Національне відродження: нова українська література, освіта, наука, мистецтво, Кирило-Мефодіївське товариство, «Руська трійця» та Шевченко з прикладами НМТ.
Це час національного відродження: українська мова входить у літературу, формується інтерес до історії та фольклору.
Початок нової літератури: «Енеїда» Івана Котляревського (1798). Вершина: «Кобзар» Тараса Шевченка (1840).
Центри відродження: Харків, Полтава, Київ, Петербург (на Наддніпрянщині) і Львів (у Галичині).
Політичний вимір відродження: Кирило-Мефодіївське товариство (1845–1847) на Наддніпрянщині та «Руська трійця» (1833) у Галичині.
В імперії влада ставилася до українського руху підозріливо, а в Галичині діяла Австрійська імперія.
Дослідники виділяють три етапи: дворянсько-шляхетський (збирання фольклору, історичних пам'яток, «Історія русів»), культурницький (нова література, перші видання, університети) і політичний (товариства з програмою, Шевченко).
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1798 | Вихід перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського |
| 1805 | Відкрито Харківський університет (ініціатор Василь Каразін) |
| 1817 | Рішельєвський ліцей в Одесі |
| 1818 | Байка «Пан та собака» П. Гулака-Артемовського |
| 1819 | «Наталка Полтавка» І. Котляревського |
| 1820 | Ніжинська гімназія вищих наук |
| 1827 | Збірка «Малороссийские песни» М. Максимовича |
| 1833 | Утворення «Руської трійці» у Львові |
| 1834 | Відкрито Київський університет св. Володимира; повість «Маруся» Г. Квітки-Основ'яненка |
| 1837 | Альманах «Русалка Дністровая» (Буда) |
| 1840 | Перше видання «Кобзаря» |
| 1845–1847 | Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства |
Іван Котляревський написав «Енеїду» живою народною мовою, а п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» започаткували нову національну драматургію. Петро Гулак-Артемовський і Євген Гребінка розвивали байку та баладу. Григорій Квітка-Основ'яненко створив прозу («Маруся»), а Тарас Шевченко підняв українську мову до рівня загальнонаціональної поезії. Анонімна «Історія русів» (кінець XVIII ст.) обґрунтовувала право українців на окрему історію та державність.
Відкриття університетів (Харків, Київ), Рішельєвського ліцею та Ніжинської гімназії підготувало інтелігенцію. Михайло Максимович (перший ректор Київського університету) збирав і досліджував пісні, а Ізмаїл Срезневський видавав «Запорожскую старину». Інтерес до народної творчості та історії став основою нового національного руху.
У 1833 р. семінаристи Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький створили гурток, який відстоював живу народну мову. Їхній альманах «Русалка Дністровая» (1837) вийшов в Угорщині, бо в Галичині його заборонила цензура. Це перша книга галицьких українців народною мовою.
Таємна організація у Києві (1845–1847): Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко. Ідеал: слов'янська федерація на чолі з Україною, скасування кріпацтва, рівність у правах. Програмні документи: «Статут Слов'янського товариства св. Кирила і Мефодія» та «Книга буття українського народу» (Костомаров). Товариство розгромили 1847 р., Шевченка заслали в солдати.
Живопис: Володимир Боровиковський (портрети), Тарас Шевченко (малярство й графіка). Музика: Дмитро Бортнянський, Артемій Ведель (хорова музика). Архітектура: класицизм і ампір, наприклад головний корпус Київського університету (архітектор Вікентій Беретті).
Порада. Імена та твори запам'ятовуй парами: автор плюс його «візитна картка» (Котляревський: «Енеїда»; Квітка-Основ'яненко: «Маруся»; Шевченко: «Кобзар»).
Спробуй розвʼязати сам, потім відкрий розвʼязання.
Установи хронологічну послідовність: А) вихід «Кобзаря»; Б) вихід «Енеїди» Котляревського; В) заснування Київського університету; Г) діяльність «Руської трійці».
Розвʼязання. «Енеїда»: 1798. «Руська трійця»: 1833. Київський університет: 1834. «Кобзар»: 1840.
Відповідь: Б, Г, В, А.
Установи відповідність між автором і твором: 1 Котляревський; 2 Квітка-Основ'яненко; 3 Шашкевич; 4 Шевченко. А «Маруся»; Б «Русалка Дністровая»; В «Наталка Полтавка»; Г «Гайдамаки».
Розвʼязання. Котляревський автор «Наталки Полтавки», Квітка-Основ'яненко автор «Марусі», Шашкевич — один з упорядників «Русалки Дністровай», Шевченко — «Гайдамаків».
Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Б, 4-Г.
Яке твердження про Кирило-Мефодіївське товариство правильне?
А) діяло у Львові; Б) прагнуло слов'янської федерації; В) виникло в 1905 р.; Г) було легальною партією.
Розвʼязання. Товариство таємне, діяло в Києві в 1845–1847 рр., його ідеал: федерація слов'янських народів.
Відповідь: Б.
Плутають «Руську трійцю» (Галичина, 1833) з Кирило-Мефодіївським товариством (Київ, 1845–1847).
Вважають, що «Кобзар» вийшов у Києві. Перше видання було в Петербурзі (1840).
Приписують «Енеїду» Шевченку або Квітці-Основ'яненку.
Не відрізняють університети: Харківський (1805) старіший за Київський (1834).
| Що | Ключовий факт |
|---|---|
| Початок нової літератури | «Енеїда» Котляревського, 1798 |
| Перша повість нової літератури | «Маруся» Квітки-Основ'яненка |
| Галичина | «Руська трійця», «Русалка Дністровая» 1837 |
| Наддніпрянщина | Кирило-Мефодіївське товариство 1845–1847 |
| Освіта | Харків 1805, Київ 1834 |
| Вершина | «Кобзар» Шевченка, 1840 |