Види односкладних речень (означено-, неозначено-, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні, називні), їхні ознаки та способи розпізнавання.
В односкладному реченні є лише один головний член: або підмет, або присудок.
Односкладні речення з головним членом-присудком: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, інфінітивні.
Односкладні речення з головним членом-підметом: називні (іменні).
Односкладне речення не слід плутати з неповним: у неповному пропущений член можна відновити з контексту.
Розрізняти види односкладних речень на НМТ допомагає форма дієслова-присудка.
Присудок виражений дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу чи наказового способу. Підмет не потрібен, бо особа зрозуміла з закінчення.
Присудок — дієслово 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу, або множини минулого часу, коли виконавець дії невідомий або неважливий.
Дія стосується будь-якої особи, зазвичай у прислівʼях і приказках. Присудок — найчастіше 2-а особа однини, іноді 1-а або 3-я множини.
Присудок виражає дію чи стан, яких не виконує жодна особа. Його виражають:
Головний член — інфінітив, що виражає наказ, неминучість, бажання або питання:
Головний член — іменник у називному відмінку, що стверджує існування предмета: «Ніч. Вулиця. Ліхтар». Вони бувають непоширені («Зима») і поширені («Тиха літня ніч»).
Порада. Щоб відрізнити неозначено-особове від означено-особового, спробуй додати підмет: «вони» підходить до неозначено-особового, «я» чи «ти» — до означено-особового. Для узагальнено-особових характерна прислівʼєва форма.
| Ознака | Односкладне | Неповне |
|---|---|---|
| Пропущений член | не передбачений структурою | відновлюється з контексту |
| Приклад | «Світає.» | «Я читаю, а ти — малюєш?» → «а ти — [малюєш]» |
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Укажи речення, яке є означено-особовим.
А) Мені телефонували вчора.
Б) Іду додому.
В) Світає над лісом.
Г) Не вмієш — не берись.
Розвʼязання. «Мені телефонували» — неозначено-особове (3-я особа множини). «Іду» — присудок у 1-й особі однини, виконавця видно з форми: означено-особове. «Світає» — безособове. «Не вмієш — не берись» — узагальнено-особове (прислівʼя).
Відповідь: Б.
Установіть відповідність між реченням та його видом.
А) називне
Б) інфінітивне
В) безособове
Розвʼязання. «Мовчати» — інфінітив із значенням наказу: інфінітивне. «Вечір. Тиша.» — називні речення. «Збудовано» — форма на -но: безособове.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В.
У якому реченні присудок виражений дієсловом у 3-й особі множини, а виконавець дії невідомий?
А) Дощ ішов цілий день.
Б) У селі кажуть про нього добре.
В) Ми обовʼязково прийдемо.
Г) Дітям не спиться.
Розвʼязання. У Б «кажуть» — 3-я особа множини, дія виконується невизначеними особами, підмета немає. У А підмет «дощ». У В — означено-особове. У Г — безособове.
Відповідь: Б.
Плутають безособове з неозначено-особовим: у безособових немає виконавця дії взагалі.
Вважають усі речення без підмета неповними.
Називають «Мені холодно» неозначено-особовим, хоч воно безособове (слово категорії стану).
Не відрізняють називне речення від двоскладного з нульовою звʼязкою.
Забувають, що узагальнено-особові речення — це зазвичай прислівʼя та приказки.
| Вид | Головний член | Приклад |
|---|---|---|
| Означено-особове | дієслово 1–2 особи | Люблю тебе |
| Неозначено-особове | 3 особа множини / минулий множини | Стукають |
| Узагальнено-особове | 2 особа однини (прислівʼя) | Що посієш, те й пожнеш |
| Безособове | -но, -то, безособове дієслово, слово стану | Світає, закрито |
| Інфінітивне | інфінітив | Не сидіти! |
| Називне | іменник у Н. в. | Ніч. Вулиця. |