Коли пишемо мʼякий знак: після д, т, з, с, ц, л, н, перед о, у суфіксах -еньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-, і коли його не пишемо.
Мʼякий знак позначає мʼякість попереднього приголосного: кінь, сіль, мідь.
Пишемо його після д, т, з, с, ц, л, н, а ніколи не пишемо після шиплячих (ж, ч, ш, щ) і після р у кінці слова.
Обовʼязково пишемо ь у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-: гарненький, сільський, козацький, празький.
Перед о після мʼяких приголосних теж пишемо ь: дзьоб, льон, сьомий.
Після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова пишемо ь: мідь, кінь, сіль, тінь, кінець, борець, шість.
Після ж, ч, ш, щ мʼякий знак не пишемо: ніж, піч, плащ, дощ, ніч. Після р у кінці слова теж не пишемо: цар, комар, секретар, ліхтар.
| Суфікс | Приклади |
|---|---|
| -еньк-, -оньк- | гарненький, тихенький, дружненький, тоненький |
| -есеньк-, -ісіньк- | малесенький, чистісінький |
| -ськ- | людський, сільський, кінський, студентський |
| -цьк- | козацький, ткацький, німецький |
| -зьк- | празький, паризький |
У цих суфіксах мʼякий знак є завжди, тому його не треба «перевіряти».
У формах наказового способу мʼякий знак пишемо після д, т, з, с, л, н: сядь, стань, глянь, зустрінь.
Порада. Хочеш перевірити, чи пишемо ь у кінці слова? Спробуй поставити слово у форму, де після приголосного йде і чи е: кінь — коня, сіль — солі. Якщо приголосний мʼякий, мʼякий знак потрібен.
Мʼякий знак не є звуком, він лише показує, що попередній приголосний мʼякий. Тому перевіряй вимову: тінь звучить [т'ін'], сіль звучить [с'іл'], а в слові ніч мʼякий знак не пишемо, бо після шиплячих його не ставимо.
Мʼякий знак пишемо в закінченні -ться (вчиться, дивиться), у частці -сь (дивлюсь) та у формах наказового способу: встань, глянь, сядь. Після шиплячих у дієсловах мʼякого знака немає: пишеш, береш, вчиш, вчишся.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Позначте рядок, у якому всі слова написано правильно.
Розвʼязання. У рядку Б слово малесенкий пишемо малесенький. У В слово різба пишемо різьба. У Г слово нічь пишемо ніч (після шиплячого мʼякого знака немає). У рядку А: гарненький (-еньк-), їдальня, шість, кількість ✓.
Відповідь: А.
Установіть відповідність між словом та причиною написання ь.
А кінець слова після мʼякого
Б перед о
В суфікс -есеньк-
Г суфікс -ськ-
Д після р
Розвʼязання. Кінь закінчується на мʼякий н. У дзьоб мʼякий знак стоїть перед о. У малесенький суфікс -есеньк-. У сільський суфікс -ськ-. Варіант Д зайвий.
Відповідь: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г.
Скільки слів без мʼякого знака серед: ніч, мідь, цар, ніж, сіль, дощ?
Розвʼязання. Без мʼякого знака: ніч (шиплячий), цар (р), ніж, дощ. З мʼяким знаком: мідь, сіль.
Відповідь: 4.
Пишуть ь після шиплячих: нічь, мишь.
Пишуть ь після р у кінці слова: царь, секретарь.
Пропускають ь у суфіксах: гарненкий, людскі, козацкий.
Забувають ь перед о: сегодні, дзоб.
| Ситуація | Мʼякий знак | Приклади |
|---|---|---|
| кінець слова після д, т, з, с, ц, л, н | пишемо | кінь, мідь, сіль |
| після ж, ч, ш, щ | не пишемо | ніж, піч, дощ |
| після р у кінці слова | не пишемо | цар, комар |
| перед о після мʼяких | пишемо | дзьоб, льон, сьомий |
| -еньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк- | пишемо | гарненький, сільський, козацький |