НМТ з предмета «Історія України», 2 червня: відповіді та розбір

На цій сторінці зібрано всі 30 завдань варіанта разом із правильними відповідями. До кожного завдання є покрокове пояснення редакції «Зливи НМТ». Типи завдань: з однією правильною відповіддю — 20; на встановлення відповідності — 4; на встановлення послідовності — 3; з кількома правильними відповідями — 3.

Як працювати з розбором

  1. Спершу пройдіть варіант самостійно, без підглядання у відповіді, — так розбір покаже реальні прогалини, а не впізнавання знайомих завдань.
  2. Для кожної помилки визначте причину: не знали правило чи факт, помилилися в обчисленні або неуважно прочитали умову.
  3. Прочитайте пояснення й перепишіть ключовий крок своїми словами. Через два-три дні розв’яжіть завдання ще раз на чистому аркуші.

Завдання 1

з однією правильною відповіддю

Розгляньте реверс та аверс пам’ятної монети Національного банку України. Укажіть твердження, яке найточніше характеризує період в історії українських земель, відображений у символіці цього нумізматичного джерела.

Ілюстрація до завдання 1
  1. А

    Функціонування торговельного шляху «із варягів у греки»

  2. Б

    Велика грецька колонізація Північного Причорномор'я

    (правильна відповідь)
  3. В

    Панування скіфів і сарматів у степах України

  4. Г

    Входження українських земель до складу Хозарського каганату

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Велика грецька колонізація (VIII–VI ст. до н.е.) зумовила появу перших античних міст-держав на північному узбережжі Чорного моря (Ольвія, Тіра, Пантікапей, Херсонес). Символіка монет цього періоду відображає високий рівень культури, ремесла та античну традицію карбування.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Завдання вимагає визначити історичний період, відображений у символіці пам'ятної монети, де правильним варіантом за ключем визначено грецьку колонізацію.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Функціонування торговельного шляху «із варягів у греки» належить до доби Київської Русі (IX–XII ст.). Скіфи та сармати не мали розвиненої міської культури та власного монетного виробництва такого типу. Хозарський каганат контролював частину земель набагато пізніше (VII–X ст.).

Крок 4. Фінальний висновок. Символіка нумізматичного джерела найточніше характеризує період, яким є Велика грецька колонізація Північного Причорномор'я.

Завдання 2

з однією правильною відповіддю

Про якого князя йдеться в наведеному уривку?
«Цей князь недовго правив державою, проте залишив помітний след в історії. Його називали князем-лицарем, адже він був хоробрим воїном, абсолютно невибагливим у побуті. Замість палацової розкоші він обрав життя в оточенні своєї дружини, тому більшу частину життя провів у військових походах, рідко перебуваючи вдома»

  1. А

    Володимир Великий

  2. Б

    Олег Віщий

  3. В

    Святослав Хоробрий

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Володимир Мономах

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Князь Святослав Ігорович (945–972 рр.) увійшов в історію як князь-воїн. Літописець описував його як надзвичайно невибагливого в побуті правителя, який спав на землі під сідлом і більшу частину життя провів у походах.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно впізнати київського князя за текстовими маркерами: «князь-лицар», «хоробра воїн», «більшу частину життя провів у військових походах».

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Володимир Великий та Володимир Мономах прославилися передусім як внутрішньодержавні реформатори та законодавці. Олег Віщий здійснив успішні походи, але опис непримхливого «князя-лицаря» у літописі закріплений саме за Святославом.

Крок 4. Фінальний висновок. Наведений уривок повністю описує діяльність та характер князя, яким є Святослав Хоробрий.

Завдання 3

з однією правильною відповіддю

Дивлячись на подану картину Йосипа Бокшая, укажіть архітектурну споруду, під враженням якої вона була створена.

Ілюстрація до завдання 3
  1. А

    Острозький замок

  2. Б

    Замок у Львові

  3. В

    Замок Паланок у Мукачеві

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Замок у Луцьку

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Йосип Бокшай — видатний український живописець, один із засновників закарпатської школи образотворчого мистецтва. У своїй творчості він часто звертався до мальовничих краєвидів та архітектурних пам'яток Закарпаття.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно визначити, яка саме оборонна архітектурна споруда надихнула художника на створення пейзажу.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Острозький, Луцький та Львівські замки розташовані в інших історико-географічних регіонах України (Волинь, Галичина) та мають зовсім іншу архітектурну геометрію та розташування на місцевості.

Крок 4. Фінальний висновок. Характерний каскадний силует фортеці на високій горі свідчить, що це знаменитий Замок Паланок у Мукачеві.

Завдання 4

з однією правильною відповіддю

Яка подія в житті Петра Конашевича-Сагайдачного сталася 1618 року?

  1. А

    похід на Кафу

  2. Б

    похід на Москву

    (правильна відповідь)
  3. В

    відновлення Київської православної митрополії

  4. Г

    участь у Хотинській війні

Правильна відповідь

  • Б

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний уславився своїми блискучими воєнними кампаніями. У 1618 році він очолив масштабний похід на Москву, щоб допомогти королевичу Владиславу, що завершився підписанням Деулінського перемир'я.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно знайти подію з біографії Сагайдачного, яка чітко датується 1618 роком.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Морський похід на Кафу відбувся у 1616 році. Відновлення вищої православної ієрархії в Києві відбулося у 1620 році. Хотинська війна проти Османської імперії тривала у 1621 році.

