НМТ з предмета «Історія України», 2 червня: відповіді та розбір

Правильна відповідь: кіммерійці. Кіммерійці (IX–VII ст. до н. е.) є першим кочовим племенем на території України, назва якого зафіксована в писемних джерелах (зокрема, в «Одіссеї» Гомера), і саме вони першими на цих землях опанували виплавку заліза й почали виготовляти залізні знаряддя праці та зброю. Трипільці належали до доби енеоліту (мідно-кам'яного віку), а скіфи та сармати з'явилися в українських степах значно пізніше.

Правильна відповідь: Нестор. На реверсі ювілейної монети зображено ченця-літописця Києво-Печерського монастиря Нестора, якого традиційно вважають упорядником визначної писемної пам’ятки Русі-України — «Повісті минулих літ». Інші згадані діячі також відомі в давньоруській культурі (Алімпій — іконописець, Агапіт — лікар, Іларіон — перший митрополит-русич), проте образ літописця з пером і сувоєм закріплений саме за Нестором.

Правильна відповідь: Роман Мстиславович. Саме волинський князь Роман Мстиславович у 1199 році об'єднав Галицьке і Волинське князівства в єдину потужну Галицько-Волинську державу, а згодом підкорив і Київщину, утворивши територіальну структуру, що відображена на карті. Ярослав Осмомисл правив лише Галичиною до об'єднання, а Лев Данилович і Юрій ІІ Болеслав були князями значно пізніших етапів розвитку держави.

Правильна відповідь: Пункти для заспокоєння руського народу. Цей документ був виданий обраним польським королем Владиславом IV у 1632 році з метою припинення гострого релігійного протистояння. Він офіційно легалізував православну церкву в Речі Посполитій, повернувши їй частину прав, єпархій та майна після розколу 1596 року. Куруківська угода та «Ординація...» обмежували козацькі права, а Переяславська угода регламентувала військово-політичний союз із Московією.

Правильна відповідь: для морських походів проти Османської імперії та Кримського ханства. На фото представлена реконструкція козацької «чайки» — швидкого, маневреного плоскодонного веслово-вітрильного човна. Козаки масово використовували такі судна наприкінці XVI — на початку XVII століття (у добу героїчних походів) для успішних морських операцій на Чорному морі, штурмуючи турецькі фортеці Синоп, Трапезунд та Кафу.

Правильна відповідь: Берестецька. Берестецька битва (червень 1651 року) стала однією з наймасштабніших і найдраматичніших битв Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Польськими військами в цій битві особисто командував король Ян ІІ Казимир, і саме цей воєнний тріумф над козаками увіковічений на барельєфі біля його саркофага. Битви під Пилявцями й Батогом завершилися розгромом поляків, а Зборівська битва привела до компромісного договору.

Правильна відповідь: перше фото. Успенський собор Почаївської лаври (Тернопільщина) є величною пам'яткою архітектури епохи пізнього бароко (рококо), збудованою у 1771–1781 роках за проектом німецького архітектора Яна Готфріда Гофмана за кошти магната Миколи Потоцького. Споруда вирізняється характерними вежами, пишним декором і динамічними архітектурними формами.

Правильна відповідь: політика Російської імперії. Після ліквідації Кримського ханства та його остаточної анексії Російською імперією у 1783 році царська влада розпочала жорстку колоніальну політику: масове вилучення земель у корінного мусульманського населення, релігійні й культурні утиски та русифікацію регіону. Це змусило сотні тисяч кримських татар емігрувати (процес мухаджирства) до одновірної Османської імперії.

Правильна відповідь: «Книга буття українського народу». Видатний український історик і письменник Микола Костомаров був одним із засновників та ідеологом таємного Кирило-Мефодіївського братства (1845–1847 рр.). Саме він написав його головний програмний твір — «Книгу буття українського народу» (або «Закон Божий»), де виклав ідеї християнського федералізму та слов'янського слов'янофільства. «Руську правду» склав декабрист П. Пестель, а «Самостійну Україну» — М. Міхновський.

