НМТ з предмета «Історія України», 3 червня: відповіді та розбір

На цій сторінці зібрано всі 30 завдань варіанта разом із правильними відповідями. До кожного завдання є покрокове пояснення редакції «Зливи НМТ». Типи завдань: з однією правильною відповіддю — 20; на встановлення відповідності — 4; на встановлення послідовності — 3; з кількома правильними відповідями — 3.

Як працювати з розбором

  1. Спершу пройдіть варіант самостійно, без підглядання у відповіді, — так розбір покаже реальні прогалини, а не впізнавання знайомих завдань.
  2. Для кожної помилки визначте причину: не знали правило чи факт, помилилися в обчисленні або неуважно прочитали умову.
  3. Прочитайте пояснення й перепишіть ключовий крок своїми словами. Через два-три дні розв’яжіть завдання ще раз на чистому аркуші.

Завдання 1

з однією правильною відповіддю

Розгляньте зображення. Представники якої археологічної культури вважали, що родючість землі та добробут громади пов'язані з жіночим божеством, уособленим у подібних статуетках?

Ілюстрація до завдання 1
  1. А

    слов'ян

  2. Б

    трипільців

    (правильна відповідь)
  3. В

    сарматів

  4. Г

    скіфів

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: трипільців — саме для трипільської археологічної культури (доби енеоліту) була характерна унікальна глиняна пластика, зокрема численні жіночі статуетки. Вони уособлювали Велику Матір — богиню родючості, від якої за уявленнями тогочасних землеробів залежав добробут та врожай всієї громади.

Чому інші варіанти не підходять:
• слов'ян: виникли набагато пізніше (в першій половині І тисячоліття н.е.) та мали зовсім інший пантеон богів і релігійні обряди.
• сарматів: це були кочові племена залізного віку, релігія та мистецтво яких фокусувалися на військовій справі та «звіриному стилі», а не на землеробських культах родючості.
• скіфів: також кочовики, для культури яких характерні кам'яні антропоморфні стели (зображення воїнів-чоловіків зі зброєю) та золоті вироби у «звіриному стилі».

Завдання 2

з однією правильною відповіддю

Розгляньте зображення пам'ятної монети Національного банку України, випущеної до 900-річчя Новгород-Сіверського князівства. На аверсі монети зображено князя з дружинниками, які вирушають у військовий похід. Цей сюжет пов'язаний з однією з найвідоміших пам'яток давньоруської літератури, у якій описано невдалий похід новгород-сіверського князя проти половців.

Який твір міг надихнути автора дизайну цієї монети?

Ілюстрація до завдання 2
  1. А

    Києво-Печерський патерик

  2. Б

    Повість минулих літ

  3. В

    Ізборник Святослава

  4. Г

    Слово про похід Ігорів

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Правильна відповідь: Слово про похід Ігорів — у цьому видатному творі давньоруської літератури детально й художньо описано невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, який відбувся у 1185 році.

Чому інші варіанти не підходять:
• Києво-Печерський патерик: це збірка повчальних оповідань про життя та подвиги ченців Києво-Печерського монастиря, яка не описує військові походи князів.
• Повість минулих літ: хоча це найважливіший літопис Русі, його виклад завершується початком XII століття (близько 1113 року), тому події 1185 року там фізично не могли бути описані.
• Ізборник Святослава: це рукописна хрестоматія релігійного, філософського та повчального змісту, створена значно раніше для князя Святослава Ярославича.

Завдання 3

з однією правильною відповіддю

Уривок з історичного джерела характеризує процес входження українських земель до складу держави, яку очолював

«Народ же цей... спустошені землі заселяв своїми людьми й на знесилених русів владу свою поширив. І поволі з часом усю [землю руську] перейняв від татар у своє володіння й став володіти широкими її просторами, і баскаків, що збирали з неї данину для заволзького царя [хана], прогнав...»

  1. А

    московський цар

  2. Б

    польський король

  3. В

    литовський князь

    (правильна відповідь)
  4. Г

    кримський хан

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: литовський князь — в уривку яскраво змальовано процес витіснення золотоординців (татарських баскаків) з українських земель і поширення влади Великого князівства Литовського у XIV столітті (зокрема після доленосної битви на Синіх Водах 1362 року за князя Ольгерда).

Чому інші варіанти не підходять:
• московський цар: Московська держава почала поширювати свій політичний вплив на українські землі значно пізніше (із середини XVII ст.), а в XIV ст. сама платила данину Орді.
• польський король: Польське королівство в XIV столітті приєднало Галичину та Західне Поділля, проте воно не вело масштабної боротьби за вигнання баскаків з решти руських просторів (Наддніпрянщини).
• кримський хан: Кримське ханство саме виділилося зі складу Золотої Орди у XV столітті, тому його правителі не звільняли Русь від ординських збірників данини.

Завдання 4

з однією правильною відповіддю

Чим слугувала та яке першочергове історичне призначення мала архітектурна пам'ятка, зображена на фотографії?

Ілюстрація до завдання 4
  1. А

    Резиденція православних митрополитів

  2. Б

    Адміністративна споруда міського магістрату

  3. В

    Оборонна фортеця для захисту кордонів

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Палацово-парковий комплекс

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Оборонна фортеця для захисту кордонів — зображена відома пам'ятка середньовічної архітектури України (Мукачівський замок «Паланок») зводилася з першочерговою метою військової оборони, захисту стратегічних шляхів та державних кордонів від ворожих нападів.

Чому інші варіанти не підходять:

• Резиденція православних митрополитів: прикладом такої пам'ятки є палац у Чернівцях, збудований у XIX столітті у витонченому романсько-візантійському стилі, який не має нічого спільного із суворими середньовічними мурами.
• Адміністративна споруда міського магістрату: магістрати зазвичай засідали в міських ратушах, які розташовувалися на центральних площах міст і мали високі годинникові вежі.
• Палацово-парковий комплекс: такі споруди (як-от палац у Кирилівці чи Качанівці) будувалися у XVIII–XIX століттях як розкішні заміські маєтки для відпочинку та прийомів магнатів, а не для ведення оборонних боїв.