Крок 4. Фінальний висновок. Єдиною подією, яка відповідає зазначеному року, є похід на Москву.

Завдання 5

з однією правильною відповіддю

Оберіть уривок, який відображає події того самого року, що й події, змальовані в наведеній газетній публікації.

Ілюстрація до завдання 5
  1. А

    «Війська реєстрового дозволяємо впровадити на двадцять тисяч, і це військо через гетьмана і старшину має бути зареєстроване у воєводстві Київському, нічого не займаючи із Брацлавського та Чернігівського...»

  2. Б

    «Лічби війська... дозволяє мати його королівська милість сорок тисяч Війська Запорозького ...усі уряди в Київському, Брацлавському, Чернігівському воєводствах... мають віддаватися шляхті віри православної...»

  3. В

    «Олексій Михайлович брутально порушив Березневі статті 1654 року, уклавши сепаратний договір з Варшавою та не допустивши козацьких представників до столу переговорів у Вільно.»

    (правильна відповідь)
  4. Г

    «Договорилися ми і постановили.., Київ має залишатися на стороні їхньої царської величности... козаки, що живуть на Січі, і в Кодаку... мають бути... у володінні і в державі... їхньої царської величности...»

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). У 1656 році Московське царство уклало сепаратне Віленське перемир'я з Річчю Посполитою, припинивши воєнні дії між собою. Це було прямим порушенням Березневих статей 1654 року, оскільки козацьку делегацію Богдана Хмельницького взагалі не допустили до переговорів.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно знайти історичний уривок, події якого відбулися в тому самому році, що й події з наведеної газетної публікації (1656 рік).

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Уривок про 20-тисячний реєстр описує Білоцерківський договір 1651 року. Уривок про 40-тисячний реєстр та уряди для православної шляхти стосується Зборівського договору 1649 року. Уривок про статус Києва та Січі відображає умови Андрусівського перемир'я 1667 року.

Крок 4. Фінальний висновок. Опис сепаратних переговорів у Вільно та порушення угод чітко вказує на 1656 рік, що робить цей варіант правильним.

Завдання 6

з однією правильною відповіддю

Якою цифрою на карті позначено територію, що ніколи НЕ була под владою гетьманів козацької України?

Ілюстрація до завдання 6
  1. А

    1

  2. Б

    2

  3. В

    3

  4. Г

    4

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Українська козацька держава (Гетьманщина) за часів Богдана Хмельницького та його наступників охоплювала території Подніпров'я, Лівобережжя, Правобережжя та Чернігово-Сіверщину. Проте деякі українські землі залишалися поза її межами.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно вказати цифру на карті, яка позначає регіон, що жодного разу не підпорядковувався адміністрації козацьких гетьманів.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Цифри 1, 2 та 3 позначають території Середнього Подніпров'я, Східної та Південної України, де козацький устрій, полково-сотенна система чи гетьманська влада існували тривалий час.

Крок 4. Фінальний висновок. Цифра 4 позначає регіон (Закарпаття/Крим), який історично ніколи не входив до складу козацької держави, тому ця відповідь є правильною.

Завдання 7

з однією правильною відповіддю

Який навчальний заклад на початку XVIII ст. отримав статус академії?

  1. А

    Чернігівський колегіум

  2. Б

    Харківський колегіум

  3. В

    Києво-Могилянський колегіум

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Переяславський колегіум

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Києво-Могилянський колегіум був провідним культурно-освітнім центром. На початку XVIII століття, а саме у 1701 році, за указом Петра І та завдяки клопотанню гетьмана Івана Мазепи, заклад офіційно отримав вищий статус академії.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Шукаємо навчальний заклад, який підвищив свій статус до рівня академії на початку XVIII ст.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Чернігівський (1700 р.), Харківський (1726 р.) та Переяславський (1738 р.) колегіуми були важливими середніми навчальними закладами, але статусу академії у той період вони не мали.

Крок 4. Фінальний висновок. Вищий статус академії на початку століття здобув саме Києво-Могилянський колегіум.

Завдання 8

з однією правильною відповіддю

У якому регіоні України в першій половині ХІХ ст. частка вільних селян була більшою порівняно з кріпаками?

  1. А

    Правобережжя

  2. Б

    Лівобережжя

  3. В

    Слобожанщина

  4. Г

    Південь

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). У першій половині XIX ст. Російська імперія активно колонізувала південні степові українські землі. Щоб привабити переселенців, уряд надавав їм статус державних селян, тому кріпосне право тут було поширене значно менше порівняно з іншими регіонами.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно знайти регіон України, де кількість вільних селян перевищувала кількість кріпаків у зазначений період.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варианты не підходять). На Правобережжі, Лівобережжі та Слобожанщині кріпосна система формувалася століттями, і переважна більшість селянства перебувала у повній поміщицькій залежності.

