Означення, додаток і обставина: питання, способи вираження, види та приклади завдань НМТ.
Другорядні члени пояснюють головні або інші другорядні: це означення, додаток і обставина.
Означення відповідає на питання який? чий? котрий? скільки?; додаток — на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? чим?); обставина — де? коли? як? чому? навіщо?
Означення бувають узгоджені, неузгоджені та прикладки.
Додаток буває прямий (знахідний без прийменника) і непрямий.
Обставини за значенням: місця, часу, способу дії, міри і ступеня, причини, мети, умови, допусту.
| Вид | Ознака | Приклад |
|---|---|---|
| Узгоджене | збігається з означуваним словом у роді, числі, відмінку | яскраве сонце, мій друг, перший урок |
| Неузгоджене | не змінюється разом з означуваним словом | дім з червоної цегли, його брат, хлопець років десяти, прагнення знати |
| Прикладка | іменник, що називає ту саму особу чи предмет іншим іменем | місто-герой, поет Шевченко, пан Іван |
Означення стоїть при іменнику або займеннику-іменнику.
Додаток називає предмет, на який спрямована дія або який з нею повʼязаний.
Додаток виражається іменником, займенником, числівником, інфінітивом («Попросив допомогти»).
Порада. Додаток залежить від дієслова, прикметника чи іменника і відповідає на питання непрямих відмінків. Підмет — це завжди називний відмінок.
| Вид | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Місця | де? куди? звідки? | Ми живемо в Києві. |
| Часу | коли? як довго? | Прийшов увечері. |
| Способу дії | як? яким чином? | Говорить тихо. |
| Міри і ступеня | як сильно? наскільки? | Дуже втомився. |
| Причини | чому? через що? | Мовчав через образу. |
| Мети | навіщо? з якою метою? | Прийшов допомогти. |
| Умови | за якої умови? | Якби не дощ, пішли б. |
| Допусту | незважаючи на що? | Попри холод, вийшли надвір. |
Обставина виражається прислівником, іменником з прийменником, дієприслівником чи дієприслівниковим зворотом («читаючи вголос»), інфінітивом («пішов навчатися»), порівняльним зворотом («світив як ліхтар»).
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Укажи речення, у якому є неузгоджене означення.
А) Високі дерева шуміли.
Б) Дім із цегли стояв край села.
В) Усміхнений хлопець пішов.
Г) Моя сестра співає.
Розвʼязання. У А, В, Г означення (високі, усміхнений, моя) узгоджені з іменниками. У Б «з цегли» не змінюється разом з іменником «дім» і відповідає на питання «який?» — це неузгоджене означення.
Відповідь: Б.
Визнач, яким членом речення є слово «учителеві» у реченні «Я подякував учителеві за допомогу».
А) підмет
Б) означення
В) додаток
Г) обставина
Розвʼязання. Слово «учителеві» відповідає на питання «кому?» (давальний відмінок) і залежить від дієслова «подякував». Це додаток.
Відповідь: В.
Установіть відповідність між обставиною та її видом.
А) способу дії
Б) мети
В) часу
Розвʼязання. «Щоб не запізнитися» — навіщо? (мета). «Шепотом» — як? (спосіб дії). «Цілий день» — як довго? (час).
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В.
Прикладку (місто-герой) плутають з однорідним членом.
Вважають усе, що в знахідному відмінку, додатком, і забувають про обставини («чекати годину» — обставина часу).
Плутають додаток з обставиною при іменнику з прийменником.
Не відрізняють «його, її» (неузгоджене означення) від «мій, наш» (узгоджене).
Забувають, що додаток при запереченні може стояти в родовому: «не маю часу».
| Член | Питання | Приклад |
|---|---|---|
| Означення | який? чий? котрий? скільки? | цікава книжка |
| Додаток | кого? чого? кому? чому? | читати книжку |
| Обставина | де? коли? як? чому? навіщо? | говорить тихо |
| Прикладка | вид означення | місто-герой |