Ознаки однорідних членів, сполучники між ними, узагальнювальні слова та розділові знаки при однорідних членах.
Однорідні члени — це члени речення, що виконують однакову синтаксичну роль, залежать від одного слова і поєднані сурядним звʼязком (інтонацією або сполучниками).
Між однорідними членами без сполучників ставимо кому; з одиничним «і, й, та, або, чи» — не ставимо; при повторюваних сполучниках — ставимо між усіма.
Перед «а, але, проте, зате, однак» кому ставимо завжди.
При узагальнювальному слові ставимо двокрапку або тире.
Однорідні означення відрізняємо від неоднорідних: однорідні розділяємо комою, неоднорідні — ні.
Однорідними можуть бути будь-які члени речення: підмети, присудки, означення, додатки, обставини.
Однорідні члени відповідають на те саме питання і залежать від одного слова.
| Вид | Сполучники | Приклад |
|---|---|---|
| Єднальні | і (й), та (= і), ні…ні, і…і | Ні вітру, ні хмар. |
| Протиставні | а, але, проте, зате, однак | Невисокий, але міцний. |
| Розділові | або, чи, чи…чи, або…або, то…то | То дощ, то сніг. |
| Парні | як…так і, не тільки…а й | Не тільки вчителі, а й учні. |
Увага. Якщо в реченні один підмет і кілька присудків, то це просте речення з однорідними присудками. Кому перед одиничним «і» не ставимо: «Він прийшов і сів».
Узагальнювальне слово називає ціле, а однорідні члени його розшифровують.
Однорідні означення характеризують предмет з одного боку (колір, розмір, якість) і розділяються комою: «глибока, прозора річка». Їх можна поміняти місцями або поєднати «і».
Неоднорідні означення характеризують предмет з різних боків, між ними кому не ставимо: «нова шкільна форма» (нова — за часом, шкільна — за призначенням). Перше означення визначає предмет разом з наступними.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
У якому реченні потрібно поставити кому перед «і»?
А) У лісі пахло хвоєю ... і грибами.
Б) Дощ лив, ... і вітер ломив гілки.
В) Ми читали ... і слухали музику.
Розвʼязання. У А «хвоєю і грибами» — однорідні додатки з одиничним «і», кома не потрібна. У В — однорідні присудки при одному підметі. У Б дві граматичні основи з різними підметами «дощ» і «вітер» — це складносурядне речення, тому кома потрібна.
Відповідь: Б.
У якому реченні між означеннями треба поставити кому?
А) Це була висока ... струнка дівчина.
Б) Він мав теплий ... вовняний светр.
В) Ми купили новий ... шкільний рюкзак.
Розвʼязання. Перевіряємо, чи можна вставити «і» між означеннями. «Висока і струнка дівчина» — обидва означення описують зовнішність, тобто характеризують предмет з одного боку, вони однорідні. «Теплий і вовняний» (властивість і матеріал) та «новий і шкільний» (стан і призначення) характеризують предмет з різних боків, це неоднорідні означення, кома між ними не потрібна.
Відповідь: А.
Яким розділовим знаком слід замінити пропуск: «У нашому місті багато памʼяток ... парки, музеї, памʼятники»?
Розвʼязання. Перед однорідними членами стоїть узагальнювальне слово «памʼяток» і ряд його розшифровує, тому ставимо двокрапку.
Відповідь: двокрапка.
Ставлять кому перед одиничним «і» між однорідними членами.
Не ставлять кому перед «а», «але», «проте», «однак».
Плутають однорідні та неоднорідні означення.
Забувають про двокрапку перед рядом і тире після ряду при узагальнювальному слові.
Вважають однорідними члени, які не відповідають на однакове питання, або залежать від різних слів.
| Ситуація | Знак |
|---|---|
| Без сполучника | кома |
| Одиничне і, й, та, або, чи | без коми |
| Повторювані сполучники | кома між усіма |
| а, але, проте, зате, однак | кома завжди |
| Узагальнювальне слово перед рядом | двокрапка |
| Узагальнювальне слово після ряду | тире |