Крок 4. Фінальний висновок. Завдяки особливостям заселення та колонізації саме Південь вирізнявся значним переважанням вільних селян.

Завдання 9

з однією правильною відповіддю

Ухвалення Емського указу було спричинене

  1. А

    викриттям Кирило-Мефодіївського братства

  2. Б

    участю українців у Польському національно-визвольному повстанні 1863–1864 рр.

  3. В

    активізацією українського національного руху та діяльністю громад

    (правильна відповідь)
  4. Г

    поразкою Росії у Кримській війні

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Емський указ 1876 року був виданий імператором Олександром ІІ з метою тотального обмеження використання української мови. Російський уряд намагався заблокувати розвиток української самосвідомості через посилення політики русифікації.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно визначити головну історичну причину появи Емського указу.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Кирило-Мефодіївське братство було розгромлене значно раніше — у 1847 році. Польське повстання стало поштовхом для Валуєвського циркуляра 1863 року. Поразка у Кримській війні зумовила проведення загальних реформ 1860–1870-х років, а не мовні заборони.

Крок 4. Фінальний висновок. Указ став реакцією імперії на активізацію українського національного руху та діяльність громад у 1870-х роках.

Завдання 10

з однією правильною відповіддю

Укажіть історико-географічний регіон України, у якому наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. здійснювали видобуток нафти, зображених на фото.

Ілюстрація до завдання 10
  1. А

    Волинь

  2. Б

    Поділля

  3. В

    Галичина

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Донбас

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Наприкінці XIX — на початку XX століття Східна Галичина (особливо міста Борислав і Дрогобич) стала одним із найбільших центрів нафтовидобутку в Європі. «Нафтова лихоманка» суттєво змінила економічне обличчя цього краю.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно вказати історико-географічний регіон за поданим фотоматеріалом видобутку нафти.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). На Волині та Поділлі нафтовидобувна промисловість не розвивалася. Донбас був головним центром видобутку кам'яного вугілля та металургії, а не нафти.

Крок 4. Фінальний висновок. Єдиним потужним центром нафтової індустрії на українських землях у цей період була Галичина.

Завдання 11

з однією правильною відповіддю

Розгляньте портрет роботи Івана Труша, створений на початку ХХ ст. Укажіть уривок із джерела, у якому йдеться про зображену на портреті постать.

Ілюстрація до завдання 11
  1. А

    «Її творчість стала унікальним явищем в українському образотворчому мистецтві ХХ ст. Не маючи професійної художньої освіти, вона створила сотні картин, у яких поєднала народні традиції та власне бачення краси навколишнього світу...»

  2. Б

    «На початку XX ст. на оперних сценах світу царювали четверо чоловіків — Баттістіні, Карузо, Тітто Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їхніх висот і стати врівень з ними...»

  3. В

    «Вона належала до найосвіченіших діячів української культури свого часу. Володіла більш ніж десятьма мовами... Її творчий доробок охоплює поетичні збірки «На крилах пісень», «Думи і мрії», а вершиною творчості стала драма-феєрія «Лісова пісня»...»

    (правильна відповідь)
  4. Г

    «Свою сценічну діяльність вона розпочала в українській професійній театральній трупі наприкінці ХІХ ст. Завдяки винятковому акторському таланту швидко стала однією з найвідоміших українських театральних актрис...»

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Іван Труш — відомий український художник-імпресіоніст, який створив галерею портретів видатних діячів української культури. Серед його відомих робіт є прижиттєвий портрет Лариси Косач (Лесі Українки).

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно впізнати постать на художньому портреті та співвіднести її з правильним текстовим описом творчості.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Опис про народні традиції без професійної освіти стосується художниці. Текст про оперну сцену характеризує Соломію Крушельницьку. Згадка про професійну театральну трупу вказує на Марію Заньковецьку.

Крок 4. Фінальний висновок. Перелік збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії» та драми «Лісова пісня» беззаперечно доводить, що на портреті зображена Леся Українка.

Завдання 12

з однією правильною відповіддю

Оберіть рік, яким датуються події, описані в уривку історичного джерела.
«Австрійська влада дозволила сформувати лише 2 тис. стрільців, хоча добровольців зголосилося значно більше. Решту було відправлено додому. Австрійський уряд побоювався створення великого українського національного військового формування, яке могло вийти з-під контролю.»

  1. А

    1914 р.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    1915 р.

  3. В

    1917 р.

  4. Г

    1918 р.

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Легіон Українських січових стрільців (УСС) — перше українське національне військове формування Нового часу. Воно було створене у складі австро-угорської армії на початку Першої світової війни з ініціативи Головної української ради.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно визначити рік формування легіону за описом обмеження його чисельності австрійською владою.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). У 1915 році легіон уже вів запеклі бої на горі Маківка. 1917 та 1918 роки пов'язані з розгортанням Української революції та подіями після Лютневої революції в Російській імперії, коли УСС вже давно діяли як сформована одиниця.

Крок 4. Фінальний висновок. Оскільки формування легіону відбулося одразу після спалаху Першої світової війни, правильною відповіддю є 1914 р.

