Максим Рильський: біографія, неокласицизм, вірші «Молюсь і вірю», «Яблука доспіли», «Мова», сонети й перекладацька діяльність, завдання формату НМТ.
Максим Рильський (1895–1964) — поет, перекладач, академік, один із неокласиків.
Неокласики орієнтувалися на античність, високу культуру форми, ясність і гармонію.
Улюблена форма Рильського — сонет; його поезія пейзажна, філософська, патріотична.
Вірші програми: «Молюсь і вірю», «Яблука доспіли, яблука червоні», «Мова» (відомий за початком «Як парость виноградної лози»).
Рильський — видатний перекладач (Міцкевич, Пушкін, Мольєр, Шекспір та інші).
Максим Тадейович Рильський народився 1895 року в Києві в родині відомого етнографа й громадського діяча Тадея Рильського. Рано почав писати, перша збірка «На білих островах» вийшла 1910 року, коли йому було 15. Вчився в Київському університеті. Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років зазнав переслідувань, але уник репресій. Був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії, академіком. Помер у Києві 1964 року.
У 1920-х роках у Києві гуртувалися поети й критики: Микола Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Освальд Бургардт (Юрій Клен). Їх називають «київськими неокласиками». Їхні принципи:
«Молюсь і вірю». Вірш виражає захоплення красою світу й життя: ліричний герой «молиться» не Богові, а прекрасному, у якому бачить сенс існування. Важливий настрій благоговіння перед красою, праці й природи.
«Яблука доспіли, яблука червоні». Образ осені, плодів, достатку; пейзаж стає символом праці й плодоносної зрілості, гармонії людини з природою. Вишукана звукова організація, живописні деталі.
«Мова». Вірш-настанова: мову треба берегти й «плекати», як парость виноградної лози. Рильський порівнює мову з живою рослиною, що потребує догляду, очищення від бур'янів, любові. Важливий мотив: відповідальність кожного за рідне слово. Вірш має вигляд поради, звернення до читачів, що створює піднесений, повчальний тон.
Рильський — майстер сонета (чотирнадцять рядків: два катрени й два терцети). У сонетах переважають пейзаж, філософія, роздуми про мистецтво. Класична рима й чітка композиція вирізняють їх із загального потоку.
Рильський переклав українською твори Адама Міцкевича («Пан Тадеуш»), Олександра Пушкіна, Мольєра, Шекспіра, Гюго. Був видатним теоретиком перекладу. Його переклади вважаються взірцем.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
До якого літературного угруповання належав Максим Рильський у 1920-х роках?
А) футуристи Б) неокласики В) ВАПЛІТЕ Г) «Молода муза»
Розвʼязання. Рильський разом із Миколою Зеровим та іншими утворював групу київських неокласиків. ВАПЛІТЕ очолював Хвильовий, «Молода муза» — галицька група початку століття.
Відповідь: Б.
Яка основна тема вірша Максима Рильського «Мова»?
А) любов до рідної природи Б) заклик плекати й берегти рідну мову В) оплакування поразки Г) кохання до жінки
Розвʼязання. Образ парость виноградної лози вживається як порівняння: мову, як рослину, треба доглядати. Отже, тема — мовна відповідальність.
Відповідь: Б.
Скільки рядків має сонет, до якого часто звертався Рильський?
А) 8 Б) 12 В) 14 Г) 16
Розвʼязання. Класичний сонет має 14 рядків: два чотиривірші (катрени) й два тривірші (терцети).
Відповідь: В.
Плутають неокласиків із символістами. Неокласики — про гармонію й античну форму, символісти — про багатозначну образність.
Кажуть, що вірш «Мова» має автором Тичину або Сосюру. Автор — Рильський.
Вважають, що Рильський лише поет. Він також перекладач, учений, громадський діяч.
Помиляються з кількістю рядків сонета (14, а не 12).
Плутають рік дебюту: перша збірка 1910, а не 1920.
| Факт | Дані |
|---|---|
| Роки життя | 1895–1964 |
| Народився | у Києві |
| Група | київські неокласики |
| Перша збірка | «На білих островах» (1910) |
| Улюблена форма | сонет (14 рядків) |
| «Мова» | заклик плекати рідне слово |
| Перекладав | Міцкевича, Мольєра, Пушкіна та інших |