Дмитро Павличко: життя і творчість, «Два кольори», «Коли помер кобзар», сонети та перекладацька діяльність для НМТ.
Дмитро Павличко (1929–2023) — поет, перекладач, літературознавець, громадський діяч з Прикарпаття.
Відомий любовною, патріотичною й філософською лірикою; майстер сонета.
Найвідоміші вірші: «Два кольори», «Коли помер кобзар», «Ти знаєш, що ти — людина?», «Задивляюсь у твої зіниці».
Збірки: «Любов і ненависть» (1953), «Бистрина» (1959), «Правда кличе!» (1958), «Гранослов» (1968), «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974).
Перекладав Данте, Петрарку, Шекспіра, Міцкевича, Бернса та інших.
Народився 28 вересня 1929 року в с. Стопчатів на Івано-Франківщині (Гуцульщина). Навчався у Львівському університеті, де згодом викладав. Був редактором журналу «Всесвіт», у 1990-х роках — послом України в Польщі. Помер 29 січня 2023 року.
Павличко розпочинав творчий шлях у час, коли ідеологія тиснула на літературу, але з часом став одним із найсильніших голосів національної поезії: писав про рідну землю, мову, пам'ять, любов.
Павличко пише чіткою, образною мовою з народнопісенними мотивами, афористичністю й символікою кольору. Любов у його віршах поєднана з вірністю рідній землі. У сонетах стежить за канонічною формою: два катрени та два терцети.
Порада. Якщо в тексті кольори як символи любові й суму — це «Два кольори».
Любовна поезія Павличка поєднує щирість з філософським осмисленням почуття. Кохання в його віршах — і радість, і випробування; часто воно сплітається з образом рідної землі, а жінка постає як берегиня й муза. Народнопісенна традиція (повтори, паралелізм, символіка кольорів і квітів) допомагає передати почуття просто й глибоко.
Поет пише про мову, історичну памʼять, гідність людини. У часи заборон він не відмовлявся від національних тем, використовуючи алегорії й підтекст. Це особливо добре видно в збірці «Правда кличе!» й пізніших творах, де заклик до відповідальності звучить відкрито.
Павличко переклав українською сонети Шекспіра, твори Данте, Петрарки, Міцкевича, Бернса, Ґете. Переклади збагатили українську літературу та допомогли виробити високу сонетну культуру. Власні сонети поета відомі музичністю та точністю образів.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Який вірш Павличка покладено на музику Олександра Білаша?
А «Ти знаєш, що ти — людина?» Б «Два кольори» В «Коли помер кобзар» Г «Правда кличе!»
Розвʼязання. Пісню «Два кольори» створено на слова Павличка й музику Білаша.
Відповідь: Б.
Що символізують у вірші «Два кольори» червоний і чорний?
А війну й мир Б любов і журбу В молодість і старість Г землю й небо
Розвʼязання. У тексті прямо сказано: червоне — любов, чорне — журба.
Відповідь: Б.
Установи відповідність.
1 «Коли помер кобзар» 2 «Сонети подільської осені» 3 «Два кольори»
А сонетний цикл Б вірш про кобзаря й памʼять про нього В пісня про любов і журбу
Розвʼязання. 1 — Б; 2 — А; 3 — В.
Відповідь: 1Б, 2А, 3В.
Яка структура класичного сонета, яку використовував Павличко?
А 4+4+3+3 Б 6+8 В 5+5+4 Г 3+3+3+5
Розвʼязання. Класичний сонет — 14 рядків: два катрени (4+4) і два терцети (3+3).
Відповідь: А.
Помилково приписують «Два кольори» Малишкові чи Білашеві: музику створив Білаш, слова написав Павличко.
Плутають Павличка з іншими поетами-шістдесятниками, хоча він старший за Симоненка й Костенко.
Забувають, що Павличко — також видатний перекладач.
Називають сонет чотирнадцятьма однаковими рядками: класична схема 4+4+3+3.
| Факт | Відповідь |
|---|---|
| Роки життя | 1929–2023 |
| Рідний край | Гуцульщина, Прикарпаття |
| Знаний вірш-пісня | «Два кольори» (музика О. Білаша) |
| Жанр, який любив | сонет |
| Переклади | Данте, Шекспір, Петрарка, Міцкевич |