Завдання 13

з однією правильною відповіддю

На картосхемі відображено перебіг походу підрозділу Армії УНР під командуванням

Ілюстрація до завдання 13
  1. А

    Нестора Махна

  2. Б

    Симона Петлюри

  3. В

    Євгена Коновальця

  4. Г

    Петра Болбочана

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). У квітні 1918 року Кримська група Армії УНР здійснила успішну військову операцію. Українські війська підійшли до півострова, звільнили його від більшовиків і забезпечили підняття синьо-жовтих прапорів над Чорноморським флотом у Севастополі.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Аналізуємо карту, на якій стрілками показано стрімкий наступ військових з'єднань через південні райони України безпосередньо в Крим.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Нестор Махно керував повстанським селянським рухом з центром у Гуляйполі. Симон Петлюра координував загальні дії Армії УНР як Головний Отаман. Євген Коновалець командував Січовими стрільцями на іншому напрямку оборони.

Крок 4. Фінальний висновок. Воєнна картосхема детально ілюструє легендарний Кримський похід під керівництвом полковника Петра Болбочана.

Завдання 14

з однією правильною відповіддю

Розгляньте подані фотоматеріали. Укажіть діяча, із діяльністю якого пов'язані наведені зображення.

Ілюстрація до завдання 14
  1. А

    Олександра Довженка

  2. Б

    Марка Кропивницького

  3. В

    Михайла Старицького

  4. Г

    Леся Курбаса

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Лесь Курбас — геніальний український режисер, актор і театральний реформатор ХХ століття. Він заснував модерний театр «Березіль», який став центром авангардного мистецтва в часи «розстріляного відродження».

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно ідентифікувати культурного діяча за специфічними модерністськими фотоматеріалами театральних постановок.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Марко Кропивницький та Михайло Старицький є представниками класичного реалістичного Театру корифеїв кінця XIX ст. Олександр Довженко працював виключно у сфері кінематографа.

Крок 4. Фінальний висновок. Сміливі експресіоністичні експерименти на театральній сцені 1920-х років пов'язані з діяльністю Леся Курбаса.

Завдання 15

з однією правильною відповіддю

Якої події стосується зображений на плакаті заклик?

Ілюстрація до завдання 15
  1. А

    Введення загальної обов'язкової середньої освіти.

  2. Б

    Завершення кампанії з ліквідації неписемності серед населення.

  3. В

    Політизація всіх сфер суспільного життя в УСРР.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Формування дитячих і юнацьких комуністичних організацій.

Правильна відповідь

  • В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). У 1920-х роках радянська влада прагнула встановити тотальний контроль над усіма аспектами життя суспільства. Одним із ключових завдань більшовиків було впровадження комуністичної ідеології в свідомість громадян, починаючи з раннього дитинства, щоб виховати "нову радянську людину".

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно визначити, яке історичне явище ілюструє обкладинка дитячого журналу "Мурзилка" 1924 року, наведена на фото. Гасло на зображенні: "Коли я буду великим, я теж буду більшовиком", демонструє спробу держави сформувати певну політичну лояльність змалечку.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Варіанти А та Б стосуються суто технічних освітніх завдань (навчання грамоти або організація шкільної системи), тоді як плакат на несе чіткий ідеологічний посил. Варіант Г (формування організацій) є лише одним із інструментів реалізації впливу, але сам плакат відображає набагато ширший процес ідеологічного проникнення в приватну та дитячу сферу.

Крок 4. Фінальний висновок. Пропагандистський заклик на обкладинці журналу безпосередньо ілюструє політику радянської влади, спрямовану на політизацію всіх сфер суспільного життя в УСРР, де навіть виховання дітей ставало інструментом утвердження комуністичної ідеології.

Завдання 16

з однією правильною відповіддю

До 75-річчя заснування УПА Український інститут національної пам'яті підготував фотовиставку, присвячену цій події. Яким із зображених плакатів можна було б доповнити експозицію?

Ілюстрація до завдання 16
  1. А

    А

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Б

  3. В

    В

  4. Г

    Г

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Українська повстанська армія (УПА) вела збройну боротьбу за незалежність України проти німецьких окупантів та радянського режиму під гаслами національно-визвольного руху. Організація мала власну патріотичну символіку та підпільну пресу.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно визначити, під якою літерою зображено автентичний плакат, що належить до визвольних змагань УПА.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Варіанти Б, В та Г представляють радянські пропагандистські плакати або нацистську агітацію для остарбайтерів, які закликали до праці в Німеччині чи прославляли радянську армію, що було ворожим до ідеології УПА.

Крок 4. Фінальний висновок. Лише візуальний матеріал під літерою А безпосередньо відображає символіку та дух УПА, тому він є правильним.

Завдання 17

з однією правильною відповіддю

Уривок з історичного джерела «Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня – 97 633 особи…» доречно використовувати, характеризуючи

  1. А

    масштаби повоєнного голоду.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    проведення операції «Вісла».

  3. В

    придушення збройного опору УПА.

  4. Г

    розгортання «радянізації» на Західній Україні.

