Олександр Довженко

Олександр Петрович Довженко народився 1894 року в селі В'юнище, нині частина Сосниці на Чернігівщині, у великій селянській родині. З чотирнадцяти дітей вижили лише двоє. Навчався в Глухівському вчительському інституті, працював учителем, потім у дипломатичній службі й на художніх посадах, нарешті, прийшов у кіно. Створив фільми «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930), «Щорс» (1939). Під час війни написав кіноповість «Україна в огні» (1943), яку засудив Сталін; Довженко був змушений жити в Москві й не повернувся в Україну. Помер 1956 року.

Кіноповість — літературний твір, що поєднує ознаки прози й кіносценарію, зі зримими образами, монтажем, поетичністю. «Зачарована Десна» — ліро-епічний, автобіографічний твір. Розповідь ведеться від імені дорослого автора, який згадує дитинство.

Тема: дитинство майбутнього митця, формування його світогляду серед природи й родини.

Ідея: краса рідного краю й мудрість народу виховують людину; любов до родини, до праці й до природи — основа життя.

Персонажі:

Окремі яскраві епізоди: ловля риби, купання у Десні, косовиця, розмови з дідом, смерть діда Семена, історії про чудернацьких односельців.

• Поєднання ліризму й гумору.
• Мальовничі, зримі пейзажі: Десна — символ рідної землі й пам'яті.
• Народнорозмовна мова, діалоги, порівняння, метафори.
• Кінематографічність: швидка зміна картин, монтаж епізодів, «зорові» образи.
• Відчуття зачарованості світом очима дитини.

Кіноповісті «Україна в огні», «Повість полум'яних літ», оповідання «Мати», «Щоденник» — суб'єктивне й чесне свідчення про епоху. «Україна в огні» присвячена трагедії війни.