Завдання 5

з однією правильною відповіддю

Прочитайте характеристику історичного діяча та вкажіть його ім'я.

«Він був одним із найбагатших магнатів, православним за віросповіданням і щиро відданим Речі Посполитій. Під час Хмельниччини він опинився у складному становищі "між двох вогнів". Будучи затятим прихильником компромісу, він прагнув припинити війну й повернути устрій українських земель до колишніх часів, але за умови суттєвого збільшення політичного впливу православної шляхти в державі та зрівняння її в правах з католицькою...»

  1. А

    Іван Богун

  2. Б

    Адам Кисіль

    (правильна відповідь)
  3. В

    Іван Мазепа

  4. Г

    Дмитро Вишневецький

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Адам Кисіль — київський воєвода та один із найбагатших православних магнатів Речі Посполитої. Під час Хмельниччини він дійсно опинився у становищі «між двох вогнів», оскільки залишався лояльним до польського короля, але водночас постійно виступав головним дипломатом і посередником на переговорах, намагаючись захистити права православної церкви та шляхти.

Чому інші варіанти не підходять:
• Іван Богун: це козацький полковник і соратник Хмельницького, який займав безкомпромісну позицію щодо польської влади і ніколи не намагався повернути колишній устрій Речі Посполитої.
• Іван Мазепа: став гетьманом значно пізніше (наприкінці XVII ст.), його діяльність пов'язана з епохою Гетьманщини та Московського царства, а не з початком Хмельниччини.
• Дмитро Вишневецький: князь і засновник першої Запорозької Січі на Хортиці (1556 рік), який жив і загинув задовго до подій Національно-визвольної війни.

Завдання 6

з однією правильною відповіддю

Події якого періоду історії України відображено на поданій картосхемі?

Ілюстрація до завдання 6
  1. А

    Гетьманування Івана Мазепи

  2. Б

    Руїна

    (правильна відповідь)
  3. В

    Гетьманування Кирила Розумовського

  4. Г

    Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Руїна — період Руїни (друга половина XVII ст.) на картах завжди легко впізнати за територіальним розколом козацької держави на Правобережну та Лівобережну Гетьманщину, наявністю ліній поділу за Андрусівським перемир'ям (1667 р.) або Вічним миром (1686 р.) та позначеннями одночасної діяльності кількох суперничаючих гетьманів.

Чому інші варіанти не підходять:
• Гетьманування Івана Мазепи: у цей час (кінець XVII — початок XVIII ст.) Лівобережна Україна та Київ перебували під єдиною міцною централізованою владою одного гетьмана під протекторатом московського царя.
• Гетьманування Кирила Розумовського: це середина XVIII століття (1750–1764 рр.), доба останнього гетьмана, яка характеризувалася внутрішнім спокоєм, культурним піднесенням Лівобережжя та відсутністю військового розколу козацьких земель навпіл.
• Національно-визвольна війна: карти цієї епохи (1648–1657 рр.) відображають напрямки переможних походів козацького війська Богдана Хмельницького, місця найбільших битв та формування кордонів новоствореної держави, а не її занепад чи внутрішній розкол.

Завдання 7

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного тексту та вкажіть, про кого з історичних діячів ідеться.

«...Його мужній виступ на захист прав Гетьманщини та трагічна смерть у сирих казематах Петропавлівської фортеці перетворили його в очах сучасників та нащадків на справжнього мученика за волю України. Попри суворі царські заборони, цей наказний гетьман здобув таку колосальну шану й любов серед простого люду та козацької старшини, що портрет його висів у кожній хаті поруч із святими образами, підкреслюючи глибоку тугу народу за втраченими козацькими вольностями...»

  1. А

    Павло Полуботок

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Іван Мазепа

  3. В

    Богдан Хмельницький

  4. Г

    Іван Богун

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: Павло Полуботок — саме цей чернігівський полковник обійняв посаду наказного (тимчасового) гетьмана після смерті Івана Скоропадського у 1722 році. За свій сміливий виступ перед Петром І на захист автономії України та вимогу ліквідувати Малоросійську колегію він був заарештований і помер у казематі Петропавлівської фортеці, ставши для нащадків символом нескореності.

Чому інші варіанти не підходять:
• Іван Мазепа: хоч і виступив проти Петра І, проте помер у місті Бендери на території тогочасної Османської імперії, уникнувши ув'язнення в російській в'язниці.
• Богдан Хмельницький: очолював державу до кінця своїх днів і помер своєю смертю у Чигирині, будучи повновладним правителем Війська Запорозького.
• Іван Богун: славетний козацький полковник, який ніколи не займав посаду наказного гетьмана у Петербурзі; він загинув на полі бою під час військової кампанії на Правобережжі.

Завдання 8

з однією правильною відповіддю

Діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчила про

  1. А

    початок трудової еміграції із західноукраїнських земель.

  2. Б

    розгортання національного руху під релігійними гаслами.

  3. В

    політизацію національно-визвольного руху в Австрійській імперії.

  4. Г

    початок національного відродження на західноукраїнських землях.

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Правильна відповідь: початок національного відродження на західноукраїнських землях — утворення Товариства греко-католицьких священників у Перемишлі (1816 р.) та діяльність культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця» у Львові (видання альманаху «Русалка Дністрова» у 1837 році) ознаменували перехід від мовного занепаду до першого (фольклорно-літературного) етапу національного відродження в Галичині.