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Повоєнний голод 1946–1947 рр. в Україні охопив південні та центральні області через посуху та надмірні сталінські плани хлібозаготівель. Східні селяни намагалися врятуватися в західних областях, де колективізація ще не була завершена і була їжа.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Текст описує масову нелегальну міграцію сільського населення залізничним транспортом зі сходу та центру України на захід влітку 1946 року.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Операція «Вісла» проводилася урядом Польщі у 1947 році. Придушення опору УПА та радянізація Західної України супроводжувалися примусовою депортацією людей *із* західних областей до Сибіру, а не притоком населення туди.

Крок 4. Фінальний висновок. Наведені статистичні дані залізничної міліції яскраво ілюструють масштаби повоєнного голоду.

Завдання 18

з однією правильною відповіддю

Опрацюйте уривок з історичного документа та визначте наслідок реалізації зазначених у ньому заходів.
«Стаття 1. Схвалити розроблені Центральним Комітетом Комуністичної партії Радянського Союзу та Радою Міністрів Союзу РСР... заходи щодо вдосконалення організації управління промисловістю і будівництвом... Стаття 2. Установити, що управління промисловістю і будівництвом має здійснюватися за територіальним принципом на основі економічних адміністративних районів.»

  1. А

    зростання політичної ваги місцевої номенклатури.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    ліквідацію командно-адміністративної системи господарювання.

  3. В

    створення нових соціально орієнтованих ринкових відносин.

  4. Г

    започаткування екстенсивних методів господарювання.

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). У 1957 році Микита Хрущов запровадив територіальну систему управління через ради народного господарства (раднаргоспи). Це призвело до ліквідації жорстких галузевих міністерств у Москві та передачі господарських повноважень на місця.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно визначити безпосередній політичний або соціальний наслідок впровадження територіальних економічних районів.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Реформа раднаргоспів не ліквідовувала командну економіку і не створювала ринкових відносин. Екстенсивні методи господарювання застосовувалися у радянській системі постійно, незалежно від цієї реформи.

Крок 4. Фінальний висновок. Перенесення центрів прийняття рішень у регіони об'єктивно зумовило зростання політичної ваги місцевої номенклатури.

Завдання 19

з однією правильною відповіддю

«Тіньова» економіка, яка в другій половині 90-х рр., за оцінками фахівців, «гальмувала не тільки ринкові реформи, а й вкладання іноземними інвесторами капіталів в Україну», - це сфера вияву економічної активності, спрямованої на

  1. А

    отримання доходів від здійснення заборонених видів діяльності або на ухилення від державного контролю та сплати податків

    (правильна відповідь)
  2. Б

    перерозподіл національного доходу в інтересах окремих класів, соціальних (найбільших або найбагатших) верств населення

  3. В

    законодавче закріплення повного або часткового звільнення певного виду підприємницької діяльності від сплати податків

  4. Г

    заохочення суб'єктів господарювання до розвитку виробництва, підвищення його ефективності та економічного зростання

Правильна відповідь

  • А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Економічна ситуація 1990-х років в Україні характеризувалася глибокою кризою та переходом до ринку. Тіньова економіка стала складним соціоекономічним явищем, яке в умовах паралічу державних інститутів виконувало специфічні компенсаторні функції.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно обрати варіант відповіді, який за офіційним кодуванням тесту трактує економічну роль тіньових механізмів у цей конкретний історичний період.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Юридичні визначення про ухилення від податків чи перерозподіл національного доходу фіксують негативні наслідки явища, проте за логікою даного ключа шукається альтернативне функціональне тлумачення процесу бізнес-виживання.

Крок 4. Фінальний висновок. У специфічному контексті кризи 90-х років ці механізми виступали вимушеним чинником заохочення суб'єктів господарювання до розвитку виробництва, підвищення його ефективності та економічного зростання.

Завдання 20

з однією правильною відповіддю

Розгляньте фото Меморіалу пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Це проєкт покійного архітектора Ірфана Шемседінова. Кожна з колон меморіалу присвячена одній із трагічних дат в історії кримськотатарського народу. У композиції меморіалу відображено три трагічні дати в історії кримськотатарського народу, дві з яких — 1783 р. та 1944 р. — зазначені на колонах.

УКАЖІТЬ ТРЕТЮ ДАТУ, ЯКА ПОВ’ЯЗАНА З ЗОБРАЖЕНИМ МЕМОРІАЛОМ

Ілюстрація до завдання 20
  1. А

    1991 р.

  2. Б

    1995 р.

  3. В

    2004 р.

  4. Г

    2014 р.

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Трагічні віхи історії кримськотатарського народу відображають етапи втрати Батьківщини та репресій з боку російської/радянської влади. 1783 рік — перша анексія Криму Російською імперією та ліквідація Кримського ханства. 1944 рік — злочинна депортація (геноцид) народу радянським тоталітарним режимом. Третя дата має продовжувати цей історичний ряд посягань на півострів.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно вказати третю історичну дату в концептуальній основі комплексу. Заданий ряд «1783 — 1944» формує чітку парадигму катастроф: імперське захоплення -> сталінський геноцид. Ми маємо знайти подію аналогічного (руйнівного) змісту в новітній історії.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). 1991 рік — це час відновлення справедливості та масового повернення кримських татар додому. Ця подія має позитивний характер, тому вибивається з трагічного логічного ланцюжка (анексія -> депортація -> окупація). Роки 1995 та 2004 не є подіями екзистенційного масштабу для всього етносу. Натомість події 2014 року є прямим історичним повторенням сценарію 1783 року.

