Михайло Коцюбинський

Коцюбинський народився 1864 р. у Вінниці в родині дрібного урядовця. Навчався в Шаргородській духовній школі, пізніше працював у Вінницькій губернії, займався боротьбою з філоксерою (шкідником винограду), у зв’язку з цим бував у Бессарабії та Криму. З 1898 р. жив у Чернігові, де працював у губернському земстві. Подорожував Італією (Капрі), на Капрі зустрічався з Максимом Горьким. 1911 р. відвідав Гуцульщину, і ця поїздка дала матеріал для повісті «Тіні забутих предків». Помер 1913 р. у Чернігові, там розташований його будинок-музей.

Коцюбинського називають імпресіоністом: імпресіонізм (фр. impression — враження) передає миттєве враження, настрій, а не послідовний сюжет. У текстах багато кольору, звуку, запахів, деталей природи. Паралельно в його творчості є реалізм і риси неоромантизму.

• Жанр: імпресіоністична лірико-психологічна новела (назва з італійської означає «проміжна частина, перерва»).
• Тема: відпочинок стомленого міською суєтою письменника серед природи; його духовне оновлення.
• Головний герой: письменник (автобіографічний образ), що приїхав у село відпочити від нервової напруги й міської метушні.
• Ідея: природа й праця на землі лікують душу; справжня краса — у єднанні людини зі світом.
• Особливості: немає чіткої фабули, текст складається з окремих епізодів-вражень, природа зображена барвисто, з багатьма звуками й кольорами. Важлива роль праці селян і зустрічі героя з людьми, які живуть у ладі зі землею.

• Жанр: ліро-епічна повість (її часто називають гуцульською). Поєднує реалізм, неоромантику, міфологію.
• Місце дії: Карпати, Гуцульщина, села на Черемоші.
• Головні герої: Іван Палійчук і Марічка Гутенюк, з ворогуючих родів. Є також Палагна, дружина Івана, та мольфар Юра.
• Сюжет: Іван і Марічка закохані одне в одного попри ворожнечу родів. Марічка гине, зірвавшись у річку. Іван тужить, потім одружується з Палагною, але не знаходить щастя. Помирає від удару сокири Юри, а це символічно пов’язує його смерть із темними силами.
• Тема: кохання, зіткнення людини й природи, давні вірування, обряди.
• Ідея: людина невіддільна від природи й роду; кохання сильніше за смерть; забуті предки живуть у традиціях і ритуалах.
• Особливості: багато обрядів (колядки, різдвяні, весільні, поховальні звичаї), фольклор, гуцульські слова й діалектизми, образи міфічних істот (чугайстер, польовий, нявки).

Автобіографічна психологічна новела про сімейну трагедію: смерть дитини, батьківське горе. Тема — біль утрати й безсилля перед смертю, ідея — цінність життя й батьківської любові. Весняний цвіт яблуні контрастує зі смертю, і цей контраст — головний художній прийом.

• Метафори й епітети кольору та звуку. У «Intermezzo» герой ніби «слухає» тишу, а природа показана як живий організм.
• Контраст. У «Цвіті яблуні» світлий весняний цвіт протиставлено горю родини; у «Тінях» життя й смерть, кохання й ворожнеча стоять поруч.
• Символи. Річка Черемош, полонина, ліс, вогонь, трембіта (гуцульський духовий інструмент): це не просто декорації, вони відображають внутрішній світ героя.
• Фольклорна мова. У «Тінях» багато гуцульських слів (ґражда, бербениця, трембіта, полонина). Вони творять колорит і природність мови персонажів.
• Психологізм. Автор показує не лише вчинки, а й думки та відчуття героїв, через деталь, пейзаж, паузу.

Коцюбинського вважають одним із перших українських письменників, які заговорили про європейські модерні напрями. Його проза стала переходом від народницького реалізму до модернізму. «Fata morgana» (мираж) — соціально-психологічний роман про життя села в часи революції 1905 р., де автор показує зіткнення бідності, надій і розчарувань селян, пов’язаних із земельним питанням.

Повісті й оповідання «Дорогою ціною» (1901), «Fata morgana» (роман, 1903–1910), «Persona grata», «Хо». Вони відображають життя українського села та соціальні конфлікти початку XX ст.

Порада. Коли у завданні згадано «імпресіонізм», «настрій, що важливіший за подію» — це майже завжди Коцюбинський або Кобилянська.