажіть дисидентів, які загинули у боротьбі з каральними органами СРСР.

А
Алла Горська
(правильна відповідь)
Б
В’ячеслав Чорновіл
В
Левко Лук’яненко
Г
Василь Стус
(правильна відповідь)
Д
Валерій Марченко
(правильна відповідь)
Е
Іван Дзюба
Є
Євген Сверстюк

Правильна відповідь

А, Г, Д

Пояснення

Правильні відповіді: 1, 4, 5 (Алла Горська, Василь Стус, Валерій Марченко). Ці видатні дисиденти стали жертвами репресивної системи СРСР: художницю Аллу Горську було жорстоко вбито за нез'ясованих обставин у 1970 році (що вважається розправою спецслужб), поет Василь Стус загинув у карцері табору суворого режиму в 1985 році, а правозахисник Валерій Марченко помер у тюремній лікарні в 1984 році через навмисне ненадання медичної допомоги.

Чому інші варіанти не підходять:
• В’ячеслав Чорновіл: Пережив радянські табори, став активним політиком у незалежній Україні, трагічно загинув у ДТП в 1999 році.
• Левко Лук’яненко: Відсидів у тюрмах понад 25 років, але вижив, став автором Акта проголошення незалежності України та помер у 2018 році.
• Іван Дзюба: Також зазнав репресій, але дожив до незалежності, ставши визначним діячем культури, помер у 2022 році.
• Євген Сверстюк: Був в'язнем радянських таборів, вижив, дочекався незалежності України, помер у 2014 році.