Чому інші варіанти не підходять:
• початок трудової еміграції: масовий виїзд галицьких селян за океан (до Канади, США, Бразилії) через малоземелля розпочався значно пізніше — лише наприкінці ХІХ століття.
• розгортання національного руху під релігійними гаслами: попри те, що лідерами руху виступали священники (оскільки вони були єдиною освіченою верствою українців у Галичині), їхня мета була суто культурною та мовною, а не релігійною.
• політизацію національно-визвольного руху: політичний етап, який супроводжувався створенням перших українських політичних партій (наприклад, РУРП у 1890 р.), розпочався лише наприкінці ХІХ століття, тоді як «Руська трійця» діяла суто в культурній площині.

Завдання 9

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з економічного нарису ХІХ століття та виконайте завдання.

«...Жодне місто в імперії не розвивалося так стрімко, як цей морський порт, що став головними воротами для українського зерна. Завдяки особливому правовому статусу порту, тут не існувало багатьох загальноімперських обмежень щодо проживання, пересування та торгівлі для представників різних етнічних груп —українців, євреїв, греків та італійців, які мирно співіснували й створювали потужні купецькі династії. З побудовою перших залізниць, що сполучили узбережжя з хліборобними районами Правобережжя та Степу, порт остаточно закріпив за собою статус світового лідера хлібного експорту, з яким не могли конкурувати ні закриті військові бази, ні порти Керченської протоки чи Азовського моря, контроль над якими хоч і залишався стратегічним для держави, але уступав перед торговельною могутністю цього чорноморського велетня...»

Про яке місто Південної (Степової) України йдеться в уривку?

  1. А

    Херсон

  2. Б

    Севастополь

  3. В

    Одеса

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Миколаїв

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Одеса — у тексті наведено ключові маркери цього міста: статус чорноморського порту-велетня, стрімкий розвиток у ХІХ столітті завдяки торгівлі зерном, багатонаціональний характер купецтва, побудова перших залізниць до хліборобних районів та унікальний режим вільної безмитної торгівлі (порто-франко), яким Одеса користувалася у 1819–1859 роках.

Чому інші варіанти не підходять:
• Херсон: хоча й розташований на Півдні та був заснований раніше, він значно поступався Одесі за обсягами міжнародної торгівлі та ніколи не мав такого колосального впливу на світовий хлібний експорт.
• Севастополь: розвивався державою насамперед як закрита військово-морська база Російського імперського флоту, а не як відкритий комерційний чорноморський порт.
• Миколаїв: тривалий час мав статус закритого військового міста, оскільки слугував головним центром суднобудування та верф'ю на Чорному морі, а не центром вільного купецтва.

Завдання 10

з однією правильною відповіддю

Хто є автором скульптурної композиції, зображеної на фото?

Ілюстрація до завдання 10
  1. А

    Н. Криницький

  2. Б

    В. Городецького

  3. В

    М. Микешина

    (правильна відповідь)
  4. Г

    І. Кавалерідзе

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: М. Микешина — видатний скульптор і художник Михайло Микешин є автором проєкту знаменитого кінного пам'ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі в Києві, який був урочисто відкритий у 1888 році.

Чому інші варіанти не підходять:
• Н. Криницький: у програмі НМТ та історії українського мистецтва ХІХ століття немає відомого скульптора з таким іменем, який би створював подібні монументи.
• В. Городецького: Владислав Городецький був видатним архітектором, а не скульптором; він спроєктував Будинок із химерами, Костел святого Миколая та Караїмську кенасу в Києві.
• І. Кавалерідзе: Іван Кавалерідзе — відомий український скульптор уже ХХ століття (радянської доби), автор монументів княгині Ользі, Ярославу Мудрому та Тарасу Шевченку, стиль яких є модернішим та суттєво відрізняється від класичного реалізму Микешина.

Завдання 11

з однією правильною відповіддю

Коли розпочалися воєнні дії на території України в роки Першої світової війни?

  1. А

    1914 р.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    1915 р.

  3. В

    1916 р.

  4. Г

    1917 р.

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: 1914 р. — Перша світова війна розпочалася 1 серпня 1914 року. Вже наприкінці серпня 1914 року на території Галичини та Буковини розгорнулася масштабна Галицька битва, що ознаменувала початок активних воєнних дій на українських землях.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1915 р.: у цьому році відбувався знаменитий Горлицький прорив німецько-австрійських військ та відступ російської армії з Галичини, але це був уже другий рік війни.
• 1916 р.: цей рік відомий Брусиловським проривом російських військ на Південно-Західному фронті, бої тривали, але війна розпочалася раніше.
• 1917 р.: рік Лютневої революції, падіння монархії в Росії та початку розвалу фронту; воєнні дії цього року вже поступово згасали.

Завдання 12

з однією правильною відповіддю

Яке військове формування часів Української революції було створено восени 1917 року в Києві за ініціативи Євгена Коновальця з полонених українців-галичан, які перебували в російському полоні?

  1. А

    Легіон Українських січових стрільців (УСС)

  2. Б

    Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців

    (правильна відповідь)
  3. В

    Дивізія «Сірожупанників»

  4. Г

    Українська Галицька Армія (УГА)

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців — це військове формування було створено в Києві у листопаді 1917 року з українців-галичан, які перебували в російському полоні. Очолив курінь полковник Євген Коновалець, і згодом ця частина стала однією з найгвардійськіших та найвідданіших сил Української Народної Республіки.

Чому інші варіанти не підходять:
• Легіон Українських січових стрільців (УСС): був створений набагато раніше, у серпні 1914 року, в Австро-Угорщині як добровольче формування на початку Першої світової війни.
• Дивізія «Сірожупанників»: сформована на початку 1918 року в Німеччині (у місті Раштат) з українців, які були військовополоненими з російської армії, а не з галичан.
• Українська Галицька Армія (УГА): це регулярні збройні сили Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), які виникли наприкінці 1918 року в Галичині після розпаду Австро-Угорщини.

Завдання 13

з однією правильною відповіддю

Розгляньте зображення. У 2020 р. в Польщі та Україні відзначали 100-річчя події, якій присвячено цей плакат. Укладення якої угоди стало передумовою зустрічі діячів, зображених на ньому?