Правильна відповідь: 2, 4. У ХІХ столітті Правобережна Україна (цифра 2) зазнала бурхливого розвитку інтенсивного сільського господарства, ставши головним центром цукробурякового виробництва та капіталістичної модернізації поміщицьких маєтків. Водночас Південь України (цифра 4) став провідним регіоном торговельного зернового господарства, що базувалося на вільнонайманій праці та орієнтувалося на масовий експорт хліба через чорноморські порти.

Правильна відповідь: москвофіли. У другій половині ХІХ століття в суспільно-політичному житті Галичини існували дві кардинально протилежні течії: народовці (національно-український напрям, що розвивав культуру й мову) та їхні головні опоненти — москвофіли, які орієнтувалися на Російську імперію, пропагували «язичіє» і заперечували самостійність українського народу. Радикали виросли з часом із лівого крила народовців, а громадівці й народники діяли переважно в Наддніпрянській Україні.

Правильна відповідь: 1914 р. Легіон Українських січових стрільців (УСС) — перше українське національне військове формування нового часу — було створено на початку Першої світової війни у серпні 1914 року у Львові з ініціативи Головної української ради (ГУР). У вересні 1914 року в місті Стрий стрільці вперше склали наведену військову присягу на вірність українському народові.

Правильна відповідь: опікувалася українськими військовополоненими у Центральних державах. На ілюстрації зображено офіційне видання Союзу визволення України (СВУ) — політичної організації, створеної у серпні 1914 року емігрантами з Наддніпрянщини. Одним із найважливіших напрямів діяльності СВУ під час Першої світової війни була широка культурно-просвітницька та національно-виховна робота серед українців-військовополонених із царської армії, які перебували в таборах Німеччини та Австро-Угорщини.

Правильна відповідь: перший портрет. У квітні 1920 року Варшавську угоду (політичну та військову конвенції), яка передбачала спільний українсько-польський наступ проти більшовиків в обмін на визнання Західної України за Польщею, з боку Директорії УНР підписав Головний Отаман Армії УНР Симон Петлюра (зображений на першому портреті).

Правильна відповідь: згортання політики «коренізації». Наведений уривок з історичного джерела відтворює події кінця 1930-х років (зокрема, постанови 1938 року), коли сталінський режим остаточно ліквідував політику «коренізації» (в Україні — українізації). Національні школи та райони меншин були реорганізовані, а російська мова стала обов'язковим предметом вивчення, що знаменувало повернення до жорсткої централізації та русифікації.

Правильна відповідь: вигнання нацистських окупантів із території України. Рух Опору на українських землях у роки Другої світової війни був глибоко розколотим політично: радянські партизани прагнули відновити СРСР, а українське націоналістичне підпілля (ОУН та УПА) виступало як проти нацистів, так і проти комуністів заради самостійної держави. Проте спільною тактичною метою, яка об'єднувала абсолютно всі течії Опору, була збройна боротьба за вигнання німецько-нацистських загарбників.

Правильна відповідь: Василь Кук. Після героїчної загибелі Романа Шухевича в бою під Львовом у березні 1950 року, новим Головним командиром Української повстанської армії (УПА), а також головою Генерального секретаріату УГВР та Проводу ОУН в Україні став генерал-хорунжий Василь Кук (псевдонім «Лемеш»). Він очолював збройне підпілля до свого арешту радянськими каральними органами у 1954 році.

Правильна відповідь: дефіцит. Радянська планова економічна система в період «застою» (середина 1960-х — середина 1980-х рр.) увійшла в глибоку кризу, яскравим проявом якої став тотальний хронічний дефіцит товарів повсякденного попиту, меблів, одягу та якісних продуктів харчування. Карикатури того часу часто висміювали порожні прилавки та звичку громадян купувати будь-що «про запас».

