Історія України · тема 2 з 47

Стародавня історія України

Кам'яна, мідна й бронзова доби, трипільці, кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста Причорномор'я та слов'яни до утворення держави.

Головне за хвилину

1
Первісна доба поділяється на палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, бронзову й залізну добу.
2
Трипільська культура (V–III тис. до н. е.) — землеробська культура енеоліту з великими поселеннями.
3
Кіммерійці, скіфи й сармати змінювали одне одного в степах Північного Причорномор'я.
4
Грецькі колонії (Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей) були центрами торгівлі й культури.
5
У IV–VII століттях нашої ери формується слов'янський світ: склавини й анти, Велике переселення народів.

Теорія

Первісна доба

Епоха	Головне
Палеоліт	полювання й збиральництво, вогонь, печери; мисливці на мамонтів (Мізин на Чернігівщині); поява людини розумної
Мезоліт	потепління, лук і стріли, приручення собаки
Неоліт	«неолітична революція»: перехід від привласнювального до відтворювального господарства (землеробство, скотарство), кераміка
Енеоліт	початок використання міді; трипільська культура
Бронзова доба	використання бронзи, поява майнової нерівності; кургани
Залізна доба	залізні знаряддя й зброя, поява держав і писемності

Трипільська культура (назва від села Трипілля на Київщині, відкрив Вікентій Хвойка 1890-х років) — землеробське населення, глинобитні будинки, розписна кераміка, поселення-«протоміста» (наприклад, біля Тальянок, Майданецького). Господарство: землеробство, скотарство, ремесла.

Кочові народи

Кіммерійці (VIII–VII ст. до н. е.) — перші відомі за назвою народи степів, використовували залізо, були витіснені скіфами.
Скіфи (VII ст. до н. е. – III ст. н. е., найбільше піднесення IV ст. до н. е.). Про них писав грецький історик Геродот. Скіфи мали військову знать, царів, кургани (Чортомлик, Товста Могила, Солоха). Найвідоміший цар Атей (IV ст. до н. е.) об'єднав скіфські племена, зазнав поразки від македонського царя Філіппа II (339 р. до н. е.). Мистецтво скіфів відоме «звіриним стилем» (золота пектораль з Товстої Могили).
Сармати (з III ст. до н. е.) витіснили скіфів: сильна кіннота, влада царів і жерців, мали родові знаки — тамги.
Готи (III–IV ст. н. е.) прийшли з заходу; король Германаріх створив державне об'єднання, розбите гунами близько 375 року.
Гуни — кочовий народ, вторгнення якого запустило Велике переселення народів.

Античні міста Північного Причорномор'я

Місто	Коли заснували	Дещо про нього
Ольвія	VII ст. до н. е.	на березі Бузького лиману, торгівля хлібом, власні монети
Тіра	VI ст. до н. е.	на Дністровському лимані
Херсонес	V ст. до н. е.	біля сучасного Севастополя, довго існував у Середньовіччі
Пантікапей	VI ст. до н. е.	столиця Боспорського царства (виникло близько 480 р. до н. е.)

Колонії торгували зерном, рибою, рабами й розповсюджували грецьку культуру: храми, театри, філософію, писемність. Місцеві жителі переймали гончарство, мистецтво, ремесла.

Слов'яни

Найдавніші згадки про слов'ян — під назвами венеди, склавини та анти. Слов'яни розселялись у лісостепу й на північ від нього.
Археологічні культури, пов'язані зі слов'янами: зарубинецька (III ст. до н. е. – II ст. н. е.) та черняхівська (II–V ст. н. е.), а також пізніше пеньківська й колочинська культури.
Антський союз (IV–VII ст.) — військово-політичне об'єднання племен у Причорномор'ї. Його знищили авари (VI–VII ст.).
У VI–VII століттях формуються племінні союзи (дуліби, ранні племінні об'єднання), які пізніше увійдуть до складу Київської держави.
Про розселення слов'ян на Дунай і Балкани, поділ на східних, західних і південних слов'ян згадують джерела VI століття (Йордан, Прокопій Кесарійський).

Порада. Для хронології запам'ятай послідовність: кіммерійці (VIII–VII ст. до н. е.), скіфи (VII ст. до н. е.), сармати (III ст. до н. е.), готи (III ст. н. е.), гуни (кінець IV ст.).

Перевір себе

Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.

Завдання 1

Який народ найраніше з-поміж названих мешкав у степах Північного Причорномор'я?

А) сармати Б) скіфи В) кіммерійці Г) готи

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Хронологія: кіммерійці (VIII–VII ст. до н. е.), скіфи (з VII ст. до н. е.), сармати (з III ст. до н. е.), готи (III ст. н. е.). Отже, найраніше — кіммерійці.

Відповідь: В.

Завдання 2

Установіть відповідність між містом і територією, де воно було засноване.

Ольвія
Херсонес
Пантікапей
Тіра

А) Керченський півострів (Боспор) Б) Бузький лиман В) Дністровський лиман Г) Південно-західний Крим Д) Дніпровські пороги

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Ольвія стоїть на Бузькому лимані, Херсонес у Південно-західному Криму, Пантікапей на Керченському півострові (столиця Боспору), Тіра на Дністровському лимані.

Відповідь: 1 — Б, 2 — Г, 3 — А, 4 — В.

Завдання 3

Яке твердження про трипільську культуру правильне?

А) Її носії були кочовими скотарями.
Б) Це землеробська культура енеоліту.
В) Вона виникла в залізну добу.
Г) Її носії залишили кургани з золотом.

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Трипільці були осілими землеробами й користувалися мідними виробами — це енеоліт. Кочовий спосіб життя й золоті кургани властиві скіфам.

Відповідь: Б.

Де найчастіше помиляються

Плутають скіфів і сарматів або кіммерійців: скіфи — VII ст. до н. е., сармати — пізніше.
Приписують трипільцям кочове життя або залізні знаряддя; вони належать до енеоліту.
Помилково вважають Ольвію й Херсонес однією колонією; це різні міста в різних районах.
Плутають кінець IV ст. н. е. (вторгнення гунів) і початок IV ст. до н. е. (Атей).
Забувають, що дати до нашої ери рахують у зворотному порядку.

Шпаргалка

Культура або народ	Час	Ключові слова
Трипільці	V–III тис. до н. е.	енеоліт, землеробство, розписна кераміка
Кіммерійці	VIII–VII ст. до н. е.	перші відомі степовики
Скіфи	VII ст. до н. е. – III ст. н. е.	Геродот, Атей, кургани
Сармати	з III ст. до н. е.	тамги, кіннота
Готи	III–IV ст. н. е.	Германаріх
Гуни	близько 375 р.	початок Великого переселення народів
Анти	IV–VII ст.	антський союз, знищений аварами

Попередня темаВступ до історії України Наступна темаВиникнення Київської держави