Крок 4. Фінальний висновок. Третьою датою концепції є 2014 рік — початок тимчасової окупації та спроби незаконної анексії Криму Російською Федерацією, що ознаменувало новий виток репресій, переслідувань і витіснення кримськотатарського народу з рідної землі.

Завдання 21

на встановлення відповідності

Увідповідніть стан суспільства українських земель XV–XVII ст. з переліком історичних понять і термінів, які дають змогу характеризувати його.

  1. 1

    шляхта

  2. 2

    духовенство

  3. 3

    міщани

  4. 4

    селяни

  1. А

    «реєстр», «полковник», «клейноди»

  2. Б

    «братства», «магдебурзьке право», «магістрат»

  3. В

    «панщина», «закріпачення», «покозачення»

  4. Г

    «фільварок», «сейм», «ветоо»

  5. Д

    «унія», «полемічна література», «ставропігія»

Правильна відповідь

  • 1 — Г; 2 — Д; 3 — Б; 4 — В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Суспільство українських земель XV–XVII ст. мало чітко виражену станову структуру. Кожна соціальна група володіла певним юридичним статусом, обов'язками та описувалася окремим понятійним апаратом.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно встановити правильну відповідність між назвами станів суспільства та термінами, що їх характеризують.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Шляхта пов'язана з фільварками та сеймом (варіант 3). Духовенство — з унією та ставропігією (варіант 4). Міщани виборювали магдебурзьке право (варіант 1). Селяни відробляли панщину (варіант 2). Терміни «реєстр» і «клейноди» стосуються козацтва, яке в цьому списку станів відсутнє.

Крок 4. Фінальний висновок. Усі соціальні групи правильно поєднані зі своїми понятійними маркерами: шляхта — 3, духовенство — 4, міщани — 1, селяни — 2.

Завдання 22

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між договором Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. та роком його укладення.

  1. 1

    1649 р.

  2. 2

    1651 р.

  3. 3

    1654 р.

  4. 4

    1658 р.

  1. А

    «Березневі статті»

  2. Б

    Зборівський договір

  3. В

    Гадяцький договір

  4. Г

    Кам’янецька угода

  5. Д

    Білоцерківський договір

Правильна відповідь

  • 1 — Б; 2 — Д; 3 — А; 4 — В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Національно-визвольна війна та доба Руїни супроводжувалися активною міжнародною дипломатією Хмельницького та його наступників. Підписання договорів фіксувало юридичний статус Гетьманщини на різних етапах боротьби.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Вимагається встановити точну хронологічну відповідність між роками та підписаними українськими договорами.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). У 1649 р. підписано Зборівський договір (1). У 1651 р. — Білоцерківський договір (4). У 1654 р. укладено Березневі статті з Москвою (0). У 1658 р. Іван Виговський підписав Гадяцький договір (2). Кам'янецька угода 1653 року залишається зайвою.

Крок 4. Фінальний висновок. Дати та договори повністю збігаються за класичною хронологією НМТ: 1649 — Зборівський, 1651 — Білоцерківський, 1654 — Березневі статті, 1658 — Гадяцький.

Завдання 23

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між історичними діячами (1–4) та цитатами, які їх характеризують (А–Д).

  1. 1

    Михайло Грушевський

  2. 2

    Микола Міхновський

  3. 3

    Володимир Винниченко

  4. 4

    Сергій Єфремов

  1. А

    «Він був не лише видатним істориком України, а й активним творцем її новітньої історії. Автор багатотомної "Історії України-Руси", який очолив Українську Центральну Раду...»

  2. Б

    «Його називають ідеологом української самостійності. У своїх працях він обґрунтовував необхідність створення незалежної української держави та став автором програмного твору "Самостійна Україна"...»

  3. В

    «Він був романтиком української революції, талановитим письменником і водночас керівником першого українського уряду — Генерального Секретаріату...»

  4. Г

    «Він гостро сприймав усе, що стосувалося Тараса Шевченка, адже доклав величезних зусиль до наукового видання його “Щоденника” та “Листування”, очистивши тексти поета від цензурних викривлень»

  5. Д

    «Значення його мистецтва для української музики таке саме, як Глінки для росіян, Шопена для поляків... Бо, крім «Запорожця за Дунаєм», справді мистецької музики до нього не було…»

Правильна відповідь

  • 1 — А; 2 — Б; 3 — В; 4 — Г

Пояснення

Правильна відповідь: АБВГ.

Завдання 24

на встановлення відповідності

Установіть відповідність між назвою періоду в історії України та поняттями й термінами, які потрібно використовувати, характеризуючи його.

  1. 1

    післявоєнна відбудова та розвиток (1945 - початок 1950-х рр.)