Правильна відповідь: прийняття рішення про Акт проголошення незалежності. В уривку описано події Серпневого путчу 19 серпня 1991 року, коли консервативне радянське керівництво утворило ДКНС (ГКЧП) для збереження СРСР та намагалося диктувати умови лідерам республік, зокрема Л. Кравчуку в Києві. Провал цього путчу в Москві та загроза диктатури змусили Верховну Раду УРСР зібратися на позачергове засідання і 24 серпня 1991 року ухвалити історичний Акт проголошення незалежності України.

Правильна відповідь: придушення Євромайдану. Створення серії патріотичних та мобілізаційних плакатів стало відповіддю українського суспільства та митців на силові дії влади, жорстокі побиття студентів, ухвалення «диктаторських законів 16 січня» та спроби придушення мирних протестів Євромайдану, що зрештою трансформувало рух у всенародну Революцію Гідності.

Правильна відповідь: 1-Галичина, 2-Поділля, 3-Крим, 4-Хотинщина. Історико-географічна прив'язка архітектурних пам'яток, зображених на монетах:
• Перша монета (1) ілюструє старовинну оборонну чи релігійну архітектуру, характерну для Галичини.
• Друга монета (2) представляє фортифікаційні споруди Поділля (наприклад, замок у Кам'янці-Подільському чи Меджибожі).
• Третя монета (3) демонструє унікальну мусульманську палацову архітектуру Бахчисарая, що розташований у Криму.
• Четверта монета (4) зображує знамениту Хотинську фортецю на Дністрі, яка територіально належить до Хотинщини.
(Варіант «Волинь» залишається зайвим).

Правильна відповідь: 1921 — створення УАПЦ, 1922 — входження УСРР до СРСР, 1925 — початок індустріалізації, 1929 — початок суцільної колективізації. Хронологічна відповідність подій 1920-х років:
• 1921 р. — Перший Всеукраїнський православний церковний собор проголосив автокефалію УАПЦ та обрав митрополитом В. Липківського.
• 1922 р. — підписано Договір про утворення СРСР, за яким УСРР офіційно увійшла до його складу.
• 1925 р. — XIV з'їзд ВКП(б) проголосив курс на радянську індустріалізацію.
• 1929 р. — Пленум ЦК ВКП(б) затвердив форсований перехід до суцільної колективізації сільського господарства («рік великого перелому»).
(Політика коренізації офіційно стартувала у 1923 р.).

Правильна відповідь: мобілізація — призов на службу; депортація — примусове переселення; евакуація — вивезення населення й цінностей; еміграція — переселення до іншої країни. Пояснення історико-правових термінів:
• «Мобілізація» — комплекс заходів, що включає призов військовозобов'язаних до лав армії у зв'язку із запровадженням воєнного стану.
• «Депортація» — примусове, зазвичай позасудове виселення людей чи цілих етносів із місць їхнього постійного проживання.
• «Евакуація» — організоване вивезення людей, обладнання та матеріальних цінностей із небезпечних зон воєнних дій чи стихійного лиха.
• «Еміграція» — виїзд громадян зі своєї батьківщини до іншої країни на тривале або постійне проживання.
(Опис примусового відчуження майна відповідає поняттю «реквізиція»).

Правильна відповідь: Ліна Костенко — збірка «Над берегами вічної ріки»; Катерина Білокур — захоплення Пабло Пікассо; Алла Горська — дисидентка, товаришка В. Стуса; Олена Теліга — діячка ОУН, чиє ім'я замовчувалося. Аналіз біографічних довідок:
• Ліна Костенко — поетеса-шістдесятниця, чиї твори тривалий час блокувалися цензурою; у 1970-х роках її роман «Маруся Чурай» чекав на видання 6 років.
• Катерина Білокур — майстриня народного наївного живопису; її картинами на виставці в Парижі щиро захоплювався Пабло Пікассо.
• Алла Горська — відома художниця-монументалістка, правозахисниця та близька соратниця В. Стуса, І. Світличного, убита радянськими спецслужбами.
• Олена Теліга — поетеса, діячка ОУН, розстріляна нацистами у Бабиному Яру; у радянські часи її творчість була повністю табуйована під тавром буржуазного націоналізму.
(Уривок про художницю з химерними тваринами описує Марію Примаченко).

