Хронологія та зв’язки
Наприкінці XVIII століття українські землі опинилися переважно у двох імперіях: Російській та Австрійській. Це створило різні політичні умови, але в обох частинах рух починався з мови, освіти, історичної пам’яті й поступово переходив до організацій та політичних вимог.
| Дата | Подія | Її місце в розвитку руху |
|---|---|---|
| 1798 р. | Видання перших частин «Енеїди» Івана Котляревського | Твір став знаковою пам’яткою нової української літератури, написаної живою народною мовою |
| 1837 р. | Видання альманаху «Русалка Дністровая» | Діячі «Руської трійці» утвердили українську народну мову в культурному житті Галичини |
| 1846–1847 рр. | Діяльність Кирило-Мефодіївського братства | Таємна організація поєднала національні, слов’янські й соціальні ідеї |
| 1848 р. | Створення Головної руської ради у Львові | Під час революції в Австрійській імперії виникла перша українська політична організація |
| 1863 р. | Валуєвський циркуляр | Влада Російської імперії обмежила видання частини книжок українською мовою |
| 1868 р. | Заснування товариства «Просвіта» у Львові | Мережа читалень і видань поширювала освіту та національну свідомість |
| 1876 р. | Емський указ | Заборонив друк і ввезення значної частини україномовних видань та обмежив публічне використання української мови в Російській імперії |
| 1900 р. | Створення Революційної української партії | У Наддніпрянській Україні виникла перша українська політична партія |
Логіка розвитку така: літературна мова → гуртки й таємні товариства → легальні культурно-освітні організації → політичні партії. Заборони 1863 і 1876 років не зупинили рух, але змушували його діячів переносити частину видавничої праці до Галичини або працювати напівлегально.
Як працювати з джерелом
Визнач, чи текст забороняє, програмує або організовує діяльність.
- Формули про заборону друку, ввезення книжок чи театральних вистав указують на імперський обмежувальний акт.
- Заклики до федерації слов’янських народів, освіти й скасування кріпацтва можуть бути пов’язані з Кирило-Мефодіївським братством.
- Згадки про читальні, популярні книжки та освіту селян ведуть до «Просвіти».
- Газетна назва «Зоря Галицька» та Головна руська рада є маркерами революції 1848 року в Галичині.
Після визначення типу джерела перевір територію. Валуєвський циркуляр і Емський указ стосуються Російської імперії; Головна руська рада та «Просвіта» діяли у Львові в австрійській частині українських земель.
Типова пастка
Не міняй місцями Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року. Циркуляр раніший; Емський указ був ширшим і, зокрема, обмежував увезення україномовних видань із-за кордону та сценічні вистави українською.
Друга пастка — вважати всі організації політичними партіями. «Просвіта» була культурно-освітнім товариством, тоді як Революційна українська партія, створена 1900 року, була політичною організацією.
Висновок
Тримай послідовність: 1798 — нова література; 1846 — таємне братство; 1848 — політична організація у Львові; 1863 і 1876 — заборони; 1868 — «Просвіта»; 1900 — партія. У тесті спочатку визнач імперію й тип діяльності, а вже потім вибирай дату або діяча.