Культура Київської Русі та литовсько-польської доби: писемність, літопис, архітектура, іконопис, освіта, перші друкарні та діячі.
Після хрещення Русі (988 р.) християнство визначило розвиток писемності, архітектури та живопису.
Головні пам'ятки Київської Русі: Софійський собор у Києві, «Повість минулих літ», «Слово про похід Ігорів», «Руська правда».
У литовсько-польську добу руська культура зберігалася в православних містах, братствах і монастирях.
Книгодрукування в Україні почалося пізніше, ніж у Європі: Швайпольт Фіоль видав у Кракові 1491 р. перші кириличні друковані книги.
Фольклор (думи, билини, пісні) був важливою частиною усної творчості.
Кирилична писемність поширилася за Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Школи відкривали при церквах і монастирях. Ярослав Мудрий у Києві заснував бібліотеку при Софійському соборі. Найдавніші книги: Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.), що було переписане для новгородського посадника Остромира, та «Ізборник Святослава» (1073 р.).
Літописання розвинулося в Києво-Печерському монастирі. Монах Нестор уклав «Повість минулих літ» (початок XII ст.), у якій описано походження Русі та перші століття її історії. Наприкінці XII ст. з'явилося «Слово про похід Ігорів» — героїчна поема про невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців (1185 р.). Київський митрополит Іларіон написав «Слово про закон і благодать» (1030–1040-ві рр.), а Володимир Мономах — «Повчання дітям». Серед галицько-волинських літописів: Галицько-Волинський літопис.
| Пам'ятка | Місто | Час | Особливість |
|---|---|---|---|
| Десятинна церква | Київ | кінець X ст. | Перша кам'яна церква Русі |
| Софійський собор | Київ | 1037 р. | Мозаїки та фрески, 13 бань |
| Успенський собор Печерської лаври | Київ | XI ст. | Центр монастирського життя |
| Успенський собор | Володимир (Волинь) | XII ст. | Пам'ятка Волині |
Основні техніки: мозаїка, фреска, ікона. Художня школа Києво-Печерського монастиря прославилася іконописцем Аліпієм. У XIV–XVI ст. розвивався іконопис Галичини й Волині.
Руська (староукраїнська) мова лишалася мовою канцелярії ВКЛ. Українські книжники переписували й перекладали рукописні книги; пізніше, у 1556–1561 рр., з'явилося Пересопницьке Євангеліє — переклад живою українською мовою (на ньому присягають президенти України). Магдебурзьке право (Київ — 1494 р.) давало містам самоврядування. У селах і містах зберігався фольклор. У XV ст. утворилися перші братства. Центрами освіти були Краківський університет, де вчився Юрій Дрогобич (Котермак), автор першої друкованої книги українського автора («Прогностична оцінка поточного 1483 року», Рим, 1483).
Швайпольт Фіоль у Кракові 1491 р. видав «Осьмогласник» і «Часословець». Франциск Скорина в Празі (1517 р.) друкував Біблію білоруською редакцією церковнослов'янської мови.
Увага. Перша друкована книга в Україні (Львів) — «Апостол» Івана Федорова 1574 р. Це вже друга половина XVI ст., а не перша.
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Яка пам'ятка належить до літератури Київської Русі?
А) «Пересопницьке Євангеліє»; Б) «Повість минулих літ»; В) «Осьмогласник»; Г) «Апостол» Івана Федорова.
Розв'язання. «Повість минулих літ» створено на початку XII ст. у Києво-Печерському монастирі. Решта пам'яток — XVI ст.
Відповідь: Б.
Поєднай автора з твором: 1 — Нестор; 2 — Іларіон; 3 — Володимир Мономах; 4 — Швайпольт Фіоль. А — «Повчання дітям»; Б — «Слово про закон і благодать»; В — «Повість минулих літ»; Г — «Осьмогласник».
Розв'язання. Нестор — літописець Києво-Печерського монастиря (В); Іларіон — митрополит, автор слова про закон і благодать (Б); Мономах — «Повчання» (А); Фіоль — кириличні друки Кракова (Г).
Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–А, 4–Г.
Який собор уважають головним символом розквіту культури Русі за Ярослава Мудрого і прикрашено мозаїками та фресками?
А) Десятинна церква; Б) Софійський собор у Києві; В) Успенський собор у Львові; Г) Миколаївський собор.
Розв'язання. Софійський собор закладено 1037 р. за Ярослава Мудрого. Десятинна церква — раніша (кінець X ст.).
Відповідь: Б.
Помилково вважають, що Іван Федоров надрукував першу кирилицею книгу в світі. Раніше це зробив Швайпольт Фіоль (1491 р.).
Плутають Десятинну церкву (Володимир) і Софійський собор (Ярослав).
Приписують «Слово про похід Ігорів» київському князеві. Це Ігор Святославич з Новгорода-Сіверського.
Датують Пересопницьке Євангеліє XV ст.; це 1556–1561 рр., тобто друга половина XVI ст.
| Подія або діяч | Дата або факт |
|---|---|
| Хрещення Русі | 988 р. |
| Десятинна церква | кінець X ст. |
| Софійський собор у Києві | 1037 р. |
| Остромирове Євангеліє | 1056–1057 рр. |
| «Повість минулих літ» | початок XII ст., Нестор |
| «Слово про похід Ігорів» | 1185 р., кінець XII ст. |
| Перші кириличні друки (Фіоль) | 1491 р. |
| Пересопницьке Євангеліє | 1556–1561 рр. |