Правильна відповідь: «полюддя» — «погости» — «вотчина» — «фільварок». Хронологічний порядок виникнення історичних реалій:
1. «Полюддя» — найдавніша форма збору данини київськими князями шляхом щорічного об'їзду підвладних племен (IX — перша половина X ст.).
2. «Погости» — постійні пункти збору данини, засновані княгинею Ольгою після реформи 946 року задля впорядкування полюддя.
3. «Вотчина» — феодальна земельна власність, що передавалася у спадок від батька до сина; її правовий статус остаточно закріпив Любецький з'їзд князів у 1097 році.
4. «Фільварок» — панське багатопрофільне господарство, що базувалося на примусовій панщинній праці кріпаків; з'явилося значно пізніше, у XIV–XV ст. в Галичині та у XVI ст. на решті українських земель.

Правильна відповідь: Дмитро Вишневецький — Петро Конашевич-Сагайдачний — Іван Сірко — Петро Калнишевський. Хронологічна послідовність діяльності козацьких ватажків:
1. Дмитро Вишневецький (Байда) — у 1550-х роках збудував першу відому козацьку фортецю на острові Мала Хортиця, що започаткувало Запорозьку Січ.
2. Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний гетьман першої чверті XVII ст., керівник успішних морських походів та Хотинської битви 1621 року.
3. Іван Сірко — славетний кошовий отаман Чортомлицької Січі доби Руїни (1660–1670-ті роки), прославився численними перемогами над османами та татарами.
4. Петро Калнишевський — останній кошовий отаман Нової (Підпільненської) Січі (обраний у 1765 р.), якого після руйнування Січі у 1775 році царат заслав на Соловки.

Правильна відповідь: перший плакат — четвертий плакат — третій плакат — другий плакат. Розташування агітаційних плакатів відображає послідовну зміну радянських ідеологічних кампаній у хронологічних межах ХХ століття — від періоду революційних потрясінь та становлення СРСР до повоєнної відбудови та епохи соцзмагань.

Правильна відповідь: Чернігівська, Полтавська, Харківська. Малоросійське генерал-губернаторство було утворене царським урядом на землях Лівобережної та Слобідської України. До його складу входили три великі губернії: Чернігівська, Полтавська та Харківська. Волинська та Київська губернії належали до Південно-Західного краю (Правобережжя), а Катеринославська та Херсонська — до Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства (Південь).

Правильна відповідь: Українська Центральна Рада..., більшовики..., прихильники Тимчасового уряду Росії... Наприкінці жовтня (на початку листопада) 1917 року після Жовтневого перевороту в Петрограді у Києві виник військово-політичний трикутник: за владу одночасно змагалися Українська Центральна Рада (яка спиралася на українізовані частини), більшовики (що прагнули встановити радянську владу і контролювали завод «Арсенал») та штаб Київського військового округу, який представляв повалений Тимчасовий уряд Росії. Дивізія Скоропадського, загони Махна та денікінці діяли на інших етапах революції.

Правильна відповідь: «самвидав», «правозахисник», «тамвидав». Український дисидентський рух 1960–1970-х років після підписання Гельсінського акта перейшов у відкриту правозахисну стадію (діяльність УГГ). Через тотальну цензуру дисиденти поширювали свої твори двома шляхами: через «самвидав» (самостійне таємне копіювання і розповсюдження текстів в СРСР) та «тамвидав» (переправлення рукописів за кордон для публікації в західних видавництвах із подальшим поверненням в Україну). «Гласність» — це термін часів Перебудови (1980-ті), а «люстрація» — часів незалежності.