Ілюстрація до завдання 13
  1. А

    Варшавський договір

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Ризький мирний договір

  3. В

    Берестейський мирний договір

  4. Г

    Сен-Жерменський договір

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Правильна відповідь: Варшавський договір — у квітні 1920 року Голова Директорії УНР Симон Петлюра та очільник Польської держави Юзеф Пілсудський підписали Варшавську угоду. Цей документ зафіксував військово-політичний союз двох держав для спільного наступу проти більшовиків в обмін на визнання Польщею незалежності УНР (без західноукраїнських земель).

Чому інші варіанти не підходять:
• Ризький мирний договір: укладений у березні 1921 року між Польщею та радянськими республіками (РСФРР і УСРР), який навпаки перекреслив союз із Петлюрою, зафіксувавши поділ українських земель.
• Берестейський мирний договір: підписаний у лютому 1918 року між УНР та Центральними державами (Німеччиною, Австро-Угорщиною тощо), Польща у ньому участі не брала.
• Сен-Жерменський договір: це мирна угода 1919 року між країнами Антанти та Австрією, яка підсумувала розпад Австро-Угорської імперії і юридично не стосувалася безпосередніх польсько-українських воєнних союзів.

Завдання 14

з однією правильною відповіддю

Як називався захід, що здійснювався польською владою восени 1930 року на західноукраїнських землях, який офіційно визначався як «утихомирення» українського населення?

  1. А

    Осадництво

  2. Б

    Пацифікація

    (правильна відповідь)
  3. В

    Операція «Вісла»

  4. Г

    Асиміляція

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Пацифікація (від латинського pacificatio — умиротворення, заспокоєння) — це офіційна назва репресивної акції, яку польська влада провела восени (вересень–листопад) 1930 року на західноукраїнських землях. Захід супроводжувався масовими обшуками, погромами українських установ (читалень «Просвіти», кооперативів), арештами та фізичним насильством щодо цивільного населення з метою придушення національно-визвольного руху.

Чому інші варіанти не підходять:

  • А Осадництво: це ширша урядова політика міжвоєнного періоду, яка полягала в заселенні стратегічних українських земель польськими військовими та цивільними колоністами (осадниками). Це тривалий соціально-економічний процес, а не конкретна силова акція осені 1930 року.

  • В Операція «Вісла»: це військово-політична акція, проведена значно пізніше — у 1947 році польською комуністичною владою. Вона полягала у примусовій депортації українців із Лемківщини, Підляшшя, Холмщини та Надсяння на західні й північні території Польщі.

  • Г Асиміляція: це загальний етносоціальний процес втрати корінним населенням своєї мови, культури та самосвідомості через злиття з панівною нацією. Це стратегічна мета польської політики, а не назва конкретного заходу.

Завдання 15

з однією правильною відповіддю

Розгляньте інфографіку. Події якого періоду історії України вона ілюструє?

Ілюстрація до завдання 15
  1. А

    Повоєнної відбудови

  2. Б

    Застою

  3. В

    Другої світової війни

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Відлиги

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Другої світової війни — інфографіка, яка містить дані про колосальні людські втрати (мільйони загиблих), тотальне руйнування міст та сіл, діяльність радянських партизанських загонів та рух опору ОУН і УПА, ілюструє виключно трагічні події Другої світової війни (1939–1945 рр.) на території України.

Чому інші варіанти не підходять:
• Повоєнної відбудови: цей період (кінець 1940-х — початок 1950-х років) присвячений відновленню шахт Донбасу та заводів Дніпра, масовим суботникам та голоду 1946–1947 рр.
• Застою: епоха середини 1960-х — середини 1980-х років характеризувалася відсутністю масштабних руйнувань, але глибокою кризою в економіці, чергами, дефіцитом та наростанням дисидентського руху.
• Відлиги: період правління Хрущова (середина 1950-х — середина 1960-х років), що запам'ятався десталінізацією, масштабним житловим будівництвом («хрущовки») та кукурудзяною кампанією.

Завдання 16

з однією правильною відповіддю

Співпраця ОУН (Організації українських націоналістів) з українськими церквами (УГКЦ та УАПЦ) була спрямована насамперед на:

  1. А

    формування єдиного церковного керівництва, підпорядкованого політичному проводу підпілля

  2. Б

    поширення національної свідомості та утвердження морально-релігійних цінностей серед населення

    (правильна відповідь)
  3. В

    залучення вищого духовенства до безпосередньої участі у збройних бойових операціях

  4. Г

    повну відмову від світської пропаганди та перехід ОУН на суто релігійну ідеологію

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: поширення національної свідомості та утвердження морально-релігійних цінностей серед населення — ОУН розглядала українські церкви (зокрема Греко-Католицьку під керівництвом митрополита Андрея Шептицького та Автокефальну Православну) як надважливі духовні інституції, здатні зберегти ідентичність народу, підтримати його моральний дух та протидіяти безбожній торатлітарній політиці радянського або асиміляційного польського режимів.

Чому інші варіанти не підходять:
• формування єдиного церковного керівництва...: ОУН була світською політично-мілітарною організацією і ніколи не намагалася втручатися у внутрішні канони та підпорядковувати собі церковну ієрархію.
• залучення вищого духовенства до безпосередньої участі у збройних бойових операціях: вищі церковні чини (митрополити, єпископи) виконували виключно душпастирську та гуманітарну місію і ніколи не брали до рук зброю для участі в боях.
• повну відмову від світської пропаганди...: ОУН будувала свою ідеологію на засадах інтегрального націоналізму та вела потужну світську пропаганду, не перетворюючись на суто релігійну організацію.

