Типи речень за метою висловлювання, емоційним забарвленням, будовою та наявністю другорядних членів, з прикладами завдань НМТ.
За метою висловлювання речення бувають розповідні, питальні та спонукальні.
За емоційним забарвленням — окличні й неокличні.
За будовою — прості (одна граматична основа) і складні (дві й більше).
Просте речення буває двоскладним або односкладним, поширеним або непоширеним, повним або неповним, ускладненим або неускладненим.
За наявністю заперечення — ствердні та заперечні.
| Тип | Що виражає | Приклад |
|---|---|---|
| Розповідне | повідомляє про факт | Настала весна. |
| Питальне | містить запитання | Коли ти приїдеш? |
| Спонукальне | наказ, прохання, пораду, заклик | Допоможи мені, будь ласка. |
Питальні речення поділяють на власне питальні (чекають відповіді), питально-спонукальні та риторичні, що містять твердження у формі питання: «Хто не любить рідного краю?» — відповіді не потребує. Питальні конструкції зазвичай мають питальні слова (хто, що, де, коли) або частки (чи, невже, хіба).
Спонукальні речення мають дієслово наказового способу («Йди»), форми з «нехай», «хай», «давай», а також інфінітив («Мовчати!»).
Окличні речення вимовляють із підвищеною емоційністю, на письмі вони закінчуються знаком оклику: «Яка гарна осінь!» Неокличні вимовляють спокійно. Будь-який із трьох типів за метою може бути окличним: розповідне («Ми перемогли!»), питальне («Невже це правда?!»), спонукальне («Тихо!»).
Увага. Окличне речення не завжди спонукальне. Спонукальність визначаємо за змістом (наказ, прохання), а не за знаком оклику.
Складні речення діляться на сполучникові (складносурядні, складнопідрядні) та безсполучникові.
Двоскладні й односкладні. У двоскладному є підмет і присудок, в односкладному — тільки один головний член: «Світає» (присудок), «Ніч» (підмет).
Поширені й непоширені. Поширене має другорядні члени («Яскраве сонце світить над полем»), непоширене — лише головні («Сонце світить»).
Повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні члени, у неповному один чи кілька пропущено, але їх легко відновити з контексту: «Ти ідеш до школи, а я — до бібліотеки» (пропущено присудок «іду»).
Ускладнені й неускладнені. Ускладненими є речення з однорідними членами, звертанням, вставними словами, відокремленими членами: «Друже, ти мабуть знаєш, що я правий» — ускладнене.
Заперечні речення містять заперечні частки або слова («не», «ні», «ніхто»): «Ніхто не прийшов». Ствердні такого заперечення не мають: «Усі прийшли».
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Укажи речення, яке є спонукальним і окличним.
А) Яка чудова погода!
Б) Не запізнюйся на урок!
В) Чи прийде він сьогодні?
Г) Пройшла година.
Розвʼязання. У А виражено емоцію, але нічого не наказано — це розповідне окличне. У Б містить наказ «не запізнюйся» та знак оклику, отже, спонукальне окличне. В — питальне, Г — розповідне неокличне.
Відповідь: Б.
Яке речення є простим односкладним, поширеним і неускладненим?
А) Ніч.
Б) Світає над містом.
В) Учні вчаться, а вчителі навчають.
Г) Друже, не сумуй!
Розвʼязання. А — односкладне непоширене. В — складне. Г — ускладнене звертанням. У Б є один головний член (присудок «світає») і другорядна обставина «над містом» — тож речення поширене односкладне неускладнене.
Відповідь: Б.
Скільки граматичних основ у реченні «Коли настала зима, ми пішли до лісу кататися на лижах»?
Розвʼязання. Перша основа — «настала зима», друга — «ми пішли». Слово «кататися» — інфінітив мети, обставина, а не окрема основа.
Відповідь: дві основи (складне речення).
Вважають кожне речення зі знаком оклику спонукальним.
Плутають неповне речення з односкладним: у неповному пропущений член можна відновити, в односкладному його немає.
Складне речення сприймають за просте з однорідними присудками, коли підмет один («Він прийшов і сів» — просте).
Не відрізняють заперечні та питальні речення («Чи не знаєш ти?» — питальне ствердне за змістом).
Забувають, що риторичне питання, хоч не потребує відповіді, залишається питальним реченням.
| Критерій | Типи |
|---|---|
| Мета | розповідні, питальні, спонукальні |
| Емоційність | окличні, неокличні |
| Будова | прості, складні |
| Склад основи | двоскладні, односкладні |
| Другорядні члени | поширені, непоширені |
| Пропущені члени | повні, неповні |
| Ускладнення | ускладнені, неускладнені |
| Заперечення | ствердні, заперечні |