Біографія Лесі Українки, її ліричні вірші, драматична поема «Кассандра» та драма-феєрія «Лісова пісня» з образами, ідеями й завданнями формату НМТ.
Леся Українка (справжнє імʼя Лариса Косач, 1871–1913) — поетеса, драматург, перекладачка, представниця українського модернізму й неоромантизму.
Збірки: «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902).
Програмні твори: вірші «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця?», драматична поема «Кассандра», драма-феєрія «Лісова пісня».
Провідні теми: боротьба духу з обставинами, надія всупереч безнадії, воля, обовʼязок митця перед народом.
«Лісова пісня» (1911) — конфлікт вільного, поетичного світу природи й буденного, приземленого життя.
Лариса Косач народилася 25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському (нині Звягель) на Волині. Мати — письменниця Олена Пчілка, дядько — вчений і громадський діяч Михайло Драгоманов. Рано захворіла на туберкульоз кісток, багато років лікувалася в різних країнах, але не припиняла творчої праці. Знала кілька мов, перекладала Гайне, Гомера, Шекспіра. Померла 1 серпня 1913 року в Сурамі (Грузія).
Псевдонім «Леся Українка» вигадала мати. Його вперше вжито в 1885 році під віршем «Конвалія».
«Contra spem spero!» (латиною: «без надії сподіваюсь») — вірш-девіз. Ліричну героїню оточує «сумна» дійсність, проте вона відмовляється коритися розпачу: хоче «крізь сльози сміятись», жити й вірити. Образ саду, який вона «посіє на камені», — символ праці, що здається марною, але має сенс. Ідея: сила духу й воля до життя долають зневіру.
«Слово, чому ти не твердая криця?» — вірш про призначення поетичного слова. Поетеса бажає, щоб слово було зброєю («твердою крицею», тобто сталлю) у боротьбі за волю, щоб воно не «розпливалося» співом, а будило народ. Ключові образи — слово-криця, «ясна зоря», «грозою». Тема — роль митця в житті народу.
Жанр: драматична поема. Сюжет за мотивами давньогрецького міфу: Кассандра, донька троянського царя Пріама, має дар передбачення, але їй ніхто не вірить. Вона бачить загибель Трої, застерігає, та співвітчизники глухі до її слів. Ідея: трагедія пророка, чиє слово не чують, і водночас незламність того, хто не мовчить. Тема близька поетесі: доля митця серед байдужого суспільства.
Жанр: драма-феєрія (феєрія — казкова, фантастична п'єса). За словами авторки, написана на Волині за мотивами народних уявлень, почутих у дитинстві. Дія відбувається серед лісу, на галявині, де зустрічаються люди й міфічні істоти.
Головні персонажі:
| Персонаж | Хто це | Сутність образу |
|---|---|---|
| Мавка | лісова німфа, «лісова» душа | краса, свобода, високе почуття, духовність |
| Лукаш | молодий селянин, музикант | талант, що не витримав буденщини |
| Килина | Лукашева дружина | прагматизм, жага влади над господаркою |
| Мати Лукаша | вдова, господиня | суворий реалізм, повсякденні турботи |
| Дядько Лев | мудрий, добрий, близький до природи | гармонія людини і лісу |
| Лісовик, Водяник, Русалка Польова, Перелесник | міфічні істоти | народні вірування |
| Той, що в скалі сидить | втілення жорсткого, байдужого світу | |
| Куць | чортеня, прибудько | дрібні гріхи, лінощі |
Сюжет у цілому. Мавка закохується в Лукаша, дарує йому силу й натхнення; він грає на сопілці так, що слухає весь ліс. Але Лукаш зраджує Мавку, обирає Килину й побутове життя. Мавка гине (її спалюють чи вона згасає), але перетворюється на дух і ніколи не вмирає: її слова «Ні, я жива! Я буду вічно жить!» — головний акорд твору. Лукаш після втрати втрачає й свою музику: сопілка замовкає, і він лишається самотнім.
Ідея. Вічність і безсмертність духовної краси; зрада власного таланту й високого почуття — моральна загибель; необхідність гармонії між людиною і природою.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Укажи жанр «Лісової пісні» Лесі Українки.
А) трагедія Б) драма-феєрія В) комедія Г) історична драма
Розвʼязання. Авторка сама визначила жанр як драму-феєрію: поєднання реального селянського життя й казкового світу міфічних істот. Трагедією чи історичною драмою твір не є, комедією тим більше.
Відповідь: Б.
Установи відповідність між образом і його сутністю.
1 Мавка 2 Килина 3 Лукаш 4 Кассандра
А) обдарований, але нерішучий митець
Б) втілення духовності й свободи
В) прагматична господиня
Г) пророчиця, якій не вірять
Розвʼязання. Мавка — краса й свобода (Б). Килина — приземлена, практична, господиня (В). Лукаш — талановитий музикант, який не наважився зберегти кохання (А). Кассандра — віщунка з Трої (Г).
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.
Із якого вірша Лесі Українки цей рядок: «Ні, я хочу крізь сльози сміятись»?
А) «Слово, чому ти не твердая криця?» Б) «Contra spem spero!» В) «Хотіла б я піснею стати» Г) «Кассандра»
Розвʼязання. Це вірш про віру й надію всупереч зневірі, його назва латиною означає «без надії сподіваюсь».
Відповідь: Б.
Плутають жанр «Лісової пісні»: це не поема й не трагедія, а драма-феєрія.
Кажуть, що Мавка «просто померла»: у фіналі вона «вічно жива» як дух, тому тема безсмертя краси важлива.
Вважають Лукаша лише негативним героєм: це талант, не витримавши випробування, він зрадив самого себе.
Приписують «Кассандру» до лірики. Це драматична поема.
Плутають справжнє імʼя: Лариса Петрівна Косач, а не «Леся» чи «Олена».
| Твір | Жанр | Головна ідея |
|---|---|---|
| «Contra spem spero!» | лірика, вірш-девіз | надія й воля до життя всупереч розпачу |
| «Слово, чому ти не твердая криця?» | громадянська лірика | слово має бути зброєю у боротьбі |
| «Кассандра» | драматична поема | трагедія пророка, якого не чують |
| «Лісова пісня» | драма-феєрія | вічність духовної краси; гармонія з природою |
Роки: народилася 1871, померла 1913. Мати — Олена Пчілка, дядько — Михайло Драгоманов.