Завдання 17

з однією правильною відповіддю

Кампанія боротьби з «безрідним космополітизмом», що розгорнулася в УРСР у повоєнні роки, мала яскраво виражений:

  1. А

    антиукраїнський характер

  2. Б

    антисемітський характер

    (правильна відповідь)
  3. В

    антинатовський характер

  4. Г

    антиноменклатурний характер

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: антисемітський характер — хоча радянська пропаганда офіційно маскувала кампанію боротьби з «безрідними космополітами» (кінець 1940-х — початок 1950-х років) під захист від «низькопоклонства перед капіталістичним Заходом», на практиці вона перетворилася на жорстоке цькування, звільнення та репресії проти інтелігенції єврейського походження.

Чому інші ваканти не підходять:
• антиукраїнський характер: паралельно з цією кампанією відбувалося цькування за «український буржуазний націоналізм» (наприклад, критика В. Сосюри за вірш «Любіть Україну»), але сам термін «космополітизм» застосовувався саме проти єврейської культури.
• антинатовський характер: хоча СРСР гостро критикував утворення НАТО у 1949 році, внутрішня кампанія проти «космополітів» фокусувалася на пошуку «прихованих ворогів» всередині радянської науки, театру та літератури.
• антиноменклатурний характер: сталінський режим повністю спирався на партійну номенклатуру, тому жодні ідеологічні чистки того часу не мали на меті зруйнувати панівний клас радянських чиновників.

Завдання 18

з однією правильною відповіддю

Прочитайте уривок з історичного документа та виконайте завдання.

«Львівський обласний суд розглянув кримінальну справу проти Л. Лук’яненка, І. Кандиби, С. Віруна, В. Луцьківа, О. Лібовича та інших, звинувачених у тому, що вони виношували ідею відриву УРСР від СРСР, підривали авторитет КПРС, зводили наклепи на теорію марксизму-ленінізму та створили підпільну організацію...»

Про яку організацію йдеться в судовому документі?

  1. А

    «Шістдесятники»

  2. Б

    Українська робітничо-селянська спілка (УРСС)

    (правильна відповідь)
  3. В

    Українська Гельсінська група (УГГ)

  4. Г

    Український національний фронт (УНФ)

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Правильна відповідь: Українська робітничо-селянська спілка (УРСС) — це перша дисидентська організація правового спрямування, яку заснували на Львівщині у 1959 році юристи Левко Лук'яненко та Іван Кандиба. Головною метою спілки було законне (конституційне) виведення України зі складу СРСР, за що у 1961 році суд засудив лідерів до тривалих термінів ув'язнення (Лук'яненка спочатку засудили до розстрілу).

Чому інші варіанти не підходять:
• «Шістдесятники»: це загальна назва нової генерації української творчої інтелігенції 1960-х років, а не назва підпільної організації, яку судили у Львові за згаданою статтею.
• Українська Гельсінська група (УГГ): була створена значно пізніше, у 1976 році, як легальна, відкрита правозахисна інституція, яка не була таємною підпільною спілкою.
• Український національний фронт (УНФ): підпільна організація, створена Дмитром Квецком у 1964 році, яка мала інший керівний склад і діяла пізніше за УРСС.

Завдання 19

з однією правильною відповіддю

Що було характерним для стану економіки та повсякденного життя в УРСР під час «застою»?

  1. А

    Децентралізація управління

  2. Б

    Впровадження комп'ютерних технологій

  3. В

    Продовольча проблема

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Перехід до ринкової економіки

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: Продовольча проблема — період «застою» (середина 1960-х — середина 1980-х років) у повсякденному житті звичайних громадян асоціюється з хронічним дефіцитом якісних товарів, величезними чергами за продуктами та серйозними продовольчими проблемами, через які СРСР був змушений масово закуповувати зерно в США та Канаді.

Чому інші варіанти не підходять:
• Децентралізація управління: навпаки, у цей період відбулося повне згортання хрущовських реформ децентралізації (ліквідація раднаргоспів) та повернення до жорсткого командного підпорядкування Москві.
• Впровадження комп'ютерних технологій: хоча радянська наука мала теоретичні розробки (наприклад, Інститут кібернетики В. Глушкова), у повсякденне життя та цивільну економіку комп'ютери масово так і не увійшли через бюрократію системи.
• Перехід до ринкової економіки: радянська модель залишалася безальтернативно плановою (командно-адміністративною), а будь-які спроби приватного підприємництва жорстко каралися законом за статтею про «спекуляцію».

Завдання 20

з однією правильною відповіддю

Укажіть, якого року відбувалися зображені події на плакаті:

Ілюстрація до завдання 20
  1. А

    1991 р.

  2. Б

    2004 р.

  3. В

    2014 р.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    2022 р.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Правильна відповідь: 2014 р. — саме у 2014 році в Україні відбулися доленосні та трагічні події: завершення Революції Гідності (повалення режиму Януковича), вшанування пам'яті Небесної Сотні та початок збройної агресії Росії (незаконна анексія Криму та початок війни на Донбасі), чому й присвячено плакат.

Чому інші варіанти не підходять:
• 1991 р.: рік проголошення незалежності України та розпаду СРСР, який супроводжувався мирним загальнонаціональним референдумом і не мав військового протистояння на барикадах.
• 2004 р.: рік Помаранчевої революції, яка була масштабною, але виключно мирною кампанією громадянських протестів проти фальсифікації виборів без людських жертв чи застосування зброї.
• 2022 р.: рік початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, візуальні образи якого пов'язані з великою конвенційною війною, ракетними обстрілами всієї території країни та загальною мобілізацією ЗСУ.

Завдання 21

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між подією першої половини XVII ст. (1–4) та її наслідком (А–Д).

  1. 1

    Ухвалення «Пунктів для заспокоєння руського народу»

  2. 2

    Укладання Куруківської угоди

  3. 3

    Видання постанови сейму «Ординація Війська Запорозького реєстрового...»

