Драматург Іван Карпенко-Карий: «Мартин Боруля», «Хазяїн», «Сто тисяч», жанрові особливості, персонажі й завдання у форматі НМТ.
Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич, 1845–1907) — драматург, актор, режисер, театральний діяч.
Брат Миколи Садовського й Панаса Саксаганського, один із засновників українського професійного театру корифеїв.
Найвідоміші твори: «Мартин Боруля», «Хазяїн», «Сто тисяч».
Основний жанр — соціально-психологічна комедія, у якій висміюються жадібність і чванство.
Народився на Херсонщині, помер у Берліні, куди їздив лікуватися.
Іван Тобілевич народився 1845 року в селі Арсенівка поблизу Єлисаветграда (нині Кропивницький). Працював писарем, потім у Єлисаветграді став активним учасником театрального життя. Разом із братами й Марком Кропивницьким створив професійну українську трупу. Псевдонім «Карпенко-Карий» утворився з імені персонажа та першого слова «карий» (колір очей). Написав понад десяток п’єс, найважливіші з яких з’явилися у 1880–1900-ті роки. Помер 1907 року.
Драматург працював у жанрах побутової драми, соціально-психологічної комедії та трагікомедії. Основні риси: гострий конфлікт, яскраві типажі, сатира на гроші й соціальне чванство, життєві мовні характеристики героїв.
Жанр: комедія в чотирьох діях.
Сюжет. Заможний селянин Мартин Боруля мріє здобути дворянство й тим піднятися над односельцями. Заради цього він витрачає гроші на судові тяжби, витрачає сімейний добробут, відмовляється віддати дочку Марисю за коханого, бо той «неблагородний». Врешті з’ясовується, що Мартин не має права на дворянство. Комедія закінчується тим, що герой втрачає все, окрім родини.
Ідея. Висміяно чванство, жагу до пустого чину, показано, як гонитва за чином руйнує життя.
Жанр: соціально-психологічна комедія.
Головний герой — Терентій Пузир, заможний землевласник, хазяїн-накопичувач, що вважає своє багатство найвищою цінністю. Він жадібний, готовий викручуватися, обманювати найманих робітників, підпалити власне майно заради страхівки. Сюжетна лінія з Золотницьким показує зіткнення нового типу ділка зі старими звичками.
Ідея. Критика приватновласницької психології: гроші спотворюють людину і родинні зв’язки.
Жанр: комедія.
Сюжет. Багатий хутірник Герасим Калитка прагне купити землю й для цього шукає «сто тисяч». Для нього гроші важливіші за людські почуття, а головним об’єктом комедійного сміху стає його марнославство й схильність до афер. Через безліч випадкових обставин шахрайство розкривається.
Ідея. Показано владу грошей, яка розбещує як багатих, так і бідних.
Порада. Імена Борулі, Пузиря й Калитки закріпилися як символи відповідно чванства, скупості й хижацтва. Це найлегший спосіб не сплутати п’єси.
Карпенко-Карий входив до так званого театру корифеїв — професійної української трупи, створеної Марком Кропивницьким. Туди входили Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський та інші. Український театр тоді переживав заборони царської влади (Емський указ 1876 року обмежував українську мову на сцені), тому кожна вистава була виявом національної гідності.
Окрім згаданих творів, Карпенко-Карий написав драми «Бурлака», «Наймичка», «Безталанна», «Розумний та дурень», «Сава Чалий» (історична драма) та інші. Основна тема творів — соціальні відносини й моральний вибір людини, а типи героїв виписані так, що їхні імена стали загальними поняттями. Для драматурга характерна єдність конфлікту, виразна мова й композиційна чіткість.
Герої мають індивідуальне мовлення. Мартин Боруля то говорить грубо й по-селянськи, то намагається удавати вчену мову, чим викликає сміх. Пузир і Калитка вживають слова, що розкривають їхню скупість і хитрість. Автор ще вдається до авторських ремарок, які допомагають створити образ.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Яку п’єсу написав Карпенко-Карий?
А «Наталка Полтавка»
Б «Мартин Боруля»
В «Лісова пісня»
Г «Украдене щастя»
Розвʼязання. «Наталка Полтавка» належить Котляревському, «Лісова пісня» — Лесі Українці, «Украдене щастя» — Франку. Карпенку-Карому належить «Мартин Боруля».
Відповідь: Б.
Установи відповідність між твором і головним героєм.
1 «Мартин Боруля»
2 «Хазяїн»
3 «Сто тисяч»
А Герасим Калитка
Б Мартин Боруля
В Терентій Пузир
Розвʼязання. У першій п’єсі герой зі свого прізвища (Б). У «Хазяїні» — Терентій Пузир (В). У «Ста тисячах» — Калитка (А).
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А.
Яку мрію прагнув здійснити Мартин Боруля?
Розвʼязання. Мартин мріє про дворянський статус. Задля нього він витрачає гроші на судові позови й нехтує щастям дочки.
Відповідь: здобути дворянство.
Яка риса притаманна Терентієві Пузирю, героєві «Хазяїна»?
А щедрість
Б жадібність і прагнення збагатитися за будь-яку ціну
В романтичність
Г байдужість до майна
Розвʼязання. Пузир — хазяїн-накопичувач, який усе підпорядковує вигоді. Саме жадібність визначає його вчинки.
Відповідь: Б.
Приписують «Мартина Борулю» Кропивницькому, який також драматург, але інші твори.
Називають «Хазяїна» драмою без гумору. Це соціально-психологічна комедія з сатиричними елементами.
Плутають Пузиря з Калиткою. Пузир — хазяїн, що накопичує; Калитка — шукач «ста тисяч».
Забувають, що Тобілевич — справжнє прізвище, а Карпенко-Карий — псевдонім.
| Факт | Значення |
|---|---|
| Роки життя | 1845–1907 |
| Справжнє прізвище | Тобілевич |
| «Мартин Боруля» | 1886, комедія, мрія про дворянство |
| «Хазяїн» | 1900, Терентій Пузир, влада грошей |
| «Сто тисяч» | 1889, Герасим Калитка |
| Тема | гроші, чванство, жадібність |