історичний роман-хроніка. Вийшов друком 1857 року в Петербурзі; пізніше автор переробив текст.
1663 рік, доба Руїни. Гетьманщина розколота. На Лівобережжі боротьба за булаву між Яким Сомком (наказний гетьман) та Іваном Брюховецьким (кошовий отаман). Рішення має ухвалити «чорна рада» у Ніжині.
|
| Яким Сомко | наказний гетьман, розумний політик, захисник державності |
| Іван Брюховецький | демагог, обіцяє простим козакам зрівняльні права |
| Шрам (Мефодій Шраменко) | полковник, патріот, прагне єдності |
| Петро Шраменко | син Шрама, закоханий у Лесю, доньку Череваня |
| Кирило Тур | вірний козак, друг Петра |
| Черевань | заможний козак, батько Лесі |
| Леся | дочка Череваня, кохана Петра |
Автор шукає причини української трагедії у розбраті старшини й чвари, у слабкості єдності. Роман показує, що народ, уражений популізмом, може обрати не того ватажка. Закінчується твір драматично: рада обирає Брюховецького, Сомка страчено.
Романтична стилістика, поєднання історичної правди й вигадки, багато фольклорних описів. Ідеалізовані образи Шрама й Кирила Тура. Є мандрівний «божий чоловік», який пов’язує окремі сюжетні лінії.
Рада відбулася 1663 року, а не за часів Хмельницького. «Чорна рада» — це збори рядового козацтва, на відміну від «старшинської ради».