  4. 4

    Обрання вперше гетьманом Петра Конашевича-Сагайдачного

  1. А

    морський похід козаків на Кафу й Стамбул

  2. Б

    збільшення реєстру козаків із трьох до шести тисяч

  3. В

    утворення греко-католицької церкви

  4. Г

    обрання православним митрополитом Петра Могили

  5. Д

    настання періоду «Золотого спокою»

Правильна відповідь

  • 1 — Г; 2 — Б; 3 — Д; 4 — А

Пояснення

Правильна відповідь:
• 1 — А (Обрання гетьманом П. Конашевича-Сагайдачного стало початком епохи славетних козацьких морських походів, зокрема тріумфального штурму Кафи у 1616 році).
• 2 — Б (Укладання Куруківської угоди 1625 року після повстання Жмайла призвело до офіційного збільшення козацького реєстру з 3 до 6 тисяч).
• 3 — Г (Ухвалення сеймом «Пунктів для заспокоєння руського народу» у 1632 році легалізувало православну церкву, що дозволило обрати митрополитом видатного діяча Петра Могилу).
• 4 — Д (Видання «Ординації Війська Запорозького» 1638 року після придушення повстань скасувало козацькі привілеї та започаткувало 10 років відносного затишшя — період «Золотого спокою»).

Чому інші варіанти не підходять:
• Варіант В (утворення греко-католицької церкви) є наслідком Берестейської релігійної унії, яка відбулася значно раніше — у 1596 році, тому цей варіант є зайвим для подій першої половини XVII століття.

Завдання 22

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між історичним поняттям (терміном) та його визначенням.

  1. 1

    Воєнний комунізм

  2. 2

    Червоний терор

  3. 3

    Більшовизм

  4. 4

    Воєнна інтервенція

  1. А

    Масове політичне насильство, репресії та фізичне знищення «класових ворогів», що здійснювалися органами радянської влади для придушення опору та залякування населення

  2. Б

    Втручання однієї або кількох держав у внутрішні справи іншої держави, зокрема шляхом збройного вторгнення її військ

  3. В

    Соціально-економічна політика більшовицької влади в 1919–1921 рр., що передбачала продрозкладку, суцільну націоналізацію промисловості, заборону приватної торгівлі та запровадження карткової системи

  4. Г

    Політичний та ідеологічний рух, що виник на початку ХХ ст. як радикальна течія російської соціал-демократії та був спрямований на встановлення диктатури пролетаріату революційним шляхом

  5. Д

    Економічна політика, що передбачала заміну продрозкладки продподатком і часткове відновлення ринкових відносин

Правильна відповідь

  • 1 — В; 2 — А; 3 — Г; 4 — Б

Пояснення

Правильна відповідь:
• Воєнний комунізм — 2 (Жорстка соціально-економічна політика більшовиків у 1919–1921 рр., що базувалася на продрозкладці, повній націоналізації та картковій системі).
• Червоний терор — 0 (Політика масового насильства, репресій та фізичного знищення більшовиками «класових ворогів» для залякування населення).
• Більшовизм — 3 (Радикальна ліва течія російської соціал-демократії на чолі з Леніним, що прагнула встановити диктатуру пролетаріату революційним шляхом).
• Воєнна інтервенція — 1 (Збройне втручання іноземних держав у внутрішні справи іншої країни під час громадянської війни).

Чому інші варіанти не підходять:
• Зайве визначення під номером 4 («Економічна політика, що передбачала заміну продрозкладки продподатком...») повністю описує суть НЕПу (Нової економічної політики), яка змінила воєнний комунізм у 1921 році.

Завдання 23

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між українськими діячками (1–4) та уривками з історичних джерел, у яких ідеться про них (А–Д).

  1. 1

    Ліна Костенко

  2. 2

    Катерина Білокур

  3. 3

    Алла Горська

  4. 4

    Олена Теліга

  1. А

    «Її три картини — «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле» — були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці у Луврі. Саме тут їх побачив Пабло Пікассо. Саме тут він промовив ці знані слова, які нині облітають весь світ: «Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!». Він порівнює пані Білокур із іншою представницею «наївного мистецтва» — Серафіною Луїз»

  2. Б

    «У 70-ті роки потрапила до «чорного списку», складеного особисто секретарем ЦК КПУ з ідеології Маланчуком. Лише після його відходу в 1977 році виходить у світ збірка віршів «Над берегами вічної ріки», а через два роки — спеціальною постановою Президії СПУ — історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років»

  3. В

    «За нею постійно стежили агенти КДБ, а вона кепкувала зі „шпигів“ і вітала усіх звільнених із таборів політв’язнів... ... товаришка Василя Стуса, Євгена Сверстюка, родини Світличних...»

  4. Г

    «Ім’я ... стало відомим на рідній землі лише після того, як здійснилася її заповітна мрія, за яку віддала життя — Україна стала незалежною державою. За радянських часів її ім’я замовчувалося, бо було позначене, як імена тисяч інших борців за незалежну Українську державу, тавром “українського буржуазного націоналізму”, віднесено до “ворогів народу”»

  5. Д

    «Поліська художниця зачаровувала своєю фантазією та химерними тваринами, однак картини завжди мали прив’язку до сучасності та конкретних подій. Їй не потрібно було бачити справжнього лева чи мавпу — вона брала за основу риси своїх односельчан і переносила їх на уявних звірів»

Правильна відповідь

  • 1 — Б; 2 — А; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь:
• Ліна Костенко — 1 (Видатна поетка-шістдесятниця, чиї твори за часів ідеолога Маланчука потрапили до «чорного списку», а роман «Маруся Чурай» чекав на публікацію 6 років).
• Катерина Білокур — 0 (Геніальна майстриня українського «наївного мистецтва», чиїми полотнами на виставці в Парижі щиро захоплювався всесвітньо відомий Пабло Пікассо).
• Алла Горська — 2 (Художниця, активна діячка правозахисного руху шістдесятників та близька подруга В. Стуса, яка перебувала під постійним наглядом КДБ і загинула за загадкових обставин).
• Олена Теліга — 3 (Поетка та діячка ОУН, розстріляна нацистами у Бабиному Яру в 1942 році, чиє ім'я в радянські часи було суворо заборонене та таврувалося як «націоналістичне»).

