Життя і творчість Григорія Сковороди: «Сад божественних пісень», «Басні харківські», філософія самопізнання та сродної праці, завдання у форматі НМТ.
Григорій Сковорода (1722–1794) народився в селі Чорнухи на Полтавщині, помер у селі Іванівка на Харківщині. Це філософ, поет, байкар, педагог і мандрівний «учитель без катедри».
Навчався в Київській академії, жив скромно, відмовлявся від посад і багатства.
Головні збірки: поетична «Сад божественних пісень» і прозова «Басні харківські» (30 байок).
Ключові ідеї: самопізнання, «сродна праця» (діло за природним покликанням), щастя в душевній рівновазі, а не в грошах і чинах.
Проповідував мовою, близькою до народної, тому його вважають предтечею нової української літератури.
Сковорода походив із козацької родини. Здобув освіту в Києво-Могилянській академії, певний час був у складі почту, який їздив в Угорщину, побував у Європі. Викладав у Харківському колегіумі, але кілька разів його звільняли за вільнодумство. Останні роки життя мандрував слобожанськими селами, мав лише сумку з книжками, сопілку та Біблію. Існує переказ, що епітафію на могилу він склав сам:
Світ ловив мене, та не спіймав.
Ці слова висловлюють головну ідею життя: свобода від принад і пасток матеріального світу.
Це 30 віршів (1753–1785), які разом утворюють єдиний цикл. Найвідоміший вірш: «Всякому місту — звичай і права». У ньому кожна людина має свою пристрасть, а автор обирає «чистую совість». Віршова форма: силабічний вірш, переспіви псалмів, філософська лірика. Окремо відомий вірш «De libertate» («Про свободу»), де свобода називається найвищим благом.
Збірку створено у 1769–1774 роках, у ній 30 байок. Кожна байка має «силу» (мораль), яку автор виділяє окремо. Відомі байки:
| Байка | Основна думка |
|---|---|
| «Бджола та Шершень» | Бджола працює для користі, шершень живе з чужого; щастя в сродній праці |
| «Собака і Вовк» | Свобода й бідність краще, ніж ситість у неволі |
| «Два коти» | Зовнішній блиск не замінює внутрішньої гідності |
Для НМТ найчастіше потрібні байки «Бджола та Шершень» і «Собака і Вовк» та їхні головні «сили».
Мова змішана: слов’янська книжна лексика й народна. Багато біблійних образів, символів, афоризмів. Жанри: філософський вірш, байка-притча, діалог, трактат («Нарцис», «Діалог. Назва його — потоп зміїний»).
Порада. Коли у тесті трапляється слово «сродна праця» або «самопізнання», це майже напевно Сковорода.
Тексти Сковороди написані мовою XVIII століття, тому у завданнях зазвичай дають уривок вірша або «силу» байки й просять визначити основну думку. Орієнтуйся на ключові слова. Якщо йдеться про вибір життєвого шляху за покликанням, це «сродна праця». Якщо про те, що найцінніше в людині лежить усередині, це «внутрішня людина» й самопізнання. Якщо ж ідеться про свободу й бідність замість ситого рабства, це байка «Собака і Вовк» або вірш «De libertate».
Сковорода любить складати думку в образ-притчу. Бджола символізує працьовитість і користь для громади, шершень — дармоїдство. Вовк у байці уособлює волю, пес — ситу неволю. У поезії часто з’являються образи саду, дороги, джерела, серця: серце для філософа є центром людини, де живе істина. Звідси популярний вислів про «серце чисте», яке є мірилом справжнього щастя.
За стилем Сковорода належить до доби українського бароко, яке поєднує книжну форму, символіку й повчальність. Водночас його ідеї про свободу, працю й людську гідність випередили час, і саме тому його називають одним із перших українських філософів. Його вплив відчутний у творчості Котляревського, Шевченка, Франка, а Київська академія, де він навчався, була центром освіти тих часів.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Яка збірка належить Григорію Сковороді?
А «Енеїда»
Б «Сад божественних пісень»
В «Кобзар»
Г «Зів’яле листя»
Розвʼязання. «Енеїда» створена Котляревським, «Кобзар» Шевченком, «Зів’яле листя» Франком. «Сад божественних пісень» належить Сковороді.
Відповідь: Б.
Установи відповідність між поняттям і поясненням.
1 самопізнання
2 сродна праця
3 байка «Собака і Вовк»
А робота за природним покликанням
Б свобода цінніша за ситість у неволі
В пізнання власної натури й призначення
Розвʼязання. Самопізнання це пізнання себе (В). Сродна праця це діло за природним покликанням (А). У байці «Собака і Вовк» мораль про свободу (Б).
Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б.
Скільки байок у збірці «Басні харківські»?
Розвʼязання. У збірці автор об’єднав тридцять байок. Це число збігається з кількістю віршів у «Саду божественних пісень», тому його легко запамʼятати.
Відповідь: 30.
Яку основну думку виражає байка «Бджола та Шершень»?
А багатство важливіше за працю
Б щастя в праці за покликанням і користі для інших
В хитрістю можна досягти всього
Г лише сильний має право на волю
Розвʼязання. Бджола зайнята корисною справою, шершень живе з чужого. Автор доводить, що справжнє щастя дає «сродна праця». Відповіді А, В і Г суперечать цій думці.
Відповідь: Б.
Приписують Сковороді «Енеїду» або «Кобзар». Сковорода жив у XVIII ст., але не писав бурлеску.
Плутають «Сад божественних пісень» (поезія) з «Байками харківськими» (проза).
Розуміють «сродну працю» як просто роботу. Це праця за природним покликанням.
Думають, що автор був священником або чиновником. Він відмовлявся від посад і мандрував.
| Факт | Значення |
|---|---|
| Роки життя | 1722–1794 |
| Народився | Чорнухи (Полтавщина) |
| Збірки | «Сад божественних пісень», «Басні харківські» (30 байок) |
| Ідеї | самопізнання, сродна праця, щастя в душі |
| Епітафія | «Світ ловив мене, та не спіймав» |
| Відомі байки | «Бджола та Шершень», «Собака і Вовк» |