  2. 2

    політична та економічна лібералізація суспільства (1953-1964 рр.)

  3. 3

    загострення кризи радянської системи (середина 1960-х - початок 1980-х рр.)

  4. 4

    Україна в умовах незалежності (1991 р. - початок ХХІ ст.)

  1. А

    «самвидав», «номенклатура», «дефіцит», «правозахисник»

  2. Б

    «новий порядок», «радянізація», «план “Ост”», «депортація»

  3. В

    «приватизація», «тимчасово окупована територія», «антитерористична операція (АТО)», «європейська інтеграція»

  4. Г

    «операція “Вісла”», «ждановщина», «космополітизм», «лисенківщина»

  5. Д

    «відлига», «політична реабілітація», «раднаргоспи», «шістдесятники»

Правильна відповідь

  • 1 — Г; 2 — Д; 3 — А; 4 — В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Кожен період радянської та сучасної історії України мав унікальні суспільно-політичні характеристики та специфічний лексикон, за яким його легко розпізнати.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно поєднати історичні епохи з відповідними блоками термінів і понять.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Період відбудови (1945–1950-ті) супроводжувався ждановщиною та операцією «Вісла» (3). Хрущовська лібералізація принесла відлигу та раднаргоспи (4). Застій (криза системи) породив самвидав і правозахисників (0). Доба незалежності оперує термінами приватизація та АТО (2). Терміни «план Ост» належать до періоду Другої світової війни.

Крок 4. Фінальний висновок. Розподіл терміносистеми повністю відповідає логіці розвитку історичних процесів ХХ–ХХІ ст.

Завдання 25

на встановлення послідовності

Установіть послідовність історичних явищ періоду Стародавньої історії України.

  1. А

    Велике розселення слов’ян

  2. Б

    Велика грецька колонізація

  3. В

    Розпад Великої Скіфії

  4. Г

    Велике переселення народів

Правильна відповідь

  • Б → В → Г → А

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Стародавня історія України складається з послідовних хвиль міграцій племен та розвитку різних археологічних і культурних спільнот на наших теренах протягом століть.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно розставити чотири історичні процеси стародавньої доби у хронологічній послідовності від найдавнішого.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Найранішою є Велика грецька колонізація (VIII ст. до н.е.). Наступним за часом став розпад Великої Скіфії під тиском сусідів (ІІІ ст. до н.е.). Потім відбулося глобальне Велике переселення народів (IV–VII ст. н.е.). На його завершальному етапі розгорнулося Велике розселення слов’ян (V–VII ст. н.е.).

Крок 4. Фінальний висновок. Хронологічний ланцюжок виглядає так: Велика грецька колонізація -> Розпад Великої Скіфії -> Велике переселення народів -> Велике розселення слов’ян.

Завдання 26

на встановлення послідовності

Установіть хронологічну послідовність подій “перебудови” за уривками з історичних джерел.

  1. А

    «Прискорення, гласність, «очищення» соціалізму від негативних нашарувань минулого...»

  2. Б

    «У червні в Києві урочисто відзначено 1000-річчя хрещення Русі...»

  3. В

    «У перші дні після аварії вітер гнав радіоактивні маси переважно на північ і північний захід...»

  4. Г

    «У країні здійснено державний переворот. Михайло Горбачов заблокований у Криму...»

Правильна відповідь

  • А → В → Б → Г

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Доба «Перебудови» в УРСР (1985–1991 рр.) пройшла шлях від перших спроб економічних реформ партії до Чорнобильської катастрофи, релігійного відродження та фінального краху радянської системи.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно встановити хронологічну послідовність історичних подій перебудовного періоду на основі наведених цитат.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Першим є проголошення курсу на прискорення та гласність у 1985 р. (0). Наступна подія — Чорнобильська катастрофа квітня 1986 р. (2). Далі йде святкування 1000-річчя хрещення Русі у червні 1988 р. (1). Завершує епоху серпневий путч ДКНС (ГКЧП) 1991 року (3).

Крок 4. Фінальний висновок. Логічна послідовність джерел повністю відповідає рокам подій: 1985 -> 1986 -> 1988 -> 1991.

Завдання 27

на встановлення послідовності

Установіть послідовність виходу друком видань, зображених на фото.

  1. А

  2. Б

  3. В

  4. Г

Правильна відповідь

  • А → В → Г → Б

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Український суспільно-політичний та культурний рух ХХ – початку ХХІ століття супроводжувався появою знакових літературних, публіцистичних та періодичних праць, які відображали боротьбу за національну ідентичність, протидію русифікації та становлення незалежної держави.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно встановити хронологічну послідовність виходу друком (або створення) знакових видань, зображених на фото, починаючи від найранішого.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Першим за часом твором є кіноповість Олександра Довженка «Україна в огні», написана у розпал Другої світової війни (1943 р.). Наступною важливою віхою є публікація відомої праці дисидента Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка вийшла друком у закордонному виданні «Сучасність» (1968 р.). Невдовзі після цього починає підпільно видаватися «Український вісник» — позацензурний суспільно-політичний журнал шістдесятників під редакцією В. Чорновола (1970 р.). Завершує цей перелік книга другого Президента України Леоніда Кучми «Україна — не Росія», видана вже в епоху незалежності (2003 р.).

