Розряди сполучників за будовою, значенням і вживанням, правопис складних сполучників і розділові знаки перед ними.
Сполучник — службова частина мови, що поєднує однорідні члени речення або частини складного речення. Він не змінюється і не є членом речення.
За будовою сполучники бувають прості (і, а, але, що), складні (щоб, тому, зате, проте) і складені (тому що, для того щоб, після того як).
За синтаксичною роллю вони діляться на сурядні (єднальні, протиставні, розділові) і підрядні (часу, причини, мети, умови, допусту, наслідку, порівняння, порівняльні, зʼясувальні).
На НМТ перевіряють правопис (зате — за те, щоб — що б, також — так само) та розділові знаки перед сполучниками.
Поєднують рівноправні слова або речення.
| Вид | Сполучники | Приклад |
|---|---|---|
| Єднальні | і (й), та (= і), також, теж, і…і, ні…ні | Ні сніг, ні дощ не завадили нам. |
| Протиставні | а, але, проте, зате, однак, та (= але), же | Він мовчав, але думав. |
| Розділові | або, чи, або…або, чи…чи, то…то, не то…не то | То сонце світило, то йшов дощ. |
Зʼєднують підрядну частину з головною.
| Вид | Сполучники |
|---|---|
| Часу | коли, як, відколи, доки, поки, щойно, після того як, перш ніж, як тільки |
| Причини | бо, тому що, через те що, оскільки, адже |
| Мети | щоб (аби), для того щоб, з тим щоб |
| Умови | якщо, коли, якби, як, раз, коли б |
| Допусту | хоч, хоча, незважаючи на те що, дарма що |
| Наслідку | так що |
| Порівняння | як, мов, немов, наче, неначе, ніби, що |
| Зʼясувальні | що, щоб, ніби, чи, мов |
Написання залежить від того, чи це сполучник, чи поєднання різних слів:
| Сполучник (разом) | Поєднання слів (окремо) |
|---|---|
| зате (= але): Мало читав, зате багато бачив | за те (прийменник + займенник): Дякую за те, що допоміг |
| проте (= але): Дощ, проте ми пішли | про те: Розкажи про те, що бачив |
| щоб: Я прийшов, щоб допомогти | що б: Що б ти зробив? |
| якби: Якби я знав! | як би: Як би це зробити? |
| також, теж (= і) | так само, так же |
| притому: Він розумний, притому добрий | при цьому, при тому, що |
Складені сполучники пишемо окремо: тому що, через те що, для того щоб, після того як. Якщо слово «тому» чи «через те» є вказівним словом у головній частині і на нього падає логічний наголос, кома ставиться перед «що»: «Він запізнився саме тому, що проспав».
Увага. Коли сполучник «і» поєднує частини складносурядного речення з різними підметами, кому ставимо: Настав вечір, і стихло все навколо.
Не плутай сполучники із сполучними словами. Сполучник лише поєднує частини речення і не є членом речення: «Я знаю, що ти прийдеш». Сполучне слово (який, хто, де, куди, чому, коли) одночасно є членом підрядної частини: «Я знаю, коли ти прийдеш» (коли — обставина часу). Слово «що» може бути і сполучником, і займенником: «Дім, що стоїть на горі» (що — підмет, отже, сполучне слово).
Складений сполучник не розриваємо комою всередині, якщо немає вказівного слова: «Він не прийшов, тому що захворів», але «Він не прийшов саме тому, що захворів». Складений сполучник «для того щоб» теж пишемо без коми всередині: «Ми вийшли раніше, для того щоб не запізнитися».
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Визнач, у якому реченні слово «зате» треба писати разом.
А) Дякую ... те, що допомогли.
Б) Він невисокий, ... дуже спритний.
В) Я ... те й прийшов, щоб поговорити.
Розвʼязання. У Б слово «зате» можна замінити на «але», тож це сполучник, пишемо разом. У А і В «те» — займенник, а «за» — прийменник, пишемо окремо.
Відповідь: Б.
Установіть відповідність між сполучником і його видом.
А) розділовий
Б) протиставний
В) підрядний мети
Розвʼязання. «Однак» — протиставний сурядний (= але), «або» — розділовий сурядний, «щоб» — підрядний сполучник мети.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В.
У якому реченні кома перед «і» непотрібна?
А) Світило сонце ... і співали птахи.
Б) Ми читали ... і обговорювали книжку.
В) Хлопець засміявся ... і дівчина усміхнулась.
Розвʼязання. Це речення Б, бо воно просте з однорідними присудками при одному підметі «ми» (читали, обговорювали), кома перед одиничним «і» не потрібна. У А і В дві граматичні основи з різними підметами, тому кома перед «і» є.
Відповідь: Б.
Пишуть «щоб» і «що б» без перевірки: «що б» можна замінити на «що», і зʼявляється частка «б».
Плутають «зате» і «за те», «проте» і «про те».
Ставлять кому перед одиничним «і» між однорідними членами.
Не ставлять кому перед «а», «але», «проте», коли вони поєднують частини речення.
Забувають, що перед підрядним сполучником кома ставиться навіть у кінці складного речення.
| Що | Правило |
|---|---|
| Сурядні | єднальні, протиставні, розділові |
| Підрядні | часу, причини, мети, умови, допусту, наслідку, порівняння, зʼясувальні |
| Разом | зате, проте, щоб, якби, також, теж |
| Окремо | тому що, через те що, для того щоб, після того як |
| Кома завжди | перед а, але, проте, зате, однак і перед підрядним сполучником |
| Кома не потрібна | перед одиничним і, й, та, або, чи між однорідними членами |