зливи.нмт
Історія України · тема 19 з 47

Культура України другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Заборони українського слова, громади, «Просвіта», НТШ, театр Корифеїв, література, наука й архітектура: імена, твори та дати для НМТ з історії.

Головне за хвилину

  1. 1

    Російська влада обмежувала українське слово: Валуєвський циркуляр (1863) і Емський указ (1876). У Галичині таких заборон не було, тому там діяли «Просвіта» й НТШ.

  2. 2

    Культурницький рух ішов через громади, товариства, театр, пресу та науку.

  3. 3

    Розквіт літератури, театру, музики й образотворчого мистецтва: Франко, Леся Українка, Коцюбинський, Лисенко, Корифеї, Пимоненко.

  4. 4

    На початку ХХ ст. після революції 1905 року з'явилася українська преса, а в архітектурі утвердився модерн.

  5. 5

    Для НМТ важливі пари «постать — твір (подія)» та хронологія заборон і заснування товариств.

Теорія

Політика заборон у Наддніпрянщині
РікДокументСуть
1863Валуєвський циркулярзаборона друку українською релігійної, навчальної та науково-популярної літератури
1876Емський указзаборона ввозу українських книжок, друку оригінальних текстів, театральних вистав і публічних читань українською
1905скасування обмежень на друкз'явилися українські газети й видавництва, «Просвіти»

Серед основних діячів руху: Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Олександр Кониський, Михайло Грушевський.

Товариства й наука
  • Київська громада (1860-ті рр.) — осередок культурно-освітньої роботи.
  • Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873–1876) — етнографічні та статистичні дослідження.
  • «Просвіта» — заснована у Львові 1868 р., створювала читальні, бібліотеки, видавала книжки.
  • Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) — засноване у Львові 1873 р., з 1892 р. стало справжньою науковою установою. З 1897 р. очолював Михайло Грушевський.
  • Українське наукове товариство в Києві — 1907 р.
  • Грушевський створив багатотомну «Історію України-Руси» (перший том 1898 р.).
  • Науковці: Іван Пулюй (дослідження променів, названих пізніше рентгенівськими), Ілля Мечников (Нобелівська премія 1908 р.), Володимир Вернадський, Олександр Потебня (мовознавство), Дмитро Яворницький (історія козацтва).
Література
  • Іван Франко: «Захар Беркут» (1883), «Каменярі», «Мойсей».
  • Леся Українка: «Лісова пісня» (1911), «Contra spem spero».
  • Михайло Коцюбинський: «Тіні забутих предків» (1911), «Intermezzo».
  • Ольга Кобилянська: «Земля» (1902).
  • Іван Нечуй-Левицький: «Кайдашева сім'я» (1879).
  • Панас Мирний та Іван Біляк: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1880).
  • Борис Грінченко — укладач словника української мови.
Театр і музика
  • Український професійний театр заснував Марко Кропивницький (1882, Єлисаветград). Його трупа об'єднала «Корифеїв»: Михайла Старицького, Миколу Садовського, Панаса Саксаганського, Марію Заньковецьку, Івана Карпенка-Карого.
  • Драматургія Карпенка-Карого: «Мартин Боруля», «Хазяїн», «Сто тисяч».
  • У Львові діяв театр товариства «Руська бесіда» (1864).
  • Микола Лисенко — основоположник української класичної музики: опери «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Утоплена», пісня «Молитва за Україну».
Образотворче мистецтво й архітектура
  • Микола Пимоненко — «Святкове ворожіння», «Жертва фанатизму».
  • Сергій Васильківський — пейзажі й козацька тематика.
  • Ілля Рєпін — «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
  • Олександр Мурашко — портрети, модерн.
  • Архітектура: Львівський оперний театр (1900), Київська опера (1901), Будинок з химерами у Києві (В. Городецький, 1901–1902).

