Козацтво Сагайдачного, Хотинська війна, повстання 1620–1630-х рр., відновлення православної ієрархії, діяльність Петра Могили та Києво-Могилянська колегія.
На початку XVII ст. козацтво стало військовою й політичною силою, а гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний очолив його найкращі походи.
1621 р. козаки вирішальною мірою допомогли Речі Посполитій у Хотинській війні проти Османської імперії.
Повстання 1625–1638 рр. закінчувалися поразкою козаків та обмеженням їхніх прав; після 1638 р. настав «золотий спокій».
Православну ієрархію відновили 1620 р. (Феофан), легалізували 1632 р.; митрополит Петро Могила реформував церкву та освіту.
Польська влада посилювала національно-релігійний і соціальний тиск, що готувало вибух 1648 р.
Петро Конашевич-Сагайдачний був гетьманом близько 1616–1622 рр. Він реформував військо, упорядкував дисципліну й виховував козаків як регулярну силу. Морські походи козаків на чайках: Кафа (1616 р.), Синоп (1614 р.), Трапезунд. Він вступив до Київського братства разом з усім Військом Запорозьким (1620 р.), що зробило козаків захисниками православ'я. За підтримки козаків 1620 р. єрусалимський патріарх Феофан висвятив нового митрополита й єпископів — відновилася православна ієрархія.
У 1621 р. під Хотином об'єднане польсько-козацьке військо зупинило армію султана Османа II. Козаків налічувалося близько 40 тис. Сагайдачний був поранений і 1622 р. помер. Незважаючи на заслуги, Польща не виконала обіцянок щодо козаків.
| Рік | Керівник | Результат |
|---|---|---|
| 1625 | Марко Жмайло | Куруківська угода, реєстр 6 тис. |
| 1630 | Тарас Федорович (Трясило) | Перемога під Переяславом, угода, реєстр 8 тис. |
| 1635 | — | Побудова фортеці Кодак, яку знищив Іван Сулима |
| 1637 | Павло Павлюк (Бут) | Поразка під Кумейками |
| 1637–1638 | Дмитро Гуня, Яків Остряниця | Поразка в 1638 р. під Жовнином |
Після 1638 р. Річ Посполита ухвалила «Ординацію Війська Запорозького»: реєстр скоротили до 6 тис., гетьмана замінив польський комісар, старшину призначав сейм. Настав період «золотого спокою» (1638–1648 рр.) — але напруження зростало.
У 1632 р. король Владислав IV затвердив права православної церкви після «Пунктів заспокоєння». Митрополитом київським став Петро Могила (1632–1647 рр.). 1632 р. об'єднання Київської братської школи (1615 р.) та Лаврської школи (1631 р.) утворило Києво-Могилянську колегію. Виклад велося латиною та церковнослов'янською, вивчали «сім вільних наук». Могила також видав «Требник» і «Православне сповідання віри». Перші друкарні діяли в Києво-Печерській лаврі (з 1616 р., архімандрит Єлисей Плетенецький). Мелетій Смотрицький видав «Граматику» (1619 р.).
Селяни зазнавали панщини; зростало заселення Лівобережжя та Слобожанщини (масштабна колонізація Полтавщини, Чернігівщини, Сумщини). Магнати (Вишневецькі) розбудовували величезні маєтки. Міщани утримували братства.
Порада. Для хронології: 1620 (ієрархія) — 1621 (Хотин) — 1625 (Жмайло) — 1630 (Трясило) — 1632 (Могила) — 1635 (Кодак) — 1637–1638 (Павлюк, Остряниця, ординація).
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Який гетьман очолив козацьке військо в Хотинській війні 1621 р.?
А) Богдан Хмельницький; Б) Петро Сагайдачний; В) Тарас Федорович; Г) Павло Бут.
Розв'язання. Хотинська битва відбулася 1621 р., козаків очолював Петро Конашевич-Сагайдачний. Хмельницький діяв пізніше, а Федорович та Бут — це повстанці 1630–1637 рр.
Відповідь: Б.
Добери до керівника повстання рік: 1 — Марко Жмайло; 2 — Тарас Федорович; 3 — Павло Павлюк; 4 — Яків Остряниця. А — 1637; Б — 1625; В — 1630; Г — 1638.
Розв'язання. Жмайло — 1625 (Б); Федорович — 1630 (В); Павлюк — 1637 (А); Остряниця — 1638 (Г).
Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.
Що було наслідком поразки повстань 1637–1638 рр.?
А) скасування унії; Б) ухвалення «Ординації Війська Запорозького» 1638 р.; В) створення Гетьманщини; Г) укладення Зборівського договору.
Розв'язання. Гетьманщина виникла після 1648 р., Зборівський договір — 1649 р. Унію не скасовували. Після поразки сейм ухвалив ординацію, яка скасовувала козацькі права.
Відповідь: Б.
Приписують Сагайдачному участь у повстанні 1625 р. Він помер 1622 р.
Плутають Кодак (фортеця 1635 р.) з Хортицею.
Датують Києво-Могилянську колегію 1615 р.; 1615 р. — братська школа, 1632 р. — колегія.
Вважають, що «золотий спокій» тривав до 1654 р.; це 1638–1648 рр.
Плутають Павлюка (1637) та Хмельницького (1648).
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1616 | Похід на Кафу; друкарня в Лаврі |
| 1620 | Відновлення православної ієрархії |
| 1621 | Хотинська війна |
| 1622 | Смерть Сагайдачного |
| 1625 | Повстання Жмайла, Куруківська угода |
| 1630 | Повстання Федоровича |
| 1632 | Київська колегія; Могила — митрополит |
| 1635 | Кодак |
| 1637–1638 | Повстання Павлюка, Гуні й Остряниці |
| 1638 | «Ординація» |