Історія України · тема 28 з 47

Західноукраїнські землі в міжвоєнний період

Галичина й Волинь у складі Польщі, Буковина в Румунії, Закарпаття в Чехословаччині: політика влад, партії, УВО й ОУН, Карпатська Україна.

Головне за хвилину

  1. 1

    Після Першої світової війни західноукраїнські землі розділили між Польщею, Румунією та Чехословаччиною.

  2. 2

    Польща й Румунія проводили асиміляцію; Чехословаччина була найлояльнішою.

  3. 3

    Українці відповідали культурною роботою, парламентською боротьбою (УНДО) і підпіллям (УВО, ОУН).

  4. 4

    У 1938–1939 рр. постала Карпатська Україна.

Теорія

Правовий статус
РегіонДержаваКлючовий документ
Східна Галичина й ВолиньПольщарішення Ради послів Антанти 14 березня 1923; Ризький мир 1921
Північна БуковинаРумуніярішення 1918–1919 рр., Сен-Жерменський договір
ЗакарпаттяЧехословаччинаСен-Жерменський договір 10 вересня 1919
Польща
  • Політика «пацифікації» (1930): розгром українських осередків.
  • Осадництво — надання землі польським військовим колоністам.
  • Обмеження українського шкільництва, закриття Львівського таємного університету (1921–1925).
  • Партії: УНДО (Українське національно-демократичне об'єднання, 1925, Дмитро Левицький), радикали, Сель-Роб.
  • Громадські організації: «Просвіта», «Рідна школа», «Пласт», кооперація («Маслосоюз»).
  • Митрополит Андрей Шептицький захищав права українців.
Радикальний рух
  • УВО — Українська військова організація (1920), командир Євген Коновалець.
  • ОУН — Організація українських націоналістів, створена на конгресі у Відні 1929 р.; голова Коновалець, ідеолог Дмитро Донцов. 1938 р. Коновальця вбито в Роттердамі агентом НКВС (Павло Судоплатов). Після цього ОУН очолив Андрій Мельник. Діяльність ОУН: диверсії, атентати (1934 — міністр Броніслав Перацький, виконавець Григорій Мацейко), керував «крайовою екзекутивою» Степан Бандера.
Буковина

Румунізація: закриття українських шкіл, заборона української мови в держустановах. Українці зберегли «Народний дім» у Чернівцях.

Закарпаття

У складі Чехословаччини краєм називали Підкарпатську Русь. Тут розвивались українська освіта, преса, товариство «Просвіта». Після Мюнхенської угоди 1938 р. надано автономію, прем'єром став Андрій Бродій, потім Августин Волошин. 15 березня 1939 р. Сойм у Хусті проголосив Карпатську Україну; Угорщина окупувала край за кілька днів.

Порада. Найсприятливіші умови для українців були у Чехословаччині, найгірші — в Польщі й Румунії.

Економіка й соціальне становище

Західноукраїнські землі залишалися аграрними й бідними. Польські влади проводили земельну реформу на користь осадників, а українські селяни страждали від малоземелля. У Галичині діяли кооперативи (міжнародно відомий «Маслосоюз»), які були альтернативою польській торгівлі. Безробіття підштовхувало до еміграції, зокрема до Канади й Аргентини. Закарпаття було найбіднішим регіоном Чехословаччини, хоч чеська влада будувала школи й дороги.

Причини й наслідки

Причини радикалізації: розчарування в Антанті, яка віддала Галичину Польщі; тиск на мову, школу й церкву; провал парламентських методів. Наслідки: формування сильного націоналістичного підпілля, яке потім відіграло роль у Другій світовій війні, поляризація українського суспільства, високий рівень самоорганізації через «Просвіту» й кооперацію.

Перевір себе

Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.

Завдання 1

Яка організація була створена 1929 р. у Відні?

А УВО
Б УНДО
В ОУН
Г «Просвіта»

Показати розвʼязання

Розвʼязання. УВО — 1920; УНДО — 1925; «Просвіта» — 1868.

Відповідь: В.

Завдання 2

Установіть відповідність між державою та регіоном.

  1. Польща
  2. Румунія
  3. Чехословаччина

А Закарпаття Б Північна Буковина В Галичина й Волинь

Показати розвʼязання

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А.

Розвʼязання. Це випливає з таблиці правового статусу.

Завдання 3

Яка подія відбулась 15 березня 1939 р.?

А «пацифікація»
Б проголошення Карпатської України в Хусті
В вбивство Коновальця
Г Мюнхенська угода

Показати розвʼязання

Відповідь: Б.

Розвʼязання. «Пацифікація» — 1930; Коновальця вбили 1938; Мюнхен — 1938.

Де найчастіше помиляються

  • Плутають УВО (1920) і ОУН (1929).

  • Вважають, що Карпатська Україна довго існувала. Вона проіснувала кілька днів.

  • Приписують «пацифікацію» Румунії. Це була польська акція.

  • Ототожнюють УНДО й ОУН: перша партія легальна, друга — підпільна.

Шпаргалка

ПодіяДата
УВО1920
Ризький мир1921
Рада послів визнала Польщу14 березня 1923
УНДО1925
ОУН1929
«Пацифікація»1930
Карпатська Україна15 березня 1939