урбаністичний (міський) соціально-психологічний інтелектуальний роман.
Герой Степан Радченко приїздить із села до Києва в 1920-ті роки. Він хоче вчитися, але насамперед прагне : здобути становище, гроші, жінок, вплив. Спочатку живе в бідності й працює на різних роботах. Поступово заводить знайомства з інтелігенцією, поетами, людьми мистецтва, спрямовує свої зусилля на кар'єру в літературі й журналістиці. Через зв'язки з жінками (дружина Рита, Зоська) і друзями (поет Світозарів) він проходить шлях від наївного селянина до холодного, розрахункового гравця. Стосунки з рідним селом слабшають, дружба і кохання підпорядковуються користі.
Урбанізація, формування людини «нового міського типу», стосунки індивіда й суспільства.
Роман показує, що місто може як піднести людину, так і зруйнувати моральні основи, якщо ціллю стає лише власний успіх. Автор не виносить однозначного вироку, але підкреслює втрату душевної цілісності та живих зв'язків.
— центральний образ: розумний, енергійний, цілеспрямований, але егоїстичний, готовий використовувати інших. Образ «героя-аморалізатора» перегукується з героями європейського роману XIX століття (наприклад, з бальзаківськими).