Порада. Щоб не плутати, групуй за регіоном: Київ — громада, Лисенко, Мечников; Львів — «Просвіта», НТШ, Франко.

Причини й наслідки культурного підйому

Причини: зростання національної свідомості після діяльності Кирило-Мефодіївського братства й Шевченка; поширення грамотності; розвиток міст і преси; наявність «українського П'ємонту» в Галичині, куди переправляли книжки й гроші.

Наслідки: сформувалася національна інтелігенція, яка стала основою політичних партій; література й театр зробили українську мову публічною; після 1905 р. виникли українські видавництва й газети («Рада» в Києві, «Діло» у Львові).

Українська преса й освіта

У Галичині виходило «Діло» (з 1880 р.), у Києві — щоденна «Рада» (1906–1914). У 1905–1907 рр. тимчасово послабилися обмеження, хоч у школах Наддніпрянщини навчання й далі велося російською. У Львові функціонувала кафедра історії України, яку очолив Михайло Грушевський (1894). Українські школи в Галичині діяли за підтримки Руського педагогічного товариства (1881).

Етнографія й фольклор

Павло Чубинський зібрав і видав матеріали етнографічної експедиції до Західно-Руського краю. Його вірш «Ще не вмерла Україна» (1862) із музикою Михайла Вербицького (1863) згодом став національним гімном.

Перевір себе

Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.

Завдання 1

Установіть відповідність між діячем і його заслугою.

  1. Михайло Грушевський
  2. Микола Лисенко
  3. Іван Пулюй
  4. Марко Кропивницький

А — засновник професійного українського театру
Б — автор опери «Тарас Бульба»
В — голова НТШ і автор «Історії України-Руси»
Г — фізик, дослідник променів

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Грушевський очолив НТШ 1897 р. і писав «Історію України-Руси» — В. Лисенко написав «Тараса Бульбу» — Б. Пулюй — фізик — Г. Кропивницький створив театр — А.

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–А.

Завдання 2

Який документ російської влади заборонив ввозити з-за кордону українські книжки та ставити вистави українською?

А Валуєвський циркуляр
Б Емський указ
В Маніфест 17 жовтня
Г Столипінський циркуляр

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Валуєвський циркуляр 1863 р. стосувався лише релігійної, освітньої й науково-популярної літератури. Заборону ввозу книжок і вистав запровадив Емський указ 1876 р.

Відповідь: Б.

Завдання 3

Розташуйте події в хронологічній послідовності.

А заснування «Просвіти» у Львові
Б Емський указ
В заснування НТШ у Львові
Г Валуєвський циркуляр

Показати розвʼязання

Розвʼязання. Циркуляр — 1863; «Просвіта» — 1868; НТШ — 1873; Емський указ — 1876.

Відповідь: Г, А, В, Б.

Де найчастіше помиляються

  • Плутають Валуєвський циркуляр (1863) та Емський указ (1876). Циркуляр обмежував друк, указ додав заборону вистав і ввезення книжок.

  • Приписують «Просвіті» й НТШ підросійську Україну. Обидві організації діяли у Львові.

  • Плутають Лисенка та Леонтовича. Лисенко — XIX ст., Леонтович — «Щедрик» (початок ХХ ст.).

  • Не розрізняють Корифеїв і письменників. Кропивницький і Карпенко-Карий були ще й драматургами.

Шпаргалка

ДіячКлючовий внесок
Франко«Захар Беркут», «Мойсей»
Леся Українка«Лісова пісня» (1911)
Коцюбинський«Тіні забутих предків»
Лисенко«Наталка Полтавка», «Тарас Бульба»
Кропивницькийпрофесійний театр (1882)
ГрушевськийНТШ (з 1897), «Історія України-Руси»
МечниковНобелівська премія 1908
ГородецькийБудинок з химерами
Попередня темаУкраїнські землі в Австро-Угорщині другої половини ХІХ ст.Наступна темаУкраїнські землі в Російській імперії 1900–1914 рр.