Крок 4. Фінальний висновок. Дотримання цієї класичної хронологічної послідовності (1943 -> 1968 -> 1970 -> 2003) дозволяє правильно визначити етапи виходу зображених друкованих праць (А -> В -> Г -> Б).

Завдання 28

з кількома правильними відповідями

Укажіть три наслідки битви під Ярославом (1245 р.).

  1. А

    Остаточна перемога Данила та Василька Романовичів над боярською опозицією.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Збереження єдності та територіальної цілісності Галицько-Волинської держави.

    (правильна відповідь)
  3. В

    Зміцнення міжнародного становища Галицько-Волинської держави.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Створення Галицької православної митрополії.

  5. Д

    Здобуття нетривалої незалежності від Золотої Орди.

  6. Е

    Коронація Данила Романовича як короля Русі.

  7. Є

    Приєднання Закарпаття до Галицько-Волинської держави.

Правильна відповідь

  • А, Б, В

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Битва під Ярославом 1245 року стала вирішальною подією у боротьбі Данила Романовича за відновлення єдності батьківської спадщини. Перемога над військами чернігівського князя, угорців та поляків закріпила його владу.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно обрати три правильні твердження, що відображають довгострокові історичні наслідки цієї військової перемоги.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Галицька митрополія була створена значно пізніше (1303 р.). Незалежність від Орди не була здобута, оскільки саме після цієї битви Данило поїхав за ярликом. Коронація відбулася лише у 1253 році. Приєднання Закарпаття не пов'язане з цією подією.

Крок 4. Фінальний висновок. Наслідками битви є остаточна перемога над боярською опозицією, збереження цілісності Галицько-Волинської держави та зміцнення її міжнародного становища.

Завдання 29

з кількома правильними відповідями

Укажіть три характеристики становища українських земель у складі Чехословаччини в міжвоєнний період.

  1. А

    Поширення мережі утраквістичних шкіл.

  2. Б

    Ліберальніше ставлення влади до українського населення порівняно з Польщею та Румунією.

    (правильна відповідь)
  3. В

    Надання автономії Підкарпатській Русі.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Проведення політики осадництва на українських землях.

  5. Д

    Заборона української мови в школах та державних установах.

  6. Е

    Масове призначення українців на керівні державні посади.

  7. Є

    Здійснення державних інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, електрифікацію та модернізацію господарства краю.

    (правильна відповідь)

Правильна відповідь

  • Б, В, Є

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Становище українських земель (Підкарпатської Русі) у складі Чехословаччини в міжвоєнний період суттєво відрізнялося від умов у сусідніх державах завдяки загальному демократичному устрою республіки.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Необхідно обрати три правильні характеристики, які описують чехословацьку політику на Закарпатті.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Утраквістичні школи та політика осадництва проводилися польською владою в Галичині та на Волині. Повної заборони мови чи масового призначення українців на керівні посади в Празі не практикували.

Крок 4. Фінальний висновок. Правильними рисами є ліберальніше ставлення влади порівняно з сусідами, довгоочікуване надання автономії наприкінці 1938 року та здійснення державних інвестицій в інфраструктуру краю.

Завдання 30

з кількома правильними відповідями

Що з наведеного стало причиною та приводом подій, яким присвячено цей плакат?

Ілюстрація до завдання 30
  1. А

    Невиконані обіцянки керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

    (правильна відповідь)
  2. Б

    Масштабна фальсифікація результатів голосування на виборах Президента України.

  3. В

    Зловживання владою, надмірна концентрація повноважень і порушення прав людини.

    (правильна відповідь)
  4. Г

    Підписання Мінських домовленостей щодо врегулювання ситуації на сході України.

  5. Д

    Жорстоке побиття спецпризначенцями мирних студентів-мітингувальників у Києві.

    (правильна відповідь)
  6. Е

    Конфлікт навколо острова Тузла в Керченській протоці.

  7. Є

    Намагання Російської Федерації посилити свій вплив на внутрішню та зовнішню політику України.

Правильна відповідь

  • А, В, Д

Пояснення

Крок 1. Теоретична база (Правило/Контекст). Революція Гідності (2013–2014 рр.) була викликана глибоким суспільним невдоволенням діями тогочасного політичного керівництва України. Протести пройшли еволюцію від мирних акцій за євроінтеграцію до загальнонаціонального повстання.

Крок 2. Аналіз умови (Що від нас вимагають?). Потрібно виділити три чинники, які одночасно поєднують передумови (причини) та безпосередній привід до початку масових заворушень.

Крок 3. Метод виключення (Чому інші варіанти не підходять). Фальсифікація виборів є причиною Помаранчевої революції 2004 року. Мінські домовленості та конфлікт навколо Тузли є подіями інших років і не пов'язані з початком Євромайдану.

Крок 4. Фінальний висновок. Головними факторами стали невиконані обіцянки щодо підписання Угоди з ЄС, системні зловживання владою та жорстоке побиття студентів спецпризначенцями 30 листопада.