Чому інші варіанти не підходять:
• Зайвий опис під літерою Д («Поліська художниця зачаровувала своєю фантазією та химерними тваринами...») стосується творчості іншої народної майстрині — Марії Примаченко, імені якої немає серед варіантів ліворуч.

Завдання 24

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між подією (процесом) періоду Другої світової війни та повоєнного часу і її головним наслідком (суттю).

  1. 1

    Скликання Народних Зборів Західної України (жовтень 1939 р.)

  2. 2

    Підписання радянсько-чехословацького договору (червень 1945 р.)

  3. 3

    Проведення Львівського «собору» (березень 1946 р.)

  4. 4

    Здійснення польською владою операції «Вісла» (квітень–липень 1947 р.)

  1. А

    Офіційне включення Закарпатської області до складу УРСР (СРСР)

  2. Б

    Ліквідація (саморозпуск) Української греко-католицької церкви (УГКЦ)

  3. В

    Депортація українського населення з його етнічних земель (Лемківщина, Надсяння, Холмщина) на захід і північ Польщі

  4. Г

    Ухвалення декларацій про встановлення радянської влади та входження Західної України до складу УРСР

  5. Д

    Масова заміна українських управлінських кадрів російськими

Правильна відповідь

  • 1 — Г; 2 — А; 3 — Б; 4 — В

Пояснення

Правильна відповідь:
• Народні Збори Західної України (1939) — 3 (Цей орган під контролем СРСР ухвалив декларації про встановлення радянської влади та офіційне прохання про входження Західної України до складу УРСР).
• Радянсько-чехословацький договір (1945) — 0 (Міжнародна угода, яка юридично зафіксувала передачу Закарпаття від Чехословаччини до складу УРСР).
• Львівський «собор» (1946) — 1 (Псевдособор, організований КДБ, результатом якого стала ліквідація та заборона Української греко-католицької церкви).
• Операція «Вісла» (1947) — 2 (Воєнно-поліцейська акція польського комуністичного уряду з примусової депортації українців з їхніх етнічних земель на Північ і Захід Польщі).

Чому інші варіанти не підходять:
• Твердження під номером 4 («Масова заміна українських управлінських кадрів російськими») було загальною рисою процесу радянізації, але воно не виступає головним чи єдиним прямим наслідком для жодної з вказаних чотирьох дат.

Завдання 25

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність укладення наведених міжнародних угод козацької доби.

  1. А

    Андрусівське перемир'я

  2. Б

    Білоцерківський договір

  3. В

    Віленське перемир'я

  4. Г

    Зборівський договір

Правильна відповідь

  • Г → Б → В → А

Пояснення

Правильна відповідь: Хронологічний порядок підписання міжнародних угод козацької доби є таким:
1. Зборівський договір (1649 р.) — укладений Б. Хмельницьким на початку Національно-визвольної війни, зафіксував реєстр у 40 тисяч козаків та три воєводства.
2. Білоцерківський договір (1651 р.) — підписаний після важкої поразки під Берестечком, обмежив реєстр до 20 тисяч і залишив козацьким лише Київське воєводство.
3. Віленське перемир'я (1656 р.) — угода між Московським царством та Річчю Посполитою, укладена за спиною козаків, що змусило Хмельницького шукати нових союзників.
4. Андрусівське перемир'я (1667 р.) — сепаратна угода, яка офіційно поділила Гетьманщину між Московією та Польщею по річці Дніпро на Лівобережну та Правобережну.

Чому інші варіанти не підходять:
• Будь-яке порушення цього ланцюжка є помилковим, оскільки руйнує чітку причинно-наслідкову лінію розвитку козацької держави від її найбільшого розквіту на початку Хмельниччини до територіального розколу в добу Руїни.

Завдання 26

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій Української революції (1917–1921 рр.), які відображено в уривках з історичних джерел:

  1. А

    «...Однині Україна стає Українською Народною Республікою. Не одділяючись від республіки Російської і зберігши зв’язок з нею, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії...»

  2. Б

    «...Генеральний Секретаріат висловлює рішучий протест проти втручання Раднаркому у внутрішні справи України...Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»

  3. В

    «...Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду....»

  4. Г

    «...Трудовий конгрес України, як вищий орган влади Директорії, висловлює повну довіру вищому керівництву Республіки... затверджує акти законодавства та закликає до рішучої боротьби за відновлення демократичного ладу...»

Правильна відповідь

  • А → Б → В → Г

Пояснення

Правильна відповідь: Хронологічна послідовність подій за історичними джерелами є такою:
1. Проголошення УНР Третім Універсалом Центральної Ради (уривок про те, що «однині Україна стає Українською Народною Республікою») — листопад 1917 року.
2. Військовий конфлікт із Раднаркомом (уривок про протест проти втручання та ультиматум більшовиків) — грудень 1917 року.
3. Вступ німецьких та австро-угорських військ (уривок про допомогу урядові у боротьбі з грабіжниками після підписання Берестейського миру) — лютий–березень 1918 року.
4. Діяльність Трудового конгресу України за доби Директорії (уривок про висловлення довіри вищому керівництву Республіки) — січень 1919 року.

Чому інші варіанти не підходять:
• Будь-який інший порядок спотворює реальний хід Української революції: неможливо захищати УНР від більшовиків чи кликати німців до того, як саму республіку було офіційно проголошено, а Директорія прийшла до влади лише наприкінці 1918 року після повалення Гетьманату Скоропадського.

Завдання 27

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій, відображених на плакатах.

  1. А
  2. Б
  3. В
  4. Г

Правильна відповідь

  • В → А → Б → Г

Пояснення

Правильна відповідь: Порядок розташування історичних плакатів базується на хронологічній послідовності створення (відповідно до закладених ключів тесту: спочатку йде плакат під індексом 2, потім 0, 1 і 3):

1. В (Легіон Українських Січових Стрільців) — Перша світова війна (створення легіону УСС у 1914 році).
2. А («П'ять колосків») — Голодомор в Україні (1932–1933 роки, символізує «Закон про п'ять колосків» 1932 р.).
3. Б («Пьем воду родного Днепра») — Друга світова війна, Битва за Дніпро (осінь 1943 року).
4. Г («Ти моє серце») — сучасна російсько-українська війна, що стала повномасштабною у 2022 році.

Чому ваша відповідь могла світитися червоним: Якщо ви обрали саме такий порядок (В, А, Б, Г), а система показала помилку, переконайтеся, що ви перетягнули/обрали варіанти у правильні комірки 1-ої, 2-ої, 3-ої та 4-ої позиції. Будь-який інший порядок спотворює реальний хід подій.

Завдання 28

з кількома правильними відповідями

Що можна визначити за поданою картосхемою?

Ілюстрація до завдання 28
  1. А

    Територію поширення трипільської культури

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Територію розселення середньостогівської археологічної культури

    (правильна відповідь)
  3. В

    Поширення шляхів обміну керамічними виробами між племенами

  4. Г

    Розселення лише народів, основою господарства яких було орне землеробство

  5. Д

    Місця виявлення найдавніших пам'яток палеоліту на території України

  6. Е

    Територію прабатьківщини слов'ян

  7. Є

    Розселення населення доби енеоліту

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • А, Б, Є

Пояснення

Правильна відповідь: За допомогою аналізу цієї картосхемою можна чітко встановити три факти:
1. Територію поширення трипільської культури (охоплює значну лісостепову частину України).
2. Територію розселення середньостогівської археологічної культури (охоплює степові простори Причорномор'я).
3. Розселення населення доби енеоліту, оскільки саме трипільці та середньостогівці є ключовими синхронними представниками мідно-кам'яного віку на наших теренах.

Чому інші варіанти не підходять:
• Твердження про шляхи обміну керамікою чи проживання лише орних землеробів є хибними, бо на карті присутні скотарі степу. Пам'ятки палеоліту (давнього кам'яного віку) та прабатьківщина слов'ян (середина І тис. н.е.) належать до зовсім інших часових епох і не зображуються на картах енеоліту.

Завдання 29

з кількома правильними відповідями

Розгляньте фото пам'ятника, присвяченого сторінкам історії кримськотатарського народу. На його стелах зазначено дати (1783 р., 1944 р., 2014 р.), пов'язані з подіями, що суттєво вплинули на долю Криму та його корінного населення.

Укажіть події, яким присвячено зазначені на пам'ятнику дати.

Ілюстрація до завдання 29
  1. А

    Приєднання Кримського ханства до Російської імперії

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Повернення кримських татар на Батьківщину

  3. В

    Створення першого Курултаю

  4. Г

    Референдум у Криму

  5. Д

    Анексія Криму Російською Федерацією

    (правильна відповідь)
  6. Е

    Створення Меджлісу кримськотатарського народу

  7. Є

    Початок насильницької депортації народів Криму

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • А, Д, Є

Пояснення

Правильна відповідь: Зазначені на пам'ятнику три дати відображають найважливіші історичні події, які докорінно змінили долю кримськотатарського народу:
1. 1783 рік — перша ліквідація державності та приєднання (анексія) Кримського ханства до Російської імперії за Катерини ІІ.
2. 1944 рік — початок геноцидної насильницької депортації кримських татар сталінським режимом до Середньої Азії.
3. 2014 рік — початок сучасної тимчасової окупації та незаконна анексія Кримського півострова Російською Федерацією.

Чому інші варіанти не підходять:
• Масове повернення кримських татар відбулося наприкінці 1980-х років. Перший Курултай був скликаний у 1917 році, а Меджліс створено в 1991 році. Незаконний «референдум» був лише маніпулятивним приводом окупантів, тоді як монумент присвячений саме трагедії загарбання (анексії) Криму Росією.

Завдання 30

з кількома правильними відповідями

Укажіть три факти пов'язані з зображеною постаттю

Ілюстрація до завдання 30
  1. А

    Брав участь у публічному протесті проти арештів української інтелігенції під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» (1965 р.).

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Є автором відомої аналітичної самвидавської праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?».

  3. В

    Активно брав участь у масштабних повстаннях політичних в'язнів у таборах ГУЛАГу на початку 1950-х років.

  4. Г

    Увійшов до складу Української Гельсінської групи (УГГ) наприкінці 1970-х років, попри масові арешти першої хвилі її засновників.

    (правильна відповідь)
  5. Д

    Став одним із засновників Української робітничо-селянської спілки (УРСС) у Львові.

  6. Е

    Автор поетичних збірок "Зимові дерева", "Веселий цвинтар", "Круговерть".

    (правильна відповідь)
  7. Є

    Очолював Клуб творчої молоді «Супутник» у Києві від моменту його створення.

Правильна відповідь

  • А, Г, Е

Пояснення

Правильна відповідь: Наведена характеристика описує постать геніального українського поета-дисидента Василя Стуса. З його біографією пов'язані три такі факти:
1. Участь у протесті 1965 року в кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» проти політичних арештів інтелігенції.
2. Входження до складу Української Гельсінської групи (УГГ) у 1979 році, коли більшість її засновників уже перебували за ґратами.
3. Авторство видатних поетичних збірок «Зимові дерева», «Веселий цвинтар» та «Круговерть».

Чому інші варіанти не підходять:
• Працю «Інтернаціоналізм чи русифікація?» написав Іван Дзюба. У повстаннях ГУЛАГу початку 1950-х Стус не міг брати участь, бо тоді ще вчився у школі. Засновником УРСС був Левко Лук'яненко, а Клуб творчої молоді «Супутник